Еволюція світової валютної системи, етапи якої наведено у табл. 16.2, відображає:
1) еволюцію грошового матеріалу від товарних металевих грошей до паперово-кредитних, поступову демонетизацію золота;
2) зміну принципів установлення валютного курсу, ступеня впливу держави на процеси курсоутворення.
Міжнародна валютна система еволюціонує разом з еволюцією міжнародної економіки. Найважливіші тенденції сучасної валютної системи:
- глобалізація;
- посилення регульованого характеру;
- ускладнення структури, перш за все, за рахунок розвитку регіональних валютних систем.
Таблиця 16.2
Етапи еволюції світової валютної системи
Етапи | Характерні ознаки | Переваги | Недоліки |
Система золотого стандарту. Сформувалась на початку XX ст. | - фіксація золотого змісту національних валют; - безпосередня кон-вертованість національних валют у золото; - існування фіксованих валютних курсів | - стабільність валютних курсів; - стабільність внутрішніх цін; - незначний і короткостроковий характер інфляції; - тенденція до зближення національних економік, формування світового господарства; - забезпечується довгострокова рівновага платіжного балансу | - висока вартість функціонування; - недостатня еластичність; - жорстка залежність від зовнішніх факторів (масштаби видобутку золота тощо); - певна регіональна обмеженість: система надавала значні переваги одним країнам за рахунок інших; - історична обмеженість |
Система золото-валютного стандарту. Оформлена рішеннями Бреттон-Вуд-ської конференції 1944 р. | - для країн-учасниць МВФ зберігалась роль золота як загального еквівалента, платіжного засобу і розрахункової одиниці у міжнародному обігу; - резервною валютою стає американський долар, визначаються паритети (пропорції обміну) ж у золоті, так і у доларах США відповідно їх золотому вмісту (1 унція = 35 г. золота); - дотримання принципу фіксованих курсів; | - більша стабільність валютної системи і стабілізація механізмів міжнародних розрахунків; - створення особливого механізму ключових валют і розширення на цій основі обсягу та структури міжнародних ліквідних засобів; - формування міждержавної інституційно-правової системи, спрямованої на регламентацію поведінки економічних суб'єктів у фінансовій сфері | - залишається висока вартість функціонування; - неможливість для членів МВФ проводити незалежну валютну політику; - суперечливий характер |
Продовження табл. 16.2 -1-1
- передбачався перехід до взаємної конвертованості всіх валют країн-учасниць МВФ; - заборонено вільну приватну купівлю та продаж золота | |||
Система паперово- валютного стандарту (Ямайська угода 1979 р.) | - повна демонетизація золота у валютних відносинах; - використання багатьох національних валют (разом з доларом, а також колективних валют) як міжнародні розрахункові та ліквідні засоби; - перетворення колективної грошової одиниці - СДР - у головний резервний актив і міжнародний засіб розрахунків і платежів; - ведення "плаваючих" валютних курсів | - відносна гнучкість та демократизм, відповідність принципам відкритої ринкової економіки і тенденціям глобалізації; - підривається диктат американського долара; - можливість проведення самостійної національної кредитно-грошової політики | - нестійкий характер функціонування, непередбачуваність валютних курсів та значні масштаби валютних спекуляцій; - валютні війни; - зростання валютних ризиків; - хронічний, глобальний характер інфляції, постійна незбалансованість міжнародних розрахунків; - необхідність створення спеціальних інститутів та фінансових інструментів для зниження валютних ризиків та збільшення обсягів і диверсифікації міжнародних валютних ліквідних засобів |
Характерні ознаки демонетизації золота:
- золото остаточно втрачає функції грошей;
- не може слугувати мірою вартості грошей, основою визначення валютних курсів; скасовується прив'язка валют до золота;
- золото вилучається з власних операцій МВФ.
З огляду на досвід світової економічної кризи 2007-2010 рр. а також рекомендацій групи "0-20" важливими напрямками реформування діючої Ямайської світової валютної системи є:
- зміни в наявній світовій резервній системі з метою зменшення ролі долара США та створення забезпеченої на багатосторонньому рівні системи з кількох валют, яка з часом можливо перетвориться на забезпечену всіма сторонами систему з єдиною світовою валютою;
- удосконалення підходів до вибору режимів валютних курсів;
- забезпечення ефективного контролю за рухом капіталу, в тому числі фіктивного;
- реформування міжнародних фінансових інститутів, перерозподіл квот у МВФ і Світовому банку;
- зміцнення національних та регіональних фінансових систем. Послаблення позицій долара США як світової резервної валюти
уможливлює появу нових резервних валют. Передумовами визнання резервної валюти є розвинута ліквідна і надійна фінансова система, ефективна економічна політика, конвертованість. Втім в найближчій перспективі можливість заміни долара новою єдиною міжнародною резервною валютою є малоймовірною. Проти витіснення долару виступають держави з найкрупнішими економіками - США та Китай, які не зацікавлені у деградації власних величезних доларових авуарів і резервів. До 2020 року найбільш перспективною вважається ідея розширення кола резервних валют. Резервними валютами першого ешелону залишаться долар та євро, співвідношення між якими буде змінюватися протягом часу в той чи інший бік. До сучасних резервних валют другого ешелону (ієна, фунт стерлінгів, швейцарський франк) будуть все активніше приєднуватися російський рубль та китайський юань.
За результатами самітів лідерів країн "0-20" у Вашингтоні (2008 р.), Лондоні (2009 р.), Торонто (2010 р.) та Сеулі (2010 р.) у середньостроковій перспективі можлива лише модифікація існуючої Ямайської системи шляхом її часткового реформування з метою підвищення функціональної здатності.
16.4. Становлення валютної системи України
ТЕМА 17. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ
17.1. Поняття, суб'єкти та особливості міжнародних розрахунків
17.2. Форми міжнародних розрахунків та фактори їх вибору у міжнародних комерційних відносинах
17.3. Сучасні платіжні системи та засоби зв'язку суб'єктів міжнародних розрахунків
ТЕМА 18. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА
18.1. Сутність та структура платіжного балансу. Економічна рівновага платіжного балансу
18.2. Фактори впливу на стан платіжного балансу
18.3. Регулювання платіжного балансу