Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 6.8. Аналіз кредиторської заборгованості

Одним із джерел залучення активів в оборот підприємства є кредиторська заборгованість, відображена у ГУ-му розділі пасиву балансу "Поточні зобов'язання". Вона виникає у зв'язку з тим, що у процесі діяльності підприємства не завжди здійснюють розрахунки з юридичними і фізичними особами одночасно з відчуженням майна, виконанням робіт, наданням послуг, що призводить до виникнення певних зобов'язань перед постачальниками та іншими контрагентами господарських відносин. Кредиторська заборгованість, що при цьому виникає, є різновидом комерційного кредиту, який виступає важливим фактором стабілізації фінансового стану підприємства.

Поточна кредиторська заборгованість складається із заборгованості постачальникам за одержані від них товарно-матеріальні цінності, заборгованості перед бюджетом за податковими платежами, заборгованості з оплати праці і страхування, авансів покупців у рахунок майбутніх відвантажень та ін. Залежно від умов виникнення кредиторську заборгованість поділяють на допустиму і невиправдану.

Допустимою вважається заборгованість постачальникам за акцептованими платіжними вимогами, непрострочена заборгованість перед бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування та інших поточних зобов'язань.

До невиправданої кредиторської заборгованості належать усі види простроченої заборгованості підприємства перед постачальниками, банками, бюджетом, учасниками та іншими контрагентами господарських відносин. Така заборгованість часто є наслідком скрутного фінансового стану, коли відсутні кошти для платежів. Вона може виникати також у зв'язку з несвоєчасним оформленням і поданням розрахунково-платіжних документів, допущеними помилками у розрахунках.

Підприємства зобов'язані своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями. За несвоєчасні розрахунки вони мають сплачувати штрафи і неустойки. Однак практика свідчить, що можливість уникнути майнової відповідальності за невиконання власних договірних зобов'язань дає їм змогу ухилятися від взаєморозрахунків з партнерами. Несвоєчасність платежів викликає фінансові ускладнення у підприємств-кредиторів, негативно впливає на їх господарську діяльність, а у підсумку і на економіку країни загалом.

В умовах кризового стану економіки частка кредиторської заборгованості у джерелах формування майна підприємств торгівлі суттєво зростає. Це призводить до збільшення їх фінансової залежності від кредиторів. Тому під час аналізу фінансового стану кредиторській заборгованості повинна приділятися належна увага.

Кредиторську заборгованість аналізують у такій послідовності, як і дебіторську. її вивчають загалом, а також за окремими видами і кредиторами. На основі даних балансу і аналітичного обліку розрахунків з кредиторами виявляють зміни, що відбулися в обсязі і складі кредиторської заборгованості, реальність і характер боргів, а також час і причини їх утворення. Особлива увага повинна приділятися простроченій кредиторській заборгованості.

Для оцінки змін в обсязі і структурі кредиторської заборгованості на підставі даних ГУ-го розділу пасиву балансу складають аналітичну табл. 6.22.

Із даних таблиці видно, що загальна сума поточної кредиторської заборгованості споживчого товариства на кінець звітного року порівняно з його початком зросла на 79,3 тис. грн, або на 19,1 %. Цей приріст переважно відбувався за рахунок збільшення на 79,6 тис. грн кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги, частка якої у поточних зобов'язаннях впродовж року зросла з 38,6 % до 48,6 %. Зросла також заборгованість з інших поточних зобов'язань (+27,7 тис. грн) і внутрішніх розрахунків (+6,7 тис. грн). За рештою статей поточних зобов'язань заборгованість на кінець року суттєво зменшилася.

Загальне зростання поточної кредиторської заборгованості споживчого товариства було зумовлене як збільшенням обсягів його діяльності, так і допущеним у звітному році сповільненням оборотності оборотних активів, що вимагало додаткового залучення капіталу в оборот підприємства.

Значну роль у збільшенні суми кредиторської заборгованості зіграла також інфляція, оскільки ціни на товари і послуги, за які були зобов'язання перед кредиторами, впродовж року збільшилися. З іншого боку, у зв'язку з інфляцією реальна вартість зобов'язань перед кредиторами знижується. Незважаючи на це, наявність кредиторської заборгованості у великих розмірах на кінець звітного періоду може свідчити про неритмічність завезення і реалізації товарів. Через це у майбутньому можуть виникати фінансові труднощі і неплатежі.

Разом з тим, слід зауважити, що відсутність у споживчого товариства простроченої кредиторської заборгованості, а також значне зменшення заборгованості перед бюджетом, з позабюджетних платежів, з оплати праці, страхування при зростанні у звітному році обсягів діяльності дає підстави зробити висновок про поліпшення стану розрахунків з кредиторами.

Таблиця 6.22

СТРУКТУРА ПОТОЧНОЇ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ

У фінансовій звітності відсутні необхідні для аналізу дані про наявність простроченої кредиторської заборгованості. Для її вивчення під час проведення зовнішнього аналізу фінансового стану підприємств-партнерів використовують місячну форму статистичної звітності № 1-Б "Звіт про фінансові результати, дебіторську і кредиторську заборгованість", де у ІІ-му розділі показується стан кредиторської заборгованості за її видами, з виокремленням простроченої.

У внутрішньому аналізі стану розрахунків з кредиторами використовують дані аналітичного обліку і первинних документів, які дають можливість групувати кредиторську заборгованість за термінами її непогашення (до 1-го місяця, від 1-3 місяців, більше 3-х місяців). Встановлюють причини непогашення кожного простроченого боргу, підтвердженість його звірками розрахунків, відповідність терміну позовної давності, виявляють винних у допущенні невиправданої заборгованості та намічають заходи з її скорочення.

Для оцінки стану розрахунків з кредиторами розраховують показники оборотності кредиторської заборгованості, такі як середня тривалість її погашення у днях та коефіцієнт оборотності у разах. Середню тривалість погашення кредиторської заборгованості у днях, що була необхідною для розрахунків з кредиторами, які обслуговують поточну діяльність в частині придбання, розраховують діленням середнього значення величини кредиторської заборгованості на середньоденну суму закупівель у звітному періоді.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості визначають діленням суми закупівель для поточної діяльності підприємства у звітному періоді на середню кредиторську заборгованість постачальникам, або діленням кількості днів у періоді на середню тривалість погашення заборгованості. При цьому суму здійснених закупівель визначають так:

Сума _ Запаси на Собівартість Запаси на (6.13)

закупівель = кінець року + реалізованої ^- початок року

продукції (товарів, робіт, послуг)

Дані про запаси на початок і кінець звітного періоду, які використовуються у поточній діяльності підприємства, наведені у ІІ-гому розділі активу балансу (р.100, 110), а про собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - у Звіті про фінансові результати (р.040).

Середню кредиторську заборгованість у частині придбання за звітний період визначають за сумою статей "Векселі видані"

(р.520) і "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (р.521) ГУ-го розділу пасиву балансу, використовуючи формулу простої середньої або середньої хронологічної.

Показники оборотності кредиторської заборгованості у частині придбання для поточної діяльності підприємства порівнюють з показниками попередніх періодів. Проводиться також порівняння показників оборотності кредиторської і дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги. Якщо тривалість обороту кредиторської заборгованості у звітному році хоча б на декілька днів перевищує оборотність дебіторської заборгованості, то це свідчить про те, що підприємство вміє втримувати позики довше, ніж дозволяє це своїм боржникам.

Аналіз стану поточних розрахунків з кредиторами завершують вивченням співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості підприємства. Для цього за даними бухгалтерського балансу складають аналітичну табл. 6.23.

Як видно із таблиці, загальне співвідношення сум кредиторської і дебіторської заборгованості у звітному році було на користь споживчого товариства. Як на початок, так і на кінець року залучені через розрахунки кошти кредиторів в оборот підприємства були більшими від вилучених коштів у дебіторську заборгованість. На початок року на 1 грн дебіторської заборгованості припадало 4,65 грн кредиторської, тоді як на кінець року - тільки 1,88 грн. Зниження цього показника зумовлене тим, що на кінець року було допущене значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською із внутрішніх розрахунків. Однак навіть і за цих умов загальне перевищення залучених коштів кредиторів над дебіторською заборгованістю відіграло важливу роль у стабілізації фінансового стану споживчого товариства у звітному році.

Аналізуючи стан поточних розрахунків з кредиторами, необхідно враховувати, що дебіторською заборгованістю неможливо погасити кредиторську за винятком взаємозаліку. Крім того, кредиторська заборгованість не є нормальним джерелом покриття дебіторської заборгованості, оскільки взаємне кредитування законодавством заборонене.

Для поліпшення стану розрахунків з кредиторами важливе значення має дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, вироблення на основі даних облікової і аналітичної інформації таких управлінських впливів, які сприяють оптимізації обсягу та структури заборгованості, недопущенню виникнення невиправданих боргів, прискоренню оборотності коштів, вкладених у розрахунки.

Таблиця 6.23

СТАН ПОТОЧНИХ РОЗРАХУНКІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ

(тис. грн)