Кредитування і контроль - Вовк В.Я. - 3.4. Функціональні ризики

Технологічний ризик (ризик системи) - це наявний або потенційний ризик втрат банку, пов'язаних із використанням технічних засобів, високотехнологічного обладнання і технологій.

Виникнення цього виду ризику зумовлене збоями комп'ютерної техніки або мереж зв'язку, помилками в математичних моделях, формулах і розрахунках, недоліками в інфраструктурних підсистемах банку тощо. Рівень технологічного ризику оцінюється розміром фінансових втрат банку, які виникають внаслідок помилок і збоїв, а також додатковими витратами на їх усунення. Типовим проявом технологічного ризику є збої у комп'ютерній мережі банку або системі електронних платежів.

Документарний ризик - це наявний або потенційний ризик втрат банку, зумовлений виникненням помилок під час укладання угод, які можуть призвести до невиконання окремих положень угоди або взятих раніше зобов'язань, порушення судової справи тощо. Рівень документарного ризику вимірюється розміром втрат банку, пов'язаних з усуненням помилок, відстоюванням інтересів у суді або сумою неотриманого прибутку. Для зниження документарного ризику банки можуть посилити систему внутрішнього контролю, автоматизувати процес документування, підвищити кваліфікацію персоналу фронт - і бек-офісів та ін.

Операційний ризик - це наявний або потенційний ризик втрат банку, який виникає внаслідок невідповідності між витратами банку на здійснення своїх операцій та їх результативністю. Рівень операційного ризику вимірюється за допомогою показників рентабельності окремих видів банківської діяльності. Але оскільки до складу витрат включаються як відсоткові, так і невідсоткові витрати банку, не завжди вдається точно оцінити рівень операційного ризику та визначити дійові заходи щодо його мінімізації.

Ризик трансакції - це наявний або потенційний ризик втрат банку, який виникає в процесі укладання і реєстрації угод, підписання контрактів, виконання розрахунків, поставки цінних паперів, валюти, предметів лізингу тощо. Цей вид ризику тісно пов'язаний з технологічним, документарним та операційним ризиками. Типовим прикладом ризику трансакції є здійснення зустрічних платежів, коли моменти переказу коштів не синхронізовані. В цьому випадку та сторона, яка здійснює платіж першою, бере на себе ризик трансакції.

Стратегічний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає внаслідок необгрунтованих управлінських рішень, неналежної реалізації рішень і неадекватного реагування на зміни в бізнес-середовищі.

Цей ризик виникає внаслідок несумісності:

- стратегічних цілей банку;

- бізнес-стратегій, розроблених для досягнення цих цілей;

- ресурсів, задіяних для досягнення цих цілей;

- якості реалізації бізнес-стратегій.

Крім того, стратегічний ризик може виникати у випадку неадекватного ресурсного забезпечення реалізації бізнес-стратегій, а також помилкового підходу до управління ризиками в банківській практиці. Амбіційність у випадку недостатнього забезпечення кадровими або фінансовими ресурсами може призвести до збитків і навіть до втрати банком своєї репутації. Класичний приклад стратегічного ризику - надмірні інвестиції в нерухомість або невиправдано швидке розширення мережі філій без ретельних маркетингових досліджень.

Також до функціональних ризиків можна віднести юридичний ризик, необхідність врахування якого зазначена у методичних вказівках Національного банку з інспектування банків "Система оцінки ризиків".

Юридичний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає внаслідок порушення або недотримання банком вимог законів, підзаконних нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також можливості двозначного тлумачення встановлених законів або правил.

Ризик впровадження нових продуктів - це наявний або потенційний ризик втрат банку, який виникає внаслідок недосягнення запланованого рівня окупності нових банківських продуктів, послуг, операцій або технологій. Цей вид ризику є складовою маркетингових ризиків і супроводжує діяльність банку, пов'язану з розробкою і впровадженням нових банківських продуктів і послуг з метою розширення клієнтської бази, виходом на нові сегменти ринку тощо.

Ризик втрати репутації - це наявний або потенційний ризик втрат банку, який виникає внаслідок скорочення клієнтської бази або відпливу грошових коштів у зв'язку з неспроможністю банку підтримувати свою репутацію як надійної та фінансово стійкої установи.

Втрата довіри до банку з боку вкладників і клієнтів може призвести до відпливу коштів і, як наслідок, неплатоспроможності. З метою мінімізації ризику втрати репутації керівництво банку має розробляти та впроваджувати заходи, спрямовані на врахування та мінімізацію всіх банківських ризиків, забезпечення дохідності та рентабельності банківських операцій, дотримання нормативно встановлених вимог до рівня ліквідності банківського балансу, нарощування капітальної бази тощо.

Ризик зловживань - це наявний або потенційний ризик втрат банку, зумовлений шахрайством, розтратами, оприлюдненням конфіденційної інформації службовцями або клієнтами банку, використанням конфіденційної інформації керівництвом банку у власних цілях, відмиванням грошей тощо.

Функціональні ризики порівняно з фінансовими важче ідентифікувати та кількісно оцінити. Для мінімізації функціональних ризиків банки вдосконалюють системи внутрішнього аудиту, розвивають схеми документообороту, розробляють внутрішні методики оцінки ефективності окремих банківських операцій. Мінімізації цих видів ризиків також сприяє продумана матеріально-технічна та кадрова політика банку.