Економіка праці та соціально-трудові відносини - Грішнова О.А. - 7.5. Трудовий контракт: переваги, структура, значення в соціально-трудових відносинах

Якщо ви сформували високоякісний власний людський капітал відповідно до законів маркетингу на ринку праці, вмієте знаходити для себе підходящу роботу, плануєте й виконуєте плани розвитку своєї кар'єри, то час від часу ви будете укладати трудовий контракт на наступну, перспективнішу посаду.

Контрактні форми найму та оплати праці широко розповсюджені в усьому світі передусім на первинному ринку праці стосовно найвище кваліфікованих, найцінніших працівників. Ця форма є най-прийнятнішою для ринкової економіки: вона дає можливість передбачити всі права й обов'язки сторін, конкретизувати окремі умови, пристосовуючи їх до індивідуального випадку. Передбачення додаткової взаємної відповідальності сприяє створенню оптимальних умов для реалізації цілей обох сторін.

Працівників наймають для досягнення цілей організації в обмін на виплату заробітної плати та інші блага. Згода працівника виконувати покладені на нього роботодавцем функції в обмін на обумовлені блага є індивідуальною трудовою угодою (індивідуальний трудовий договір). Трудова угода (договір) може бути строковою і безстроковою, формальною (укладеною відповідно до діючих правил у письмовій формі) і неформальною (усною).

Трудовий контракт — це індивідуальний, формальний і строковий трудовий договір. Його формальний характер означає, що він укладається згідно з діючими правилами, у письмовій формі, у двох екземплярах та підписується роботодавцем і працівником, зберігається у кожної зі сторін. Вважається, що таке оформлення сприяє дотриманню умов угоди. Однак формальний характер трудового контракту означає також і те, що конфлікти, які виникають з питань виконання підписаного контракту, можуть вирішуватися офіційним або третейським судом.

Індивідуальний характер трудового контракту означає, що він укладається індивідуально з кожним працівником: права, обов'язки і відповідальність сторін у кожному випадку конкретизуються. Строковий характер трудового контракту означає, що він укладається на певний термін, обумовлений в цьому ж контракті.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна ), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. Контракт як особлива форма трудового договору має орієнтуватися на забезпечення умов для прояву ініціативності та самостійності працівника, з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника. Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України контракт укладається у письмовій формі й підписується роботодавцем та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Для виконання звичайної регламентованої стандартної роботи, на якій особистість працівника, його індивідуальні якості не мають важливого значення, де досить лише чітко дотримуватися посадової інструкції, трудовий контракт не потрібен. Тут підійде звичайний трудовий договір, оформлений відповідно до чинного законодавства наказом по підприємству.

Трудовий контракт по суті є угодою між висококваліфікованим, дуже цінним працівником та організацією, відповідно до якої він зобов'язується виконувати важливу роботу на високому рівні, досягти певних важливих для організації конкретних результатів, а організація у відповідь на це приймає його умови щодо матеріального забезпечення, повноважень, умов праці і т. ін. В перспективних організаціях нині прийнято включати в контракт пункти про гарантії персоналу зайнятості при ефективній роботі, безпечні та здорові умови праці, справедливе ставлення з боку керівництва та кадрових служб; можливості достатніх заробітків, отримання додаткових пільг та участь у прибутках; право на висловлення власної думки з питань управління організацією; підвищення кваліфікації, професійну перепідготовку, розвиток кар'єри тощо.

Положення контракту таким чином поділяються на основні, що стосуються характеру, виду і строків його дії, умов та оплати праці, й додаткові, пов'язані з іншими моментами організації трудового процесу та соціальними гарантіями.

Як правило, трудовий контракт включає такі позиції:

1. Загальні положення: хто, з ким і про що укладає контракт, термін його дії, умови випробувального терміну тощо.

2. Обов'язки працівника: виконання посадових обов'язків за певною посадою, деталізація трудових завдань, перспективні задачі (по суті — для чого, для виконання яких завдань, досягнення якої мети наймається працівник).

3. Обов'язки підприємства: організація необхідних умов трудової діяльності, розмір, порядок і термін виплати зарплати, інші складові компенсаційного пакета, визначення режиму праці й відпочинку, соціального обслуговування, соціального страхування та ін.

4. Відповідальність сторін за невиконання обов'язків за контрактом; матеріальна відповідальність працівника за завдані підприємству збитки; матеріальна відповідальність підприємства за шкоду, завдану працівникові та ін.

5. Підстави і порядок розірвання і продовження контракту.

6. Порядок розгляду трудових спорів.

7. Реквізити сторін.

Найважливішими позиціями в контракті є обов'язки працівника, обов'язки підприємства та відповідальність сторін. Чим чіткіше вони обумовлені, тим менше непорозумінь виникатиме в ході виконання контракту. В контракті потрібно конкретно зазначити все, про що домовляються сторони: місце, вид та термін роботи; режим праці та відпочинку; технічне забезпечення праці; зобов'язання адміністрації щодо оплати праці та соціальних пільг; можливості перепідготовки та підвищення кваліфікації; відповідальність за невиконання посадових обов'язків; підстави для розірвання контракту обома сторонами; порядок розгляду спорів; умови суміщення чи виконання обов'язків іншої особи на час її відсутності; випробувальний термін; дотримання комерційної таємниці тощо.

Під час укладання контракту можуть розглядатись будь-які додаткові пільги: надання матеріальної допомоги на оздоровлення під час відпустки; надання у користування автомобіля; компенсація обумовлених витрат; допомога в забезпеченні житлом, оплата навчання працівника або його дітей тощо. При цьому вважається, що в процесі переговорів прийнятним та навіть психологічно виправданим є торгування.

Важливо пам'ятати, що трудовий контракт діє у правовому полі законодавства України про працю. Немає сенсу переписувати у контракт положення трудового законодавства: вони діють незалежно від того, записані чи ні вони у контракті. Більше того, умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з умовами гарантованими чинним законодавством, колективним договором і угодами (див. § 10.3), вважаються недійсними. З іншого боку, в контракті неможливо передбачити все, тому у випадках, не передбачених трудовим контрактом, сторони керуються чинним законодавством.

Укладений підприємством з працівником трудовий договір оформляється наказом керівництва, який доводиться до відома працівника під розписку. На основі наказу оформляється особова картка працівника, робиться відповідний запис у трудовій книжці, відкривається особовий рахунок в бухгалтерії.

Індивідуальна трудова угода і, зокрема, трудовий контракт відіграють велике значення у розвитку соціально-трудових відносин. Уміння кожного працівника відстоювати свої трудові й соціальні права, домагатися гідних умов праці і її оплати, дотримуватися договірної дисципліни і трудового законодавства створює конкретні передумови для підвищення ефективності виробництва, якості трудового життя і гармонізації соціально-трудових відносин.

Резюме

Вибір професії й пошук роботи — важливі етапи соціальної реалізації людини. Передумовою їх успішного здійснення є здобуття хорошої освіти. В сучасних швидкозмінних економічних і технологічних умовах високий рівень освіти означає готовність людей до динамічного професійного життя, що є основою конкурентоспроможності. Освіта розширює можливості вибору людини на ринку праці, підвищує її шанси на успішну трудову реалізацію та пристойні трудові доходи і зменшує Ймовірність залишитися без роботи. Тобто освіта є базою професіоналізації і важливою соціальною гарантією.

При виборі професії й роботи важливо враховувати свої нахили і здібності, оскільки це дозволить отримати конкурентні переваги на ринку праці, максимально реалізуватися у трудовій сфері, мати задоволення від роботи.

Важливим з погляду завдань успішної реалізації людини на ринку праці є самомаркетинг, тобто самовиховання й формування позитивного іміджу про себе як про висококваліфіковану, високоморальну, працьовиту людину, яка вміє ефективно працювати в колективі.

Після визначення з урахуванням нахилів і здібностей бажаної професії, здобуття належної освіти, встановлення поточних та перспективних цілей щодо власного працевлаштування та формування кар'єри можна приступати безпосередньо до пошуку підходящої роботи. При цьому варто використовувати всі можливі способи та шляхи. Основні з них такі: звертання з проханням про допомогу в працевлаштуванні до своїх рідних і знайомих, які мають хорошу роботу; послуги кадрових агенцій; самостійний пошук вакансій у відповідних газетах та в мережі Internet; розміщення там своїх міні-резюме; участь у днях кар'єри та ярмарках вакансій; пряме звернення до роботодавця; звернення до державної служби зайнятості.

Одним із найефективніших засобів самомаркетингу на рийку праці є гарне резюме. Професійне резюме — це стислий формалізований виклад особою, що претендує на певну роботу, відомостей про свою освіту, професійний досвід, ділові риси, додаткові знання, навички та інші дані, які можуть зацікавити роботодавця. Осипши завдання резюме полягає у приверненні уваги до своєї кандидатури та переконанні роботодавця в тому, що ви саме той працівник, який йому потрібен.

Прагнення особи виразити, реалізувати себе через професійні досягнення, формальним підтвердженням яких виступає кар'єрне просування, стає невичерпним джерелом активності в професійній діяльності. Кар'єра — це швидке, успішне, прогресивне просування обраним трудовим (професійним) шляхом, що передбачає досягнення поваги, популярності, слави у своєму колі і/або матеріальної вигоди власними силами, за рахунок максимального використаная своїх здібностей, професійної майстерності та особистих якостей. Планування та управління розвитком кар'єри вимагає від працівників та роботодавців докладання певних зусиль І, разом з тим, дає обом сторонам ряд переваг, що спонукає їх створювати й реалізовувати системи управління розвитком кар'єри.

Трудовий контракт — це індивідуальний, формальний і строковий трудовий договір. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. Ця форма трудового договору є найприйнятнішою для ринкової економіки: вона дає можливість передбачити всі права та обов'язки сторін" конкретизувати окремі умови, пристосовуючи їх до індивідуального випадку. Передбачення додаткової взаємної відповідальності сприяє створенню оптимальних умов для реалізації інтересів обох сторін. Вміння кожного працівника відстоювати свої трудові й соціальні права, зокрема, в ході укладання й виконання трудового контракту, домагатися гідних умов праці і її оплати, дотримуватися договірної дисципліни і трудового законодавства створює конкретні передумови для підвищення ефективності виробництва, якості трудового життя і гармонізації соціально-трудових відносин.

Терміни і поняття

Індивідуальна трудова угода

Професійне резюме

Самомаркетинг

Трудова кар'єра

Трудовий контракт

Запитання та завдання для індивідуальної роботи

1. Охарактеризуйте основні принципи, етапи та канали пошуку першої роботи.

2. Як ви можете визначити свої здібності та професійні нахили?

3. Назвіть основні положення самомаркетингу. Яке значення має освіта і кваліфікація?

4. Знайдіть оголошення про роботу, яка вас зацікавить, підходить вам і відповідає вашому рівню. Складіть для себе професійне резюме на здобуття цієї вакансії.

5. В чому полягає значення планування та реалізації трудової кар'єри для людини, для підприємства і для суспільства?

6. Роботи в яких напрямках вимагає від людини успішної реалізації професійної кар'єри?

7. Складіть план власної кар'єри на найближчі 5—10 років.

8. В чому полягає особливість трудового контракту порівняно з іншими видами трудових угод?

9. Чітко уявіть собі, яку роботу ви хотіли б мати через 5—7 років. Складіть трудовий контракт на перспективну для себе посаду.

Література для поглибленого вивчення теми

1. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе. — М.: Юристъ, 1998. — 496 с. — Гл. 9.

2. Выбор профессии: Тесты и методики (Метод, пособие для работников центров занятости). — К., 1991. —153 с

3. Кодекс законів про працю України. — К.: Парламентське вид-во, 2003. —108 с.

4. МасловЕ.В. Управление персоналом предприятия: Учеб. пособие / Под ред. П.В. Шеметова. — М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 2003.— 312 с—Гл. 10.

5. Менеджмент персоналу: Навч. посіб. / За заг. ред. В.М. Данюка, В.М. Петюха. — К.; КНЕУ, 2004. — 398 с. — Розд. 7.

6. Петюх В.М. Управління персоналом: Навч.-метод. посібник. — К.: КНЕУ, 2000, —124 с.

7. І.Поляков В А. Технология карьеры. — М.: Дело Лтд, 1995. — 128 с—Теми 2—3.

8. Практикумпо кадровому менеджменту: Учеб. пособие / Н.Ф. Пуш- карёв, Е.В. Троицкая, Н.Н. Пушкарёв. — М.: Финансы и статистика, 2000.— 160 с —Разд. 2.

9. Тесты для всех. — К.: Фірма "Довіра", 1999. — 222 с.

10. Трудоустройство: советы профессионалов / Ю. Пасс, К. Торши-на, Е. Беляева и др. — М.: ОАО "Издательство "Экономика", 1999. — 181с.— Гл.4, 5.

11. Шекшня СВ. Управление персоналом современной организации / Учеб.-практ. пособие. — М.: ЗАО "Бизнес-школа": "Интел-Синтез", 1997. —336с —Гл. 5.

12. Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. — М.: Изд-во МГУ: Изд-во ЧеРо, 1996. —623 с—Гл.9.

13. Эренберг Р Дж., Смит Р.С. Современная экономика труда. Тео- рия и государственная политика. — М.: Изд-во МГУ, 1996. — 777 с. — Гл.11.