Існує безліч підходів до проблеми ціноутворення. Підприємство встановлює вихідну ціну, а потім коригує її зважаючи на вплив різних факторів. Завдяки впливу цих факторів будують різні стратегії ціноутворення на вітчизняних підприємствах, зокрема в напрямках:
- встановлення цін на нові товари;
- ціноутворення в межах товарної номенклатури;
- встановлення цін за географічною ознакою;
- установлення цін зі знижками і заліками;
- установлення цін для стимулювання збуту;
- установлення дискримінаційних цін.
Встановлення цін на нові товари
Класичний підхід до вибору стратегії ціноутворення на нові товари наведений на рис. 11.2.
Рис. 11.2. Стратегії ціноутворення на нові товари
Якщо товар захищений патентом, можна використовувати наступні стратегії ціноутворення:
1. Стратегія "зняття вершків" передбачає встановлення високої первісної ціни з метою одержання максимального доходу з усіх сегментів ринку, готових заплатити високу ціну. Це забезпечує підприємству невеликий обсяг продажів при більшому доході з кожного продажу. Отже, на нову продукцію встановлюються найвищі ціни, які тільки можна встановити на визначеному сегменті ринку. Після того як початкова хвиля збуту уповільнюється, підприємство знижує ціну, щоб залучити наступний сегмент ринку, який влаштовує нова ціна. Діючи подібним чином, підприємство "знімає" максимально можливі фінансові "вершки" із самих різних сегментів ринку.
Використання стратегії "зняття вершків" доцільне, коли:
- сформовано високий рівень попиту з боку досить значного числа покупців;
- витрати дрібносерійного виробництва не настільки високі, щоб звести нанівець фінансові вигоди підприємства;
- на ринку спостерігається низький ступінь конкуренції (через монопольне положення виробника);
- висока ціна підтримує репутацію високої якості товару.
2. Стратегія глибокого проникнення на ринок передбачає встановлення порівняно низької ціни на товар з метою залучення якомога більшої кількості покупців і завоювання більшої частки ринку збуту. За рахунок зростання частки ринку скорочуються витрати виробництва, і по мірі їх скорочення поступово зменшуються ціни.
Встановленню низької ціни сприяють такі умови:
- розширення ринку і зростання обсягів виробництва;
- скорочення сукупних витрат, а також витрат з розподілу товарів;
- жорстка конкуренція.
Ціноутворення в межах товарної номенклатури
Підхід до ціноутворення змінюється, якщо товар є частиною товарної номенклатури. У цьому випадку підприємство розробпяє систему цін, яка може забезпечити одержання максимального прибутку за всією номенклатурою До цієї системи відносять таю стратегії:
- стратегія встановлення цін у рамках товарного асортименту передбачає встановлення цінових інтервалів між товарами, що входять в асортиментну групу підприємства, виходячи з різниці в собівартості товарів, в оцінці споживачами їх властивостей, а також виходячи з різниці в цінах конкурентів;
- стратегія встановлення цін на доповнюючі товари передбачає встановлення цін на додаткові вироби чи допоміжні приналежності, які реалізуються разом з основними виробами:
- стратегія встановлення цін на обов'язкові комплектуючі включає встановлення цін на товари, використовувані разом з основним виробом (наприклад, леза для бритви);
- стратегія встановлення цін на побічні продукти виробництва передбачає встановлення цін на побічні продукти виробництва з метою підвищення загальної конкурентоспроможності основних товарів;
- стратегія встановлення цін на набори товарів припускає об'єднання декількох товарів у набір і продаж його за нижчою ціною.
Встановлення цін зі знижками і заліками
РОЗДІЛ 12. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
12.1. Основні оложення теорії організації виробництва
12.2. Виробничий процес і принципи його організації
12.3. Типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика
12.4. Виробничий цикл і його структура
12.5. Методи розрахунку виробничого циклу
Шляхи скорочення виробничого циклу
12.6. Організація потокового виробництва