Економіка підприємства - Гринчуцький В.І. - 7.2. Розрахунок бюджету робочого часу

Розрахунок бюджету робочого часу характеризує планову кількість днів і годин, які може відпрацювати один працівник або службовець у плановому періоді. Облік часу в людино-годинах ведеться, як правило, для категорії працівників, а для інших категорій персоналу застосовуються людино-дні. При плануванні персоналу розрізняють календарний, табельний (номінальний), максимально можливий, плановий (ефективний) і фактичний фонд робочого часу.

Календарний фонд робочого часу (Т) дорівнює кількості календарних днів за певний календарний період (місяць, квартал, рік). Він може бути розрахований на всю чисельність працюючих, групу працюючих підприємства (цеху, дільниці) і в середньому на одного працюючого (в людино-днях або людино-годинах):

Табельний (номінальний) фонд робочого часу (Т_таб) визначається, як різниця між календарним фондом робочого часу працівників (у людино-днях або людино-годинах) і кількістю людино-днів (людино-годин), які не використовуються в святкові (Т) та вихідні дні (Т ): ^т

Максимально можливий фонд робочого часу (Т_тах) характеризує потенційну величину максимально можливого для використання

фонду робочого часу працівників у даному періоді, крім вихідних святкових днів і часу на чергові відпустки (Т_від) та розраховується за формулою:

Плановий (ефективний) фонд робочого часу (Т) менший максимально можливого фонду на величину невиходів, які плануються, працівників на роботу з поважних причин (невиходи на роботу через хвороби та пологи, час на виконання державних і громадських обов'язків, навчальні відпустки тощо). Тривалість планового (ефективного) фонду робочого часу (в людино-годинах) може бути визначена на підставі балансу робочого часу за такою формулою:

де Т_к - кількість календарних днів у році; Т_в - кількість вихідних днів у році; Т_св - кількість святкових днів у році; Т_від - тривалість чергових та додаткових відпусток, днів; Т_хв - невиходи на роботу через хворобу та пологи, днів; Т_чч - навчальні відпустки, днів; Т_др - час на виконання державних та громадських обов'язків, днів; Т_ін - інші неявки, дозволені законом, днів; t_зм - тривалість робочої зміни, годин; Т_вт - втрати робочого часу у зв'язку із скороченням тривалості робочого дня матерям, які годують, годин; Т_п - втрати робочого часу у зв'язку із скороченням тривалості робочого дня підліткам, годин; Т_с - втрати робочого часу у зв'язку із скороченим робочим днем у передсвяткові дні, годин.

Кількість неробочих днів з поважних причин (Тхв Туч Тдр Тін Твт і Тn)визначається, як правило, на основі середніх даних звіту за минулий рік і відповідно до законодавства по праці. Умовний приклад розрахунку планового (ефективного) фонду робочого часу зображений у табл. 7.1.

Середньовстановлена тривалість робочого дня розраховується як середньоарифметична величина, зважена з урахуванням офіційно встановленої тривалості робочого дня за чисельністю окремих груп працівників.

Для деяких категорій працівників (які працюють на шкідливих дільницях виробництва, для підлітків та інших груп) тривалість робочого тижня та, відповідно, робочого дня скорочена. Розрізняють повну тривалість робочого дня, тобто з урахуванням над нормованих відпрацьованих годин, і призначену тривалість робочого дня (без урахування над нормованих відпрацьованих годин). Наднормовий час - години, відпрацьовані понад встановлену законом тривалість робочого часу (включаючи години, відпрацьовані у вихідні і святкові дні, якщо за них не надаються інші дні відпочинку).

Таблиця 7.1. Розрахунок планового (ефективного) річного фонду робочого часу (умовно)

Приклад На підприємстві 55 осіб мають тривалість робочого дня 8 год. при п'ятиденному робочому тижні і 50 осіб - 7-годинний робочий день. Плановий (ефективний) фонд робочого часу - 211 днів. Тоді середня тривалість робочого дня з урахуванням 8 передсвяткових днів за рік по кожній категорії тих, хто працює, дорівнює:

Відмінності між плановим і фактичним фондом робочого часу наведенні на рис. 7.2. При розрахунку облікової чисельності працівників використовують, як правило, плановий (ефективний) фонд робочого часу.

Рис. 7.2. Плановий та фактичний фонди робочого часу

На підставі даних, що містяться в балансі робочого часу, можна розрахувати коефіцієнти використання фондів робочого часу: календарного, табельного, максимально можливого, планового (ефективного). Усі ці коефіцієнти розраховуються аналогічно за такою формулою:

Вони показують, яка частина відповідного фонду часу була фактично використана.