Логістика - Тридід О.М. - 10.5. CASE-технології у логістичному менеджменті

CASE-технології – це вид консалтингових логістичних послуг, пов'язаних з оптимізацією управління бізнес-процесами на підприємстві. Реальна діяльність пронизує підприємство у виді набору бізнес-процесів, що здебільшого ніким не керуються і за які ніхто не відповідає, тому що бізнес-процеси не описані й не документовані.

Процеси – це взаємопов'язаний набір повторюваних дій (функцій), що перетворюють вхідний матеріал і/або інформацію в кінцевий продукт (послугу) відповідно до попередньо встановлених правил.

Наведемо кілька визначень із області "процесної" термінології.

Розрізняють основні і допоміжні процеси.

Основні процеси – це ті, котрі додають якість, а допоміжні процеси формують інфраструктуру організації.

Прикладами процесів можуть бути процеси збуту і постачання, процес розробки нового виробу і виведення його на ринок, процес обслуговування клієнтів.

Ідея представлення організації у вигляді набору бізнес-процесів, а управління її діяльністю – як управління бізнес-процесами, стала поширюватися наприкінці 80-х років. Кращі компанії світу почали вирішувати для себе ці задачі і на практиці довели важливість, ефективність, економічність і прогресивність переходу на клієнто-орієнтоване виробництво і процесно-орієнтовану структуру управління виробництвом.

Для управління конкретними процесами використовуються конкретні моделі бізнес-процесів.

Ефективним засобом моделювання бізнес-процесів є CASE- системи (з англ. – комп'ютерна підтримка програмного забезпечення інжинірингу).Моделі бізнес-процесів можна проектувати на різних рівнях абстрагування.

Вид опису бізнес-процесів, коли описується не стільки реальна процедура обробки замовлень клієнтів, скільки деякий узагальнений процес обробки замовлень, що є абстракцією реально здійснюваного процесу, називається типом бізнес-процесу.

Конкретні бізнес-процеси називаються екземплярами.

Між типом бізнес-процесу й екземпляром цього процесу наявне відношення клас — екземпляр.

Сукупність конкретних бізнес-процесів становить клас.

Якщо розглянути який-небудь фрагмент виробничого процесу обробки окремого замовлення, то тут кожен об'єкт, що фігурує в бізнес-процесі, конкретизується присвоєнням йому імені або набору імен.

У виробничому секторі це звичайно складання графіків робіт, що служать описом виробничого процесу для виготовлення окремих деталей або виконання виробничих замовлень.

В адміністративному секторі конкретні моделі бізнес-про-цесів реалізуються за допомогою систем управління, що автоматизують управління потоками документів і робіт.

Класи "переймають" характеристики своїх елементів, хоча кожний із класів — це абстракція окремих його екземплярів.

Кожен клас характеризується ім'ям і переліком атрибутів, що описують відповідний екземпляр. Наприклад, клас "замовлення" характеризується атрибутами "номер замовлення", "ім'я клієнта, у якого здійснено замовлення" і "платіжний період". Екземпляри, що мають ці характеристики, є предметом опису на 1-му рівні. Для подальшої характеристики класів можна перелічити їх функції.

На 2-му рівні слід абстрагуватися від властивостей "оформлений" і "готовий" і створити з цієї підмножини батьківський клас "замовлення". Така операція називається узагальненням і на структурних схемах позначається символом "трикутник" (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Приклад узагальнення величин у батьківські класи

При узагальненні величини групуються в батьківські класи. При цьому екземпляри замовлення 1-го рівня стають і екземплярами класу "замовлення". Що стосується нових класів, сформованих з аналогічних (схожих) класів 2-го рівня шляхом абстрагування від їх відносин із конкретною галуззю, то вони привласнюються 3-му рівневі, що є метарівнем. При цьому класи 2-го рівня стають екземплярами цих метакласів. Таким чином, класи на 3-му рівні моделювання визначають кожен об'єкт, необхідний для опису фактів на 2-му рівні. Такий підхід до структурного моделювання дає змогу створювати узагальнені моделі, інваріантні до змісту конкретного бізнес-процесу.