Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 19.1. Поняття, види і причини банкрутства

Поняття, види і причини банкрутства

Методи діагностики ймовірності банкрутства

Шляхи фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання

19.1. Поняття, види і причини банкрутства

Зовнішні і внутрішні причини банкрутства

Банкрутство (фінансовий крах.розорення) - це визнана арбітражним судом нездатність боржника в повному обсязі задовольняти вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями і (чи) виконувати обов'язки зі сплати інших обов'язкових платежів.

Основною ознакою банкрутства є нездатність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців із дня настання терміну платежу. Після закінчення цього терміну кредитори дістають право на звертання в арбітражний суд про визнання підприемства-боржника банкрутом.

Банкрутство зумовлене самою сутністю ринкових відносин, пов'язаних із невизначеністю досягнення кінцевих результатів і ризиком утрат.

Неспроможність суб'єкта господарю-і вання може бути:

o "нещасною" не зі своєї провини, а внаслідок непередбачених обставин (стихійні лиха, воєнні дії, політична нестабільність суспільства, криза в країні, загальний спад виробництва, банкрутство боржників та інші зовнішні фактори);

o "фальшивою" (корисливою) внаслідок навмисного приховування власного майна з метою уникнення сплати боргів кредиторам;

o " необережною" внаслідок неефективної роботи, здійснення ризикованих операцій.

У першому випадку держава повинна надавати підприємствам допомогу, спрямовану на вихід із кризової ситуації. Злочинне банкрутство підлягає кримінальному покаранню. Найбільш поширений третій вид банкрутства.

"Необережне" банкрутство настає, як правило, поступово. Для того щоб вчасно передбачити його і запобігти йому, необхідно систематично проводити аналіз фінансового стану, що дозволить знайти його "больові" точки і вжити конкретних заходів для фінансового оздоровлення економіки підприємства.

Передумови банкрутства різноманітні: це результат взаємодії численних факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. їх можна класифікувати в такий спосіб.

Зовнішні фактори:

1. Економічні: кризовий стан економіки країни, загальний спад виробництва, інфляція, нестабільність фінансової системи, зростання цін на ресурси, зміна кон'юнктури ринку, неплатоспроможність і банкрутство партнерів. Однією з причин неспроможності суб'єктів господарювання може бути неправильна фіскальна політика держави. Високий рівень оподатковування може виявитися непосильним для підприємства.

2. Політичні: політична нестабільність суспільства, зовнішньоекономічна політика держави, розрив економічних зв'язків, утрата ринків збуту, зміна умов експорту й імпорту, недосконалість законодавства у сфері господарського права, антимоно-польної політики, підприємницької діяльності й інших проявів регулюючої функції держави.

3. Посилення міжнародної конкуренції у зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу.

4. Демографічні: чисельність, склад народонаселення, рівень добробуту народу, культурний уклад суспільства, що визначають розмір і структуру потреб і платоспроможний попит населення на ті чи інші види товарів і послуг.

Внутрішні фактори:

1. Дефіцит власного оборотного капіталу як наслідок неефективної виробничо-комерційної діяльності чи неефективної інвестиційної політики.

2. Низький рівень техніки, технології й організації виробництва.

3. Зниження ефективності використання виробничих ресурсів підприємства, його виробничої потужності і як наслідок високий рівень собівартості, збитки, "проїдання" власного капіталу.

4. Створення наднормативних залишків незавершеного будівництва, незавершеного виробництва, виробничих запасів, готової продукції, у зв'язку з чим відбувається затоварення, сповільнюється оборотність капіталу й виникає його дефіцит. Це змушує підприємство залазити в борги і може бути причиною його банкрутства.

5. Погана клієнтура підприємства, яка платить із запізненням чи не платить зовсім через банкрутство, що змушує підприємство самому залазити в борги. Так зароджується ланцюгове банкрутство.

6. Відсутність збуту через низький рівень організації маркетингової діяльності з вивчення ринків збуту продукції, формування портфеля замовлень, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, вироблення цінової політики.

7. Залучення позикових засобів в оборот підприємства на невигідних умовах, що веде до збільшення фінансових витрат, зниження рентабельності господарської діяльності і здатності до самофінансування.

8. Швидке і неконтрольоване розширення господарської діяльності, у результаті чого запаси, витрати і дебіторська заборгованість зростають швидше, ніж обсяги продажів. Виникає потреба в залученні короткострокових позикових засобів, що можуть перевищити чисті оборотні активи (власний оборотний капітал), внаслідок чого підприємство потрапляє під контроль банків та інших кредиторів і може постати перед загрозою банкрутства.

Банкрутство є, як правило, наслідком спільної дії внутрішніх і зовнішніх факторів. За даними країн з ринковою економікою, стійкою економічною і політичною системою, розорення суб'єктів господарювання на 1/3 пов'язане із зовнішніми факторами і на 2/3 - із внутрішніми.

19.2. Методи діагностики ймовірності банкрутства
19.3. Шляхи фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання
ЛІТЕРАТУРА







© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru