Економічна діагностика - Кривов'язюк І.В. - Фактори внутрішнього середовища підприємства

Фактори впливу на виробничий потенціал підприємства - це сукупність усіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника.

Виробничий потенціал підприємства - це поліструктурна система, а будь-яка система функціонує у відповідному середовищі, яке істотно впливає на нього. Вплив на систему потрібно розглядати і досліджувати з двох точок зору:

- зовнішнього середовища, тобто з боку макро- і мікрооточення, у якому діє підприємство;

- внутрішнього середовища самого підприємства, що складається з ряду ланок і сфер діяльності (ресурсів) [2, с.48].

Сукупність цих факторів можна проілюструвати у вигляді схеми, яка складається з трьох рівнів (рис. 4.5), що дає уяву про складові внутрішнього середовища підприємства, про компоненти зовнішнього мікросередовища і фактори зовнішнього макросередовища.

Аналіз факторів будемо здійснювати у такій послідовності: зовнішнє макросередовище, зовнішнє мікросередовище, внутрішнє середовище підприємства.

Аналіз факторів макросередовища розбивають на такі групи: економічні, політичні, правові, екологічні, науково-технічні, демографічні, соціально-культурні. Причому пріоритетність груп може мінятися в залежності від сфери діяльності підприємства, галузевої спрямованості, наявності імпортно-експортних операцій, міждержавних відносин з країнами - партнерами в цій сфері бізнесу, стану ресурсного забезпечення підприємства і т.п.

Розглянемо детальніше фактори макросередовища за допомогою табл. 4.7.

Для збору, обробки і попереднього аналізу інформації про впливові фактори використовують інформацію, що міститься в періодичних виданнях (газетах, журналах), статистичних збірниках, інформаційних виданнях, на WEB-сайтах в Internet, новинах, оглядах і аналітичних програмах радіо і телебачення; систематизують результати, аналізують вплив факторів і оцінюють їх, роблять висновки.

Рис. 4.5. Фактори впливу на виробничий потенціал підприємства

Таблиця 4.7. ФАКТОРИ МАКРОСЕРЕДОВИЩА

Аналіз безпосереднього оточення підприємства починають з аналізу параметрів попиту на продукцію та факторів безпосередньо взаємодіючих з підприємством, тобто постачальники і конкуренти, які є найбільш значущими для підприємства. При необхідності до вітчизняних факторів мікросередовища можуть бути додані іноземні споживачі, посередники, конкуренти і партнери, а також може бути вивчений ринок робочої сили для трудомістких виробництв.

У ході аналізу попиту і споживачів продукції повинно бути :

- складено характеристику ринку продукції підприємства;

- вивчено попит на товари підприємства;

- складено профіль покупців, товарів розглянутого підприємства. Для вивчення й аналізу попиту на товари підприємства формують

відомості про рух товарів за розглянутий період.

Для формування характеристики ринку продукції необхідно:

- провести сегментацію ринку і виявити сегменти, що обслуговуються підприємством;

- вивчити кон'юнктуру ринку й установити можливість реалізації товару з вигідним для підприємства рівнем цін;

- установити ринкову вартість виробів;

- визначити можливості розширення обсягів виробництва за рахунок наявності ненасичених сегментів, розширення номенклатури й асортименту товарів, освоєння нових ринків і т.д.

У результаті вивчення галузевого ринку роблять висновки про його стан і тенденції розвитку, а також про можливості і перспективи підприємства на цьому ринку, (наприклад: потенціал росту, ринок стабільний або проблемний з невизначеністю і ризиком, із прибутковістю, що знижується,), на якому етапі ЖЦКП знаходиться фірма.

Ситуація в галузі змінюється, тому що сили, які діють у ній, змушують компанії, що входять до галузі (конкурентів, споживачів і постачальників), змінювати свої дії. Рушійні сили в галузі - це основні причини, що приводять до зміни умов конкуренції і ситуації в галузі в цілому.

До тих, що найчастіше зустрічаються, можна віднести цілий ряд факторів, які роблять такий сильний вплив, що його можна називати рушійними силами:

1. Зміни в довгострокових тенденціях економічного росту галузі. Постійний ріст попиту, що зберігається тривалий час, залучає на ринок нові фірми і заохочує інвестиції фірм, що вже діють на ринку. На ринку, що звужується, деякі компанії можуть прийняти рішення про відхід, а ті що залишилися - про закриття малоефективних виробництв і скорочення випуску продукції.

2. Зміна в складі споживачів і в способах використання товару.

Демографічні зміни, а також поява нових способів використання товару можуть викликати зміни в наборі послуг, наданих споживачам (кредит, технічна допомога, ремонт), викликати зміни в мережі збуту, підштовхнути виробників до розширення (звуження) номенклатури виробленої продукції, змінити сам підхід до реалізації і реклами.

3. Упровадження нових продуктів.

Упровадження нових продуктів може розширити коло споживачів, знову дати імпульс розвиткові галузі і збільшити рівень диференціації товарів у конкуруючих фірм. Успішне впровадження нового продукту зміцнює позиції фірми, зазвичай за рахунок конкурентів, прихильних до старих продуктів.

4. Технологічні зміни.

Перевага в технології може докорінно змінити обстановку усередині галузі, роблячи можливим виробництво нових або кращих товарів з меншими витратами, і відкрити нові перспективи для галузі в цілому. Розвиток технології також впливає на розмір необхідних капіталовкладень, розміри заводу, що забезпечують мінімальний рівень рентабельності, одержання вигод від вертикальної інтеграції, на ефект кривої "навчання/досвід".

5. Зміна в системі маркетингу.

Фірми, що впроваджують нові прийоми маркетингу, можуть підхльоснути інтерес до своїх товарів, розширити попит, збільшити диференціацію продукції і знизити собівартість одиниці. Усе це може змінити позиції конкуруючих компаній і змусити них змінювати стратегію.

6. Вихід на ринок або відхід з нього великих фірм.

Вихід іноземних компаній на ринок, де домінували місцеві фірми, майже завжди змінює умови конкуренції. Вихід на ринок великої фірми може не тільки викликати перестановку серед конкуруючих компаній, а й спричинити зміни в самому характері конкуренції. Так само і відхід з ринку великої компанії змінює структуру конкуренції і загострює боротьбу за споживачів компанії, що відійшла.

7. Поширення ноу-хау.

У міру поширення передових методів, виробництва зменшуються конкурентні переваги фірми, що володіє ноу-хау. Таке поширення йде через технічні журнали, рекламні видання, у процесі відвідувань підприємства делегаціями, бесід постачальників і споживачів, у результаті відходу з підприємств кваліфікованих фахівців. Передача технологій відбувається через продаж ліцензій. Часто фірми здобувають компанії, що володіють необхідною технологією, патентом або виробничими можливостями. В останні роки "перелив" технологій через національні кордони став однією з найважливіших рушійних сил. Він привів до глобалізації багатьох галузей (наприклад, телекомунікаційної, автомобільної, шинної, з виробництва побутової електроніки, комп'ютерів).

8. Зростаюча глобалізація галузі.

Всезростаюча здатність транснаціональних корпорацій (ТНК) передавати з країни в країну продукцію, маркетингові й управлінські ноу-хау зі значно меншими витратами, ніж це можуть зробити компанії, що діють тільки в одній країні, дає ті ж великі конкурентні переваги. У результаті глобалізація змінює умови конкуренції між провідними фірмами галузі. Глобалізація найчастіше являє собою рушійну силу в галузях, що характеризуються наступним:

а) вони зв'язані з природними ресурсами (виробництво нафти, міді, бавовни і т.п.);

б) у них є можливість розміщати виробництво в країнах, де витрати нижчі;

в) одна або кілька компаній у пошуках нових ринків намагаються захопити позиції на ринках стількох країн, наскільки вистачає їхніх ресурсів.

9. Зміна структури витрат і продуктивності.

У галузях, де важливе значення має економія на масштабах виробництва або ефект кривої "досвіду" досить сильний, для фірм, що збільшують обсяги виробництва, можливий обгін конкурентів унаслідок зниження цін. Різке збільшення вартості засобів виробництва (сировини й інших ресурсів) також може викликати боротьбу за надійні джерела постачань або пошук більш дешевих товарів-субститутів.

10. Перехід споживчих переваг від диференційованих до стандартних товарів (або навпаки).

11. Вплив змін у законодавстві і у політиці уряду.

Відмова від державного регулювання, приватизація або підтримка вітчизняного виробника, прийняті в країні закони можуть викликати великі зміни в поводженні фірм і їх стратегії.

12. Зміна суспільних цінностей, орієнтації і способу життя. Поява нових проблем, що хвилюють суспільство, зміна відношення до різних товарів, зміна стилю життя могутнє джерело змін у галузі.

13. Зменшення впливу фактора невизначеності і ризику.

Нові галузі притягують, як правило, найбільш заповзятливі компанії. Але якщо фірми-першопрохідники домагаються успіху, невизначеність знижується, і консервативні фірми теж прагнуть проникнути на такий ринок. Часто це солідні компанії з великими фінансовими ресурсами. їх ціль - закріпитися у привабливій зростаючій галузі.

Фактори внутрішнього середовища підприємства

Після аналізу зовнішнього макросередовища і аналізу зовнішнього мікросередовища, тобто безпосереднього оточення підприємства, приступають до аналізу внутрішнього середовища підприємства.

Внутрішнє середовище підприємства - це сукупність усіх внутрішніх перемінних, котрі визначають процеси його діяльності.

Внутрішнє середовище безпосередньо впливає на функціонування підприємства і являє собою систему факторів, що діють у середині підприємства. Сукупність основних процесів і елементів організації, а також їхній стан і визначають той потенціал й ті можливості, якими володіє підприємство.

Розглянемо основні фактори впливу внутрішнього середовища на виробничий потенціал підприємства [2, с.54-55]:

o ступінь морального і фізичного зносу об'єктів нерухомості підприємства;

o стан матеріально-технічної бази і ступінь морального і фізичного зносу верстатного парку;

o стратегія підприємства;

o рівень фінансового потенціалу;

o рівень іміджу підприємства й інтелектуальний потенціал;

o рівень кваліфікації персоналу;

o рівень компетентності фахівців і керівників;

o раціональність режимів роботи і відпочинку;

o узгодженість пропускної спроможності цехів і дільниць;

o забезпеченість робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням;

o наявність інноваційних можливостей і потенціалу;

o стан системи контролю якості;

o відповідність організаційної структури стратегії і цілям підприємства;

o наявність передових технологій і сучасного устаткування;

o ефективність діяльності підприємства;

o організація руху товарів;

o ефективність організаційної структури;

o стан ремонтного господарства.

Внаслідок впливу всіх цих факторів постійно відбуваються певні структурні зрушення всередині виробничого потенціалу, а також якісні та кількісні зміни техніко-економічних показників, які його характеризують.