Кожна держава бере активну участь у розвитку ЗЕД шляхом цілеспрямованого впливу на певні сфери й об'єкти цієї діяльності. Цей вплив здійснюється за допомогою комплексу інструментів регулювання. Найважливішими інструментами регулювання зовнішньоекономічної діяльності є мито та нетарифні торговельні обмеження. Мито є найдавнішим інструментом торговельної політики. У загальному мито - це податок, який держава накладає на товар, що перетинає державний кордон або кордон митної зони.
Раніше мито служило насамперед фіскальним цілям - отриманню державних доходів. Воно належить до найстаріших джерел доходів держави. Однак мито є не тільки джерелом доходів держави, але перешкодою для торгівлі. Нарахування мита штучно підвищує ціну товарів при переміщенні їх через кордон, що впливає на попит та пропозицію. Мотиви нарахування мита для:
- формування доходів держави (фіскальний мотив);
- захисту вітчизняних товаровиробників;
- захисту економіки країн, що розвиваються;
- захисту молодих галузей вітчизняної економіки;
- захисту вітчизняних виробників;
- перерозподілу доходів;
- реалізації позаекономічних мотивів (національний престиж, національна безпека тощо).
Митний тариф є головним економічним регулятором зовнішньої торгівлі та представляє собою систематизований перелік мита, яким обкладаються товари при імпорті чи експорті з даної країни.
Основні завдання митного тарифу:
- захист національних виробників від іноземної конкуренції;
- надходження коштів у державний бюджет;
- поліпшення умов доступу національних товарів на іноземні ринки;
- регулювання стану платіжного балансу країни.
Можна виділити такі функції митного тарифу :
- фіскальна ( формує дохідну частину бюджету);
- стимулююча ( стимулює збільшення експорту);
- регулятивна ( регулює раціональну структуру експорту та імпорту);
- захисна (захищає національних виробників від іноземної конкуренції);
- політична ( здійснює економічний тиск на інші держави шляхом збільшення митних тарифів або чи надає їм митні пільги).
Основним об'єктом регулювання митного тарифу є зовнішньоторговельний оборот, тобто операції з експорту та імпорту товарів. Завдяки митному тарифу відбувається раціоналізація товарної структури, підтримується оптимальне співвідношення валютних доходів та витрат держави.
Митний тариф також є інструментом державного регулювання цін так як існують певні відмінності між внутрішніми і світовими цінами, зумовлені наявністю різного рівня витрат на виробництво та різницею в системі оподаткування.
Так як митний тариф можна розглядати як податок то він завжди виконує фіскальну функцію.
Переважною функцією застосування митного тарифу є захист національного ринку від іноземної конкуренції. Так високі митні тарифи знижують ефективність зовнішньоекономічних операцій або взагалі роблять їх недоречними для іноземних виробників.
4.13. Митний тариф України
Митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.
Митний тариф України встановлює на єдиній митній території України обкладення митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з цієї території. Він базується на міжнародно-визнаних нормах та розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.
Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності й територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами, та затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Митний тариф містить деталізований перелік товарів, що оподатковуються митом з наведенням способу нарахування, ставки мита, а також коефіцієнтів надбавок і знижок та переліку товарів, заборонених до ввезення, вивезення і транзиту відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Його можна розглядати також як конкретну ставку мита, яка застосовується при ввезенні певного товару на митну територію країни чи вивезенні його за її межі.
Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються Митним Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".
4.14. Види мита та митних ставок
Розділ 5. ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНІ ПОДАТКИ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
5.1. Види та функції податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності
5.2. Сутність та порядок нарахування митних платежів у сфері ЗЕД: митні збори, мито, акцизний збір, ПДВ, єдиний збір
5.3. Особливості оподаткування залежно від митного режиму
Сплата податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України (імпорт)
Сплата податків і зборів, якими обкладаються товари під час вивезення на митну територію України (експорт)
Сплата податків (зборів) при вивезенні товарів в режимі реекспорт
Сплата податків і зборів при застосуванні митного режиму тимчасове ввезення