Економічна безпека - Користін О.Є. - 3.5. Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки

Служба безпеки України — державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

20 вересня 1991 року Верховною Радою України було прийнято Постанову "Про створення Служби національної безпеки України". Цією ж постановою було ліквідовано Комітет державної безпеки УРСР.

На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організації груп та осіб.

До завдань Служби безпеки України відповідно до ст. 2 Закону України "Про Службу безпеки України" також входить запобігання виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Служба безпеки України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Правовою базою забезпечення державної безпеки (у т.ч. економічної) та регламентації діяльності Служби безпеки України є:

Закони України:

• "Про Службу безпеки України";

• "Про оперативно-розшукову діяльність";

• "Про боротьбу з корупцією";

• "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю";

• " Про державну таємницю ";

• "Про боротьбу з тероризмом";

• "Про контррозвідувальну діяльність";

• "Про розвідувальні органи України";

• "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України";

• "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України"";

• "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України";

Укази Президента України:

• № 742/2006 "Про Концепцію подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності"";

накази Служби безпеки України:

• "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю" від 12 серпня 2005 р. № 440, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 р. за № 902/11182";

• "Про затвердження Змін та доповнень до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю" та ін.

Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України.

Загальна структура Служби безпеки України на кінець 2007 року має такий вигляд:

• Центральне управління СБУ;

• підпорядковані йому регіональні органи;

• органи військової контррозвідки;

• навчальні, наукові, науково-дослідні та інші заклади і установи.

Центральне управління Служби безпеки України відповідає за

стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. До його складу входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний та інші згідно з організаційною структурою Служби безпеки України.

Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання у системі Служби безпеки України.

Для забезпечення виконання покладених на Службу безпеки завдань у Центральному управлінні СБУ та підпорядкованих йому органах відповідно до закону діють функціональні підрозділи:

• контррозвідки;

• захисту національної державності;

• контррозвідувального захисту економіки держави;

• боротьби з корупцією та організованою злочинністю;

• боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;

• досудового слідства;

• охорони державної таємниці;

• оперативно-технічних заходів;

• оперативного документування;

• спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації;

• організаційного, інформаційно-аналітичного, кадрового, правового, господарського, фінансового та інших видів забезпечення оперативно-службової діяльності.

Як правоохоронний орган спеціального призначення Службі безпеки України зобов'язана виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до її компетенції, проводити дізнання і досудове слідство.

Органи СБУ згідно зі ст. 101 КПК України проводять дізнання у справах, віднесених законом до їх компетенції, здійснюють розшук осіб, які переслідуються у зв'язку із вчиненням злочинів.

В системі СБУ від початку її існування діє Слідче управління Слідчими органів СБУ досудове слідство провадиться у справах пре економічні злочини, передбачені статтями 201 (Контрабанда), 209 (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) та 209-1 (Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом) КК України.

Разом з оперативними працівниками, аналітиками, співробітниками інших підрозділів слідчі Служби безпеки спрямовують свої зусилля на захист національних інтересів України та забезпечення виконання міжнародних зобов'язань нашої держави щодо надання правової допомоги.

Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань. Громадяни України та їх об'єднання, інші особи сприяють законній діяльності Служби безпеки України на добровільних засадах.

Для вирішення покладених на неї завдань Служба безпеки України може встановлювати контакти з органами безпеки іноземних держав і взаємодіяти з ними на підставі норм міжнародного права, відповідних договорів та угод.

Служба безпеки України взаємодіє з Управлінням державної охорони України, внутрішніми військами, правоохоронними та митними органами України у порядку і на засадах, визначених законами, указами Президента України та прийнятими на їх основі актами Служби безпеки України і відповідного відомства.

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдані у сфері забезпечення економічної безпеки зобов'язана:

• здійснювати розвідувальну та інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України;

• здійснювати заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності;

• виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України; проводити дізнання і слідство у цих справах; розшукувати осіб, які переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених злочинів;

• здійснювати контррозвідувальне забезпечення енергетики, транспорту, зв'язку, а також важливих об'єктів інших галузей господарства;

• сприяти у порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України;

• здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень у сфері державної безпеки;

• надавати наявними силами і засобами, у тому числі технічними, допомогу органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю;

• виконувати за дорученням Верховної Ради України або Президента України інші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави.

Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов'язків надається право:

• вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби безпеки України, перевіряти у зв'язку з цим документи, які посвідчують їх особу, а також проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховання речових доказів злочинної діяльності;

• подавати органам державного управління обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки України, у тому числі про припинення роботи, пов'язаної з державними таємницями, яка виконується з порушенням встановлених правил;

• одержувати на письмовий запит керівника відповідного орган Служби безпеки України від міністерств, державних комітетів інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватися з цією метою службовою документацією і звітністю;

• входити у порядку, погодженому з адміністрацією підприємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і в службові приміщення;

• мати слідчі ізолятори для тримання осіб, взятих під варту та затриманих органами Служби безпеки України;

• використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, як підозрюються в їх вчиненні, доставки до лікувальних установ осіб, що потребують термінової медичної допомоги;

• виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, переслідуванні осіб, що підозрюються у їх вчиненні, заходити в житлові, службові, виробничі та інше приміщення, на території і земельні ділянки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин;

• проводити гласні і негласні оперативні заходи у порядку, визначеному Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність";

• здійснювати співробітництво з громадянами України та іншим особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись при цьому умов добровільності і конфіденційності цих відносин;

• користуватися на договірних засадах службовими приміщеннями підприємств, установ, організацій, військових частин, також житловими та іншими приміщеннями громадян;

• направляти військовослужбовців Служби безпеки України для роботи на штатних посадах в інших установах, підприємствах і організаціях на час виконання конкретних завдань в інтересах розвідки, контррозвідки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю; в окремих випадках у порядку, визначеному колегією Служби безпеки України, допускається направлення на роботу таких військовослужбовців в установи, підприємства і організації за ініціативою їх керівників та ін.

3.6. Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами
3.7. Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки
§ 4. Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів
§ 5. Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки
Основні поняття
РОЗДІЛ 8. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА
§ 1. Поняття безпеки підприємницької діяльності. Економічна безпека підприємства. Правове забезпечення економічної безпеки підприємства
§ 2. Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства
§ 3. Управління економічними ризиками підприємства
§ 4. Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru