Історія грошей і банківництва - Скоморович І.Г. - Вандали

Правителі королівства вандалів започаткували власне монетне виробництво наприкінці V ст. Король Гунтамунд (484-496 pp.) вперше відкарбував срібну силікву з власним зображенням та іменем. Випускалися також половина і чверть силікви. На цих монетах вміщено позначення їхньої вартості у денаріях: 100, 50 та 25. Монети двох останніх номіналів карбували наступники Гунтамунда королі Тразамунд (496-523 рр.), Гільдеріх (523-530 рр.) та Іейламір (530-534 рр.). Крім срібних номіналів, вандали карбували й трохи бронзових монет. Недостатня кількість нумізматичних джерел, труднощі з їх атрибуцією не дають можливості в повному обсязі відтворити монетни системи вандалів. Можна припустити, що силіква номінальною вартістю 100 денаріїв відповідала 250 нуміям.

Свеви

Скромне за масштабами монетне виробництво свевів велося лише з використанням золота і срібла. Золоті сол іди й трієнси карбувалися за римським зразком. На їхніх аверсах вміщувалися погруддя й легенди імператорів Гонорія та Валентинівна, а інколи й назва монетного двору - Меріда, Леон, Лаборенціо та ін. Емісія незначної кількості срібних монет велася лише на монетарні у м. Брага за наказом короля Рекіара (448-456 рр.). У 585 р. король свевів Андека був розгромлений правителем вестготів Леовігільдом. Відтоді монетне карбування свевів припинилось.

Остготи. На відміну від решти варварських королівств, у монетній системі остготів був присутній весь набір тогочасних золотих, срібних та бронзових номіналів. Цьому сприяв високий рівень розвитку товарно-грошових відносин на території Італії. Перші остготські монети відкарбував Теодоріх 489 р. в Мілані. Згодом монетні двори було відкрито у Римі та Равенні. Золоті соліди, семіси, трієнси та срібні монети остготських королів зовнішнім оформленням та метрологічно повністю відповідали візантійським аналогам. На їхнім аверсі зображено погруддя імператорів Анастасія, Юстина та Юстиніана. Однак оформлення реверсу мало суттєві відмінності. На силіквах, півсиліквах і чвертьсиліквах вміщувалося зображення монограми того чи іншого остготського короля, а згодом легенда з Його іменем. Вперше це запровадив Аталаріх (526-534 рр.) на чвертьсиліквах у формі "DN ATHALARICUS REX". Вага остготських силікв складала 2,58-2,88 г.

На грошовому ринку італійських земель були присутні також різноманітні бронзові номінали: фоліси (40 нуміїв), півфоліси (20 нуміїв), деканумії (10 нуміїв), пентанумії (5 нуміїв) та мініми (2,5 нумія). В оформленні цих монет спостерігався відхід од римських зразків. На їхніх аверсах замість погруддя імператора вміщено зображення богині Роми, а на реверсах - постаті богині Вікторії з лавровим вінком, орла чи римської вовчиці з близнюками Ромулом і Ремом. Вперше погруддя остготського правителя на бронзових фолісах було вміщено за часів панування Теодахата (534-536 рр.). Останні остготські монети емітувалися за часів панування короля Теї (552 р.).

Бургунди

Монетне карбування королівства бургундів було значно скромнішим. На основному монетному дворі у м. Ліон випускалися головно трієнси, а також невелика кількість солідів. На цих монетах, що повторювали римські зразки, вміщували монограму короля. Наприклад, "SGMND" - Сигізмунд (516-524 рр.). Срібні та бронзові монети випускалися спорадично невеликими тиражами. Монетна емісія цього королівства припинилася після смерті його останнього короля іундемара (524-534 рр.).

Вестготи. Монетну емісію у королівстві вестготів було започатковано за часів панування короля Гезаліха (507-511 рр.) [за іншими даними, за часів Аларіха II (487-507 рр.)]. Як і в інших варварських королівствах, перші вестготські монети карбувалися за римськими чи візантійськими зразками. Переважно це були золоті трієнси, рідше - соліди. Рівень виконання цих монет дає підстави стверджувати, що для організації монетної справи весготи використовували досвідчених монетних майстрів, які перше працювали в імператорських монетарнях. На аверсі золотих монет вміщувалися звернене вправо погруддя імператора Анастасія 1 та кругова легенда з його іменем. На реверсі - богиня перемоги Вікторія, під нею абревіатура "CONO" - перші літери слова "Константинополь". Цей напис сприймався різчиками штемпелів як необхідна деталь оформлення монети, хоча вони не розуміли його значення. Характерною особливістю монетної справи у вестготів була ЇЇ децентралізація. Вже перші емісії трієнсів містили знаки монетарень, що перебували у Бордо, Тулузі та Нарбонні. До кінця VII ст. кількість монетних дворів у державі вестготів зросла до 60. А от зовнішнє оформлення трієнсів і солідів ставало дедалі примітивнішим. Виробився своєрідний стиль варварської естетики.

Спробу реформування монетної справи вестготів здійснив король Леовігільд (572-586 рр.), який підкорив більшу частину Піренейського півострова. Він першим із вестготських королів помістив своє повне ім'я на аверсі золотих монет. Зазнало змін зовнішнє оформлення. На реверсі за візантійським зразком було запроваджено зображення східчатого (голгофського) хреста. Карбувалися й монети нового типу - з погрудним зображенням короля на обох боках. За часів Леовіїільда значно зросли масштаби емісії, що було викликано зростанням воєнних видатків. Крім золотих трієнсів і незначної кількості солідів, вестготи емітували мізерну кількість бронзових монет. Срібні номінали дослідникам невідомі.