Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O.A. - 9.8. Стратегічний контроль

Традиційно контроль розглядається як заключна фаза процесу управління підприємством. Вважається, що його завдання полягає в тому, щоб встановити недоліки процесу реалізації наміченого і виявити відхилення від плану. Стратегічний контроль не може ґрунтуватися на такому підході. Він охоплює весь процес менеджменту. Це пов'язано з тим, що процес планування протікає в умовах неминучої неоднозначності ситуації і прагнення до певності позиції, що дає можливість досить впевнено діяти. При аналізі ситуації, висуненні гіпотез щодо можливого розвитку подій у майбутньому менеджмент повинен відкидати частину інформації, що викликає небезпеку помилок у доборі та неврахуванні окремих чинників. Тому весь процес менеджменту повинен перебувати під постійним контролем. Таким чином, на контроль покладається компенсуюча функція, що обмежує ризик неправильного вибору у процесі планування та забезпечує постійну перевірку надійності процесу планування і реалізації.

Як показано на рис. 9.9. стратегічний контроль містить у собі контроль стратегічних передумов і контроль стратегічного управління, що здійснюються у рамках стратегічного нагляду.

Контроль передумов охоплює припущення, зроблені у процесі планування, наприклад, поточний контроль можливої динаміки темпів приросту, курсів основних валют або числа безпосередніх конкурентів.

Контроль реалізації спрямований на врахування відхилень у процесі втілення стратегії. Він може здійснюватися у формі контролю досягнення заданих проміжних цілей, наприклад, шляхом перевірки того, чи було плани інвестицій виконано у встановлені терміни.

Рис. 9.9. Процес стратегічного контролю

Стратегічний нагляд спрямований на те, щоб ще раз перевірити основні параметри планування і дії, прийняті стратегічним менеджментом. Інакше кажучи, це той контроль, що спрямований на виявлення можливих у майбутньому, але не врахованих дотепер у процесі планування подій, які суттєво вплинуть на діяльність підприємства і зможуть поставити під сумнів успіх планованих заходів. Прикладом слугуватимуть глибокі політичні зміни в країні, де фірма передбачає створити дочірнє підприємство. В такому разі стратегічний нагляд повинен звернути увагу на такі тенденції, не включаючи їх поки що в основні припущення, зроблені в процесі планування. Для того щоб реалізувати ідею стратегічного контролю, підприємство повинно мати спроможність ставити усе під питання та піддавати все сумніву. Лише тоді можливий всебічний стратегічний контроль процесу менеджменту загалом.

Література

1. Акофф Р. Планирование будущих корпораций. - M., 1985.

2. Ансофф И. Стратегическое управление. - М., 1969.

3. Гусев ЮЛ. Стратегия развития предприятий. - СПб., 1992.

4. Грейсон Дж. ( мл.). О'Дел К Л. Американский менеджмент на пороге XXI столетия. - М., 1991.

5. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М., 1990.

6. Кредисов А.И., Березовченко CH., Волошин В.В. и др. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.И. Кредисова. -К., 1996.

7. Лобанова Е. Стратегическое планирование и прогнозирование на предприятия // Российский экон. журн. - 1992. - № 3.

8. Менеджмент и рынок: немецкая модель: Учеб. пособие: Пер. с нем. / Под ред. проф. У. Popa и проф. С. Долгова. - М., 1995.

9. Панченко Є.Г. Міжнародний менеджмент. - К., 1996.

10. Пахомов СБ. Международный маркетинг: опыт работы заграничных фирм. - М., 1993.

11. Осика СТ. Порушення та проведення антидемпінгового розслідування // Право України. - 2005. - № 7. - С 84-37.

12. Bowman С. The Essence of Strategie Management. - N.Y., 1990.