Про умови та фактори розвитку МЕВ частково йшлося при розгляді законів світового господарства. До таких умов належать:
1) більша віддаленість (порівняно з національною економікою) суб'єктів МЕВ, тобто покупців і продавців — учасників міжнародного поділу праці, а отже, значно більші транспортні витрати;
2) зростаюча залежність від природних, географічних, демографічних, національних, правових, політичних, релігійних, етнічних та інших факторів;
3) використання у сфері МЕВ різних національних валют, що зумовлює появу валютного ризику, ускладнює розрахунки при зовнішньоекономічній діяльності. Це, в свою чергу, передбачає наявність валютного ринку, валютного регулювання;
4) значно більший економічний потенціал суб'єктів МЕВ (ТНК, держав, міжнародних фінансово-кредитних організацій та ін.) порівняно з суб'єктами національних економічних відносин (серед них кількісно переважають дрібні та середні підприємства й підприємці, які їх очолюють);
б) менша мобільність окремих видів ресурсів (матеріальних, трудових), детермінована діями держави (протекціонізм, міграційні правила тощо);
6) міжнародна стандартизація і сертифікація продукції, що вимагає значних додаткових витрат;
7) жорсткіша міжнародна конкуренція, використання широкого спектра форм і методів конкурентної боротьби;
8) зростання ролі і складності проведення маркетингових досліджень, оскільки для успішного просування товару на зовнішній ринок необхідно знати природно-кліматичні, екологічні, економічні, правові, соціальні, політичні, культурні, психологічні, релігійні, морально-етичні умови в іншій країні, позиції конкурентів;
9) збільшення валютного, соціального, політичного, транспортного, інформаційного ризиків. Найбільшою мірою це стосується створення спільних підприємств, міжнародної виробничої спеціалізації, кооперування, проведення спільних науково-технічних, проектно-конструкторських розробок та ін.;
10) раціональне поєднання державного та наддержавного регулювання, транснаціональної планомірності та ринкових важелів при формуванні господарського механізму в межах світового господарства. До основних факторів розвитку МВВ належать:
— неоднорідність природних, географічних, демографічних, економічних умов, різна забезпеченість матеріальними, трудовими, фінансовими та іншими ресурсами;
— поглиблення міжнародного суспільного поділу праці в загальній, особливій та одиничній формах, зокрема міжнародної спеціалізації, значне розширення номенклатури продукції;
— підвищення ефективності національного виробництва, зумовлене впливом зовнішньоекономічної діяльності (зокрема, міжнародною торгівлею);
— розгортання НТР, що унеможливлює самостійне використання всіх досягнень сучасної науки і техніки та лідерство однієї країни у всіх сферах наукової діяльності;
— розгортання інформаційної революції, глобальна інформатизація суспільства, що істотно полегшує отримання будь-якої інформації;
— розпад СРСР і намагання більшості країн СНД, Східної Європи встановити односторонні і багатосторонні відносини з іншими країнами світу, насамперед розвинутими;
—- необхідність хоча б часткового подолання зростаючого розриву між високорозвинутими і слаборозвинутими країнами при формуванні цілісного світового господарства;
— поглиблення глобальної екологічної кризи, послабити або подолати яку можна лише спільними зусиллями всіх країн;
— зростання могутності і посилення ролі міжнародних економічних та громадських партій з їх вимогами на поглиблення співробітництва між різними країнами. Основною формою МЕВ є міжнародна торгівля.
Закономірності розвитку міжнародної торгівлі.
Торгівля послугами на світовому ринку.
Державне та наддержавне регулювання міжнародної торгівлі.
Міжнародний рух капіталу
Сутність та основні форми міжнародного руху капіталів.
Закономірності та особливості міжнародного руху капіталів в сучасних умовах.
Міжнародна міграція робочої сили та міграційна політика
Сутність та причини міжнародної міграції робочої сили.
Державне та наддержавне регулювання міжнародної міграції робочої сили.