Митна справа - Дубініна А.А. - 4.7.1. Особливості переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

4.7.1. Особливості переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

Серед найважливіших законів, що регулюють правовідносини інтелектуальної власності, слід назвати: Цивільний кодекс України від 16.01.03 р., Закон України "Про авторське право та суміжні права", Закон України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", Закон "Про охорону прав на промислові зразки" України, а також Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та інші.

(ГП - готова продукція, ДС - давальницька сировина, А - у разі реалізації готової продукції на Україні, В - у разі закупівлі давальницької сировини іноземним замовником на Україні за іноземну валюту)

За законодавством України всі результати творчої інтелектуальної діяльності визнані товаром і можуть бути об'єктом зовнішньоекономічних угод і перемішуватися через митний кордон України. Але об'єкти права інтелектуальної власності порівняно із звичайним товаром характеризуються деякими особливостями, що зумовлює необхідність вжиття спеціальних заходів при їх переміщенні через митний кордон України:

1. Право інтелектуальної власності виникає, як правило, тільки після державної реєстрації результату творчої діяльності у відповідних державних органах. Для об' єктів права промислової власності, а також для засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту така реєстрація є необхідною, для об'єктів авторського права реєстрація є бажаною (вона засвідчує пріоритет створення результату літературно-художньої творчості) і необхідна для реєстрації в подальшому об'єкта інтелектуальної власності у ДМСУ.

2. Право інтелектуальної власності є строковим, тобто воно припиняється з перебігом певного терміну, після чого об'єкт інтелектуальної власності стає суспільним надбанням. За загальним правилом дія авторського права на твір відбувається протягом життя автора та 70 років після його смерті, право на винаходи, корисні моделі - 20 років, право на промислові зразки - 10 років, право на товарні знаки - 10 років після подання заявки на отримання патенту.

3. Об' єкти інтелектуальної власності - це не речі як предмети матеріального світу, а ті ідеї, символи, образи, думки, гіпотези тощо, які виражені в об'єктивній формі - втілені в матеріальних носіях. З погляду на це, об'єкти інтелектуальної власності можливо тиражувати, тобто багаторазово втілювати в матеріальні об'єкти.

4. Автору об'єкта інтелектуальної власності належить два види прав: майнові права та особисті немайнові права. Майнові права можуть передаватися іншим особам, немайнові права відчуженню не підлягають.

5. Діє принцип вичерпання права інтелектуальної власності, тобто автор не може заборонити використання та розповсюдження товару, який містить об'єкт інтелектуальної власності, якщо його правомірно було введено в обіг правовласником шляхом першого продажу (ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

6. З переходом права власності наріч до іншої особи, право інтелектуальної власності не переходить до нового власника. Передача прав на об' єкти інтелектуальної власності відбувається в спеціальному порядку.

7. Відчуження права власності відбувається в повному обсязі, тоді як право інтелектуальної власності передається за ліцензійними угодами як у повному обсязі (виключна ліцензія), так і частково з обмеженням по строку, способу використання, території, кількості примірників тощо. Крім того, договори на передачу прав інтелектуальної власності підлягають державній реєстрації так само, як і право інтелектуальної власності.

8. Охорона права інтелектуальної власності в більшості випадків обмежується територією певної держави, де відбулася державна реєстрація (за виключенням загальновідомих товарних знаків).

9. Результати творчої діяльності, що визнаються об' єктами права інтелектуальної власності, є різними за рівнем творчості, цілями створення, характером діяльності і, як наслідок, за правовим режимом виникнення, використання та охорони.

Таким чином, будь-який товар можна розглядати з двох сторін:

o як річ, предмет матеріального світу;

o як результат творчої діяльності, що міститься у цьому предметі, причому в одному товарі можуть міститися кілька об' єктів інтелектуальної власності.

Таким чином, митний контроль за переміщенням товарів, що містять об' єкти інтелектуальної власності можна поділити на два види:

o безпосередній митний контроль, що здійснюється з детальною перевіркою наявності порушень прав інтелектуальної власності на матеріальному носії за умови попереднього надання Інформації правовласником у порядку, передбаченому розділом X МКУ.

o формалізований митний контроль, який здійснюється відповідно до розділів II, III МКУ із дотриманням умов переміщення певних матеріальних носіїв. Ці заходи також спрямовані на захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні, але митні органи перевіряють лише формальні ознаки, передбачені законодавством, без перевірки наявності чи відсутності об' єктів прав інтелектуальної власності на цих матеріальних носіях.

Водночас у авторів творів завжди залишається право отримати допомогу митних органів щодо захисту прав інтелектуальної власності шляхом здійснення безпосереднього митного контролю.