Міжнародна економіка - Козак Ю.Г. - Вплив діяльності філій ТНК на конкурентоспроможність та країн СНД.

Проаналізуємо вплив ПІІ на економіки країн СНД. На жаль, як і у випадку з державами Центральної і Східної Європи, невелика кількість спостережень не дозволяє, побудувати значимих багатофакторних регресійних моделей, які б описували вплив іноземних інвестицій на економіки країн СНД. Однак навіть найпростіші регресійні моделі з однією чи декількома незалежними змінними дозволяють якісно визначити вплив іноземного капіталу на розвиток національних економік.

Проаналізуємо вплив ПІІ на економіку Росії за допомогою регресійних моделей (9.160) - (9.166). У них встановлена взаємозалежність між такими макроекономічними показниками Росії: товарним експортом (Е); товарним імпортом (І); торговельним балансом (ТВ); імпортом послуг (IS); сальдо послуг (SB); доходами від іноземних інвестицій, отриманими за межами країни (1С); сальдо доходів від іноземних інвестицій (IB); балансом поточних операцій (СА); валовими внутрішніми інвестиціями (GFI); прямими іноземними інвестиціями, спрямованими до країни (FDI in); реальним обмінним курсом національної валюти (RER); номінальним обмінним курсом національної валюти (NER):

Е = 37,562 + 0,521 GFI + 1,266 NER (9.160)

1 = 43,215 + 0,071 FDIin-0,751 NER (9.161)

IS = 4,658 + 0,165 RER (9.162)

ID = 3,745 + 2,408 FDI in (9.163)

CA= 1,174+ 1,054 E-0,844 I- 1,141 IS -0,705 ID (9.164)

CA = 3,783 + 1,011 ТВ + 1,397 SB + 1,229 IB (9.165)

Значення коефіцієнтів регресійної моделі (9.160) свідчать про те, що прямі Іноземні інвестиції не здійснюють значимого впливу на товарний експорт Росії. Виходячи з рівняння (9.160), він залежить від обсягу валових внутрішніх капіталовкладень і від номінального обмінного курсу російського рубля: девальвація національної валюти стимулює товарний експорт Росії. При цьому слід зазначити, шо на вартісний обсяг російського товарного експорту істотний вплив також здійснює і ситуація на світовому ринку енергоресурсів: зростання цін на нафту і газ призводить до поліпшення експортних показників.

Аналіз коефіцієнтів регресійної моделі (9.161) показує, що прямі іноземні'інвестиції, завезені в Росію, стимулюють товарний імпорт, девальвація національної валюти призводить до його скорочення.

Девальвація російського рубля, зростання світових цін на енергоресурси і відносно невеликі обсяги залучених ПІІ стали факторами, які зумовили останніми роками наявність у Росії значного позитивного сальдо торговельного балансу: 48,1 млрд дол. у 2001 p., 59,9 млрд у 2003 p. і 87,1 млрд до д. у 2004 р. Для порівняння: в 1998 р. позитивне сальдо торговельного балансу Росії становило лише 14,9 млрд дол. [181].

У цілому ж з 1994 по 2004 роки сумарне позитивне сальдо торговельного балансу Росії склало 427,3 млрд дол.

За роки незалежності сальдо торгівлі послугами Росії, на відміну від товарних операцій, постійно набувало негативних значень. При цьому імпорт послуг, як показано в регресійній моделі (9.162), стимулюється зростанням реального обмінного курсу російського рубля. Сумарне сальдо Торгівлі послугами Росії в період з 1994 по 2004 роки склало -86,6 млрд дол.

Наявність у Росії активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень (регресійна модель 9.163). За цією статтею платіжного балансу в 1994-2004 pp. з Росії було вивезено 145,9 млрд дол. Вивезення фінансових ресурсів з Росії за цією статтею платіжного балансу також зумовлено і відтоком капіталу, пов'язаним з виплатою відсотків за портфельними інвестиціями, включаючи державні боргові зобов'язання.

Вивезення російських капіталовкладень за кордон приводить до збільшення надходжень у країну такого капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому останніми роками цей показник значно збільшився: 4,7 млрд дол. у 2000 p., 5,7 млрд у 2002 p. і 10,4 млрд дол. у 2004 р. Разом з тим поки ще суми доходів російських інвесторів за кордоном (63,3 млрд дол. за 1994-2004 pp.) значно менше доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки.

У рівняннях (9.164) і (9.165) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Росії. Зведені коефіцієнти регресійних моделей (Додаток б, Ж. І) свідчать про те, що позитивний внесок операцій, які приводять до припливу капіталу в економіку Росії (товарна торгівля), цілком компенсує негативний внесок операцій, що призводять до відтоку фінансових ресурсів (баланс торгівлі послугами і сальдо доходів від іноземних інвестицій). У результаті за всі роки незалежності, баланс поточних операцій Росії постійно набував позитивних значеннь, а його сумарне сальдо з 1994 по 2004 роки склало 255,5 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то для Росії з 1994 по 2004 роки такий показник склав 258,1 млрд дол.

Позитивні тенденції балансу поточних операцій Росії свідчать про високу міжнародну конкурентоспроможність її економіки, що, звичайно ж, пов'язано насамперед з наявністю в країні значних запасів природних ресурсів і сприятливою кон'юнктурою на світових сировинних ринках.

Позитивне сальдо балансу поточних операцій дозволило Росії в останніми роками стати донором міжнародної фінансової системи. Так, у період з 2000 по 2004 роки сумарний обсяг інвестицій, вивезених з російської економіки, перевищив їхнє ввезення на 38,6 млрд дол. (табл.9.42)

Таблиця 9.42

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Росії в 1995-2004рр., млрд дол.

Про економічну могутність російських ТНК свідчать дані щодо обсягів виробничих актів, які контролюються цими компаніями за кордоном. Так, провідній російській нафтовій ТНК "Лукойл" належать найбільший румунський нафтопереробний завод "Petrotel" (потужність 4,7 млн т нафти на рік), болгарська компанія "Нефтохім" (до її складу входить єдиний у країні Бургаський НПЗ із проектною потужністю 10,5 мли т), американська корпорація "Getty Petroleum Marketing", українське нафтохімічне акціонерне товариство "Оріана** та Одеський нафтопереробний завод (потужність 3,8 млн т нафти на рік).

Аналогічну стратегію щодо купівлі конкуруючих виробництв за кордоном використовують і інші російські ТНК. Так, ТНК "Російський алюміній" контролює вірменського виробника алюмінію "Арменал", румунський глиноземний завод "Cemitrade S. А" та дочірню компанію "Український алюміній", яка є власником 90% акцій Миколаївського глиноземного комбінату. Наявність у ТНК "Російський алюміній" монопольної влади на певних сегментах ринку країн СНД та держав Центральної та Східної Європи дозволяє цієї компанії досягти високої рентабельності виробництва. За нормою операційного прибутку (25%) російська ТНК суттєво випереджає своїх конкурентів із промислово розвинутих країн: в американській ТНК "Alcoa" відповідний показник дорівнює 7,18%, у французькій корпорації "Pechiney" - 3,88%, в канадській компанії "Alcan" -0,8% [182, С. 50].

Вплив ПП на економіку Казахстану оцінимо за допомогою таких регресійних моделей (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведені в Додатку 6, Ж. 2).

Е = 3511,690 + 2,220 FDI in (9.166)

І = 4002,373 + 1,685 FDI in (9.167)

SD= 193,188+ 0,805 FDI in (9.168)

IS = 478,885 - 0,708 FDI in (9.169)

IB = 176,093 - 0,502 FDI in (9.170)

CA = 51,472 + 0,990 ТВ + 1,070 SB + 0,810 IB (9.171)

Значення коефіцієнта при прямих іноземних інвестиціях рівняння (9.166) свідчить про те, що приплив ПІІ стимулює товарний експорт Казахстану: цей показник платіжного балансу Казахстану зростав з 4,2 млрд дол. у 1992 р. до 6,9 млрд у 1997 p., 8,9 млрд у 2001 p. і 20,6 млрд дол. у 2004 р. [151].

Разом з тим, як показано в регресійній моделі (9.167), приплив ШІ також стимулює і збільшення обсягів товарного імпорту. Порівняння коефіцієнтів регресійних моделей (9.166) і (9.167) свідчить про те, що ПІІ призводять до практично однакового збільшення товарного імпорту й експорту. При цьому сумарний торговий баланс Казахстану з 1995 по 2004 роки становив 14,6 млрд дол.

Значення коефіцієнтів регресійних моделей (9.168) і (9.169) свідчать про те, що збільшення обсягів залучених ШІ стимулює імпорт послуг у національну економіку і в цілому негативно позначається на балансі послуг Казахстану. При цьому останніми роками спостерігається постійне погіршення сальдо балансу послуг Казахстану: -172 млн Дол. у 1999 p., -2 млрд у 2002 і -2,9 млрд дол. у 2004 році.

Наявність у Казахстані активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивозом доходів від іноземних капіталовкладень. По цій статті платіжного балансу в період з 1995 по 2004 роки з Казахстану було вивезено 11,3 млрд дол.

При цьому слід зазначити, що вивезення фінансових ресурсів з Казахстану по цій статті платіжного балансу, також як і в Росії, обумовлено і відтоком капіталу, пов'язаним з виплатою відсотків за портфельними інвестиціями, включаючи державні боргові зобов'язання.

Вивезення казахстанських капіталовкладень за кордон приводить до збільшення надходжень у країну капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів казахських інвесторів за кордоном (1,7 млрд дол. за 1995-2004 pp.) значно менші від доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки. У результаті (регресійна модель 9.170) сальдо доходів від іноземних інвестицій Казахстану постійно набуває негативних значень: -296 млн дол. у 1998 p., -1,254 млрд у 2000 p., -1,127 млрд у 2002 p. і -2,784 млрд дол. у 2004 р. У цілому ж у 1995-2004 pp. за цією статтею платіжного балансу з Казахстану було вивезено 9,625 млрд дол.

У рівнянні (9.171) представлені фактори, що визначають баланс поточних операцій Казахстану. Аналіз статистичних даних свідчить, що позитивний внесок операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Казахстану (товарна торгівля), не компенсує негативного внеску операцій, що призводять до відтоку фінансових ресурсів (баланс послуг і сальдо доходів від іноземних інвестицій). У результаті, починаючи з 1992 p., баланс поточних операцій Казахстану, за винятком 2000 та 2004 років, постійно набував негативних значеннь, а його сумарне сальдо з 1995 по 2004 роки склало -4,9 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо до-* ходів від іноземних інвестицій, то для Казахстану з 1995-2004 pp. цей показник склав -5,4 млрд дол.

Таким чином, прямі іноземні інвестиції, які спрямовуються в основному в нафтогазову галузь Казахстану, хоч і сприяють незначному перевищенню його товарного експорту над імпортом, але через негативний вплив на баланс послуг і сальдо доходів від іноземних інвестицій у цілому призводять до відтоку капіталів із країни за поточними операціями.

Негативний баланс поточних операцій Казахстану цілком фінансується за рахунок припливу прямих іноземних інвестицій (сальдо портфельних інвестицій у Казахстані негативне: -4,3 млрд дол. з 1995 по 2004 роки). Разом з тим, така ситуація призводить до все зростаючої залежності економіки Казахстану від дій і переваг іноземних інвесторів, наемперед транснаціональних корпорацій (табл.9.43).

Таблиця 9.43

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Казахстану в 1995-2004роки, у млрд дол.

Проаналізуємо вплив ПІІ на економіку Азербайджану за допомогою таких регресійних моделей (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведені в Додатку б, Ж. 3)

У рівнянні (9.172) представлені фактори, що впливають на товарний експорт Азербайджану. Значення коефіцієнтів цієї регресійної моделі свідчить про те, що зростання обсягів валових внутрішніх капіталовкладень стимулює товарний експорт, а приплив ПІІ його стримує. Зворотна залежність між ПІІ і товарним експортом Азербайджану зумовлена тим, що основні обсяги іноземних інвестицій були спрямовані в нафтову галузь країни в 1997-1998 роках (відповідно 1,114 млрд і 1,023 млрд дол.). Однак ефект від цих інвестицій, пов'язаний зі зростанням експорту, спостерігається тільки в останніми роками: у 2001 р. товарний експорт склав 2,078 млрд дол., у 2003 p.— 2,624 млрд і в 2004 p.- 3,742 млрд дол. Для порівняння: відповідний показник 1998 р. був 678 мли дол. [98].

Таблиця 9.45

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Азербайджану в 1995-2004рр.

Е = 686,305 + 0,697 GFI - 1,162 FDI in (9.172)

І = 829,896 + 0,407 GFI (9.173)

І = -279,345 + 16,323 RER (9.174)

ТВ = 127,643 - 0,946 FDI in (9.175)

ES = 69,870+ 0,130 GFI (9.176)

IS = 134,192 + 0,238 FDI in + 0,172 GFI (9.177)

SB = -134^50-0,220 FDI in (9.178)

CA = - 12,938 - 1,097 FDI in (9.179)

CA = 126,919+ 1,013 ТВ + 1,161 SB + 1,027 IB (9.180)

У регресійних моделях (9.173) і (9.174) установлений взаємозв'язок між товарним імпортом Азербайджану, валовими внутрішніми інвестиціями і реальним курсом національної валюти. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що збільшення обсягів валових внутрішніх капіталовкладень і зростання реального курсу грошової одиниці Азербайджану призводять до зростання товарного імпорту країни. Дійсно, в 1998 р.

реальний курс національної валюти Азербайджану і товарний імпорт країни одночасно досягли своїх найвищих значень за 1992-2001 роки.

У регресійній моделі (9.175) представлений взаємозв'язок між припливом ПП і торговим балансом Азербайджану. Значення коефіцієнта рівняння свідчить, що зростання обсягів ПІІ призводить до погіршення торговельного балансу країни. Це пов'язано з тим, що, як уже відзначалося, тільки протягом останніх років відбулося істотне збільшення товарного експорту країни, і тільки в 2000,2001,2002 та 2004 роках товарний експорт Азербайджану перевищив його імпорт (на 319,614,482 і 161 млн дол. відповідно). У цілому ж з 1995 по 2004 роки сумарний торговельний баланс Азербайджану склав -1,6 млрд дол.

У регресійних моделях (9.176) -(9.178) представлені фактори, що впливають на торгівлю послугами Азербайджану. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що зростання обсягу валових внутрішніх капіталовкладень стимулює експорт і імпорт послуг, а приплив прямих іноземних інвестицій приводить до збільшення обсягів імпортованих послуг і в цілому негативно позначається на балансі послуг країни.

У результаті баланс послуг Азербайджану протягом останніх п'ятнадцяти років постійно приймав негативні значення. Його сумарне сальдо з 1995 по 2004 роки склало -6,79 млрд дол.

Наявність в Азербайджані активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. Цією статтею платіжного балансу в період з 1995 по 2001 роки з Азербайджану було вивезено 2,665 млрд дол.

Вивезення азербайджанськими компаніями капіталовкладень за кордон приводить до збільшення таких надходжень у країну капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів азербайджанських інвесторів за кордоном (350 млн дол. за 1995-2004 pp.) значно менше доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки. У результаті сальдо доходів від іноземних інвестицій Азербайджану постійно набуває негативних значень: -45 млн дол. у 1999 p., -385 мли у 2002 р. і -701 млн дол. у 2004 р. У цілому ж з 1995 по 2004 роки за цією статтею платіжного балансу з Азербайджану було вивезено 2,316 млрд дол.

У регресійних моделях (9.179) і (9.180) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Азербайджану. Знаки коефіцієнтів цих моделей свідчать про те, що, як і у випадку з торгівлею товарами і послугами, вивезенням доходів від іноземних інвестицій збільшення обсягів залучених ПІІ негативно позначається на балансі поточних операцій. У результаті протягом усіх років ринкових реформ і активного залучення іноземних інвестицій баланс поточних операцій Азербайджану постійно набував негативних значень. Його сумарне сальдо з 1995 по 2004 роки склало -9,81 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то для Азербайджану з 1995 по 2004 роки цей показних склав -10,72 млрд дол.

З усього сказаного можна зробити висновок, що приплив іноземних інвестицій, хоч і сприяв останніми роками збільшенню товарного експорту Азербайджану, через негативний вплив на баланс послуг і сальдо доходів від іноземних інвестицій у цілому призводить до відтоку капіталів із країни за поточними операціями.

При цьому, на відміну від Казахстану негативний баланс поточних операцій Азербайджану не повністю фінансується за рахунок припливу прямих- іноземних інвестицій. Внаслідок цього для підтримки рівноваги платіжного балансу Азербайджан змушений вдаватися до інших форм позичення іноземного капіталу, що ставить його економіку, незважаючи на значні запаси енергоресурсів, ще в більшу залежність від іноземних інвесторів і кредиторів, (табл.9.44).

Вплив ПН на економіку Молдови оцінимо за допомогою таких регресійних моделей (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведені в Додатку 6, Ж. 4):

Б" 267,442 + 1,405 GFI (9.181)

І - -155,514 + 2,317 GFI + 3,400 RER (9.182)

ТВ = 225,638 - 1,490 FDI in - 1,276 GFI (9.183)

ES =" 94,944 + 0,583 FDI in (9.184)

IS = 141,278 + 0,528 FDI in (9.185)

ID = 34,481 + 0,388 FDI in (9.186)

CA * - 207,474 + 41,633 NER + 3,854 Ю - 1,172 FDI in (9,187)

У регресійних моделях (9.181) -(9.183) представлені фактори, що впливають на торговельний баланс Молдови. Значення коефіцієнтів рівнянь свідчать про те, що зростання обсягу валових внутрішніх капіталовкладень стимулює товарну торгівлю, а збільшення реального обмінного курсу національної валюти призводить до зростання імпорту. Дійсно, в 1997 р. реальний курс молдавської леї і товарний імпорт країни одночасно досягли своїх найвищих значень за період з 1992 по 2002 роки.

Значення коефіцієнтів рівняння (9.183) показують, що збільшення обсягів ПП і валових внутрішніх капіталовкладень у цілому негативно впливає на торговельний баланс країни. Унаслідок цього торговельний баланс Молдови постійно набуває негативних значеннь. Його сумарне сальдо з 1994 по 2004 роки склало -3,62 млрд дол. [163].

Значення коефіцієнта при прямих іноземних інвестиціях рівняння (9.184) свідчить про те, що приплив ПП стимулює експорт послуг Молдови. Разом з тим, як показано в регресійній моделі (9.185), приплив ПП також призводить і до збільшення обсягів імпорту послуг. При цьому аналіз статистичних даних показує, що імпорт послуг Молдови постійно перевищує їхній експорт. У результаті, як і у випадку з товарною торгівлею, баланс послуг Молдови постійно набуває негативних значеннь. Його сумарне сальдо з 1994 по 2004 роки склало -471 млн дол.

Наявність у Молдові активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень (регресійна модель 9.186). За цією статею платіжного балансу в період з 1994 по 2004 роки з Молдови було вивезено 920 млн дол.

У регресійній моделі (9.187) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Молдови. Аналіз коефіцієнтів цього рівняння показує, що на стан балансу поточних операцій значний позитивний вплив здійснює девальвація національної валюти, а зростання обсягів завезених ПІІ, як і вивезення прибутків від іноземних інвестицій, призводить до негативних наслідків. При цьому слід зазначити, що в Молдові, на відміну від усіх інших досліджуваних країн СНД, основні складові балансу поточних операцій (торговельний баланс і сальдо послуг) за роки незалежності постійно набували негативних значеннь.

Унаслідок цього баланс поточних операцій Молдови теж постійно набуває негативних значеннь. Його сумарне сальдо з 1994 по 2004 роки склало -1,474 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то для Молдови з 1994 по 2004 роки цей показник склав -3,15 млрд дол.

Разом з тим слід зазначити одну особливість економіки Молдови: велика кількість її громадян працює за кордоном і переводить свої заробітки на батьківщину. Тільки за офіційною статистикою в період з 1997 по 2001 роки молдавськими робітниками було завезено до країни 718 млн дол. Ця тенденція частково компенсує негативні показники інших складових балансу поточних операцій Молдови.

Сказане вище дозволяє зробити висновок, що приплив іноземних інвестицій у Молдову не тільки не сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, а, навпаки, через негативний вплив на торговельний баланс, сальдо послуг і доходів від іноземних інвестицій призводить до відтоку капіталів із країни за поточними операціями.

При цьому негативний баланс поточних операцій Молдови лише частково фінансується за рахунок припливу прямих іноземних інвестицій. Унаслідок цього для підтримки рівноваги платіжного балансу Молдова змушена вдаватися до інших форм позичення іноземного капіталу, що ставить її економіку в повну залежність від дій і переваг іноземних інвесторів і кредиторів, (табл.9.45).

Таблиця 9.45

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Молдови в 1995-2004 рр., млн дол.

Аналіз статистичних даних показує, що прямі іноземні інвестиції ще не почали суттєво впливати на економічний та соціально політичний розвиток України. Разом з тим, останні тенденції свідчать про поступове збільшення обсягу залучених іноземних інвестицій, що обов'язково призведе і до загального підвищення впливу діяльності ТНК

на розвиток країни.

Разом з тим слід зазначити, що офіційні статистичні дані не дають можливості виявити справжній вплив ПІІ ТНК тієї чи іншої країни на економіку України. Так, найбільша іноземна інвестиція в Одеський регіон була вкладена російською ТНК "Лукойл" - 35 млн дол. Однак це капіталовкладення надійшло не з головного офісу корпорації "Лукойл", розташованого в Росії, а з філії ТНК, зареєстрованої в офшорній зоні на Британських Віргінських островах. В цілому ж з компаній, зареєстрованих в офшорних зонах, надійшло до Одеського регіону майже 40% сукупного обсягу залучених ПП.

Аналогічна ситуація властива і зовнішньоторговельним операціям. Так, за даними митниці, імпортні поставки підприємствам регіону товарів з Росії за рік суттєво зменшилися (з 185,7 до 103,4 мли дол.). Але це сталося у зв'язку з тим, що значна частка поставок сирої нафти на переробку на ВАТ "Лукойл - Одеський НПЗ" здійснювалася при посередництві "дочірніх" фірм ТНК "Лукойл". Фактично за рік на переробку до ВАТ "Лукойл - Одеський НПЗ" надійшло 2,2 млн т нафти (на 90 % - російської) на загальну суму 270 мли дол. З урахуванням цих поставок, обсяг товарного імпорту з Росії до регіону склав майже 335 млн дол.

Участь посередників з офшорних зон у зовнішньоекономічних операціях між Росією та Україною призводить до того, що доходи як російських, так і українських підприємств (відповідно і податкові відрахування) істотно занижуються, а весь прибуток залишається в компаніях, зареєстрованих в офшорних зонах.

Аналіз діяльності компаній з іноземними інвестиціями в інших галузях економіки свідчить про те, шо вона теж призводить до збільшення від'ємного сальдо товарної торгівлі України. Наявним прикладом цього є діяльність в Україні тютюнових ТНК, які контролюють майже 93% виробництва сигарет в національній економіці. Діяльність зазначених компаній призводить до постійного зростання обсягів імпорту - 94% тютюну, що використовуються для виготовлення сигарет в Україні, імпортується ТНК із своїх філій, розташованих у США, Туреччині, Бразилії та інших країнах світу. При цьому обсяг експорту з України продукції тютюнової промисловості постійно знижується.

Іншим негативним наслідком діяльності підприємств із іноземними інвестиціями на території України є отримання ними монопольної влади в деяких галузях економіки. Внаслідок цього українські споживачі потрапляють у залежність від цінової політики іноземних ТНК.

Вплив іноземних інвестицій на міжнародну конкурентоспроможність української економіки проаналізуємо за допомогою таких регресійних моделей:

Б = 6593,517 + 783,054 GFI + 604,827 NER (9.188)

І = 7823,874 + 110,709 RER (9.189)

ТВ = -427,179-7,753 FDI in + 986,352 NER (9.190)

ES = -4376,858 + 812,550 GFI + 626.205NER (9.191)

IS = 431,049 + 3,449 FDI in (9.192)

ID = 75,381 + 1,265 FDI in (9.193) CA = -1564,892 + 1,077 E- 0,946 I +0,816 ES- 0,681 IS - 0,490 ID (9.194)

У регресійних моделях (9.188) -(9.190) представлені фактори, що впливають на торговельний баланс України. Значення коефіцієнтів рівняння (9.188) і (9.189) свідчать про те, що зростання обсягу валових внутрішніх капіталовкладень і девальвація національної валюти стимулюють товарний експорт України, а зростання реального обмінного курсу української гривні призводить до збільшення імпорту.

Значення коефіцієнтів рівняння (9.190) показують, що збільшення обсягів ШІ в цілому негативно впливає на торговельний баланс країни, а девальвація національної валюти призводить до позитивних наслідків.

Негативний вплив ПІІ на торговельний баланс України пов'язаний, насамперед, з тим, що ТНК, які діють у країні, під час випуску продукції намагаються закуповувати комплектуючі, устаткування і сировину у своїх підрозділах за кордоном. При цьому ТНК, створюючи філії в Україні, насамперед прагнуть реалізувати свою продукцію на внутрішньому ринку, практично не орієнтуючись на зовнішні ринки. У результаті діяльність в Україні підприємств з іноземними інвестиціями призводить до зменшення сальдо товарної експортно-імпортної торгівлі країни.

Унаслідок цього сумарне сальдо торговельного балансу України з 1992 по 2001 роки склало - 15,6 млрд дол. Особливо негативна ситуація в товарній торгівлі України спостерігалася в 1996-1998 роках. У цей час відносно великі обсяги іноземних інвестицій і завищений номінальний курс національної валюти (до середини осені 1998 року) призвели до найгірших за всю історію України показників торговельного балансу: -11,1 млрд дол. за три роки [196] (табл.9.46).

Таблиця 9.47

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій України в 1995-2004 рр.,у млрд дол.

Після валютно-фінансової кризи, наслідком якої стала різка девальвація національної валюти і відтік іноземних інвестицій, торговельний баланс кардинально поліпшився: 244 млн дол. у 1999 р. і 779 млн у 2000 р. Однак у 2001 р. у результаті зростання реального обмінного курсу національної валюти і збільшення обсягів залучених ПІІ відбулося погіршення торговельного балансу країни - 244 млн дол.

У регресійних моделях (9.191) і (9.192) представлені фактори, шо впливають на торгівлю послугами України. Значення коефіцієнтів рівняння (9.191) і (9.192) свідчать про те, що зростання обсягу валових внутрішніх капіталовкладень і девальвація національної валюти стимулюють експорт послуг, а приплив ПІІ приводить до збільшення їхнього імпорту.

Аналіз статистичних даних показує, що в Україні за всі роки незалежності сальдо послуг набувало тільки позитивних значень. Це пов'язано, насамперед, з вигідним геоекономічннм положенням країни і наявністю на її території нафто- і газопроводів, які використовуються для транспортування російських енергоносіїв у Європу.

При цьому, як свідчить дослідження, зростання імпорту послуг стимулюється діяльністю в Україні підприємств із іноземними інвестиціями. Так, тільки за рік вони в середньому імпортують послуг на суму, шо перевищує 1 млрд дол.

Наявність в Україні активів, які контролюються закордонними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень (регресійна модель 9.193). За цією статею платіжного балансу в період з 1994 по 2004 роки з України було вивезено 9,1 млрд дол.

При цьому слід зазначити, що вивезення фінансових ресурсів з України за цією статею платіжного балансу, як і в Росії і Казахстані, зумовлено і відтоком капіталу, пов'язаним з виплатою відсотків за портфельними інвестиціями, включаючи державні боргові зобов'язання.

Вивезення українських капіталовкладень за кордон призводить до надходжень у країну капіталу у вигляді доходів від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів українських інвесторів за кордоном (1,9 млрд дол. за період з 1994 по 2004 роки) значно менше доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки. У результаті сальдо доходів від закордонних інвестицій України постійно набуває негативних значень.

У регресійній моделі (9.194) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій України. Зведені коефіцієнти регресійної моделі {Додаток б, Ж. 5) свідчать про те, шо в період з 1994 по 2004 роки позитивний внесок операцій, які призводили до припливу капіталу в економіку України (торгівля послугами), не зміг цілком компенсувати негативний внесок операцій, що призводили до відтоку фінансових ресурсів (торговий баланс і сальдо доходів від іноземних інвестицій). З 1994 по 2004 роки сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій для України склало - 1,6 млрд дол.

Україна, як і більшість інших країн СНД, значні кошти одержує завдяки однобічним платежам: 12,8 млрд дол. з 1994 по 2004 роки. Тому однобічні платежі повністю компенсують негативну суму інших складових балансу поточних операцій. Сумарний же баланс поточних операцій України з 1994 по 2004 роки склав 11,3 млрд дол.

Отже, прямі іноземні інвестиції, завезені в країну, через негативний вплив на торговельний баланс, сальдо послуг і доходів від іноземних інвестицій, знижують міжнародну конкурентоспроможність економіки України.

Разом з тим через те, що Україні, завдяки валютно-фінансовій кризі 1998 p., вдалося істотно поліпшити свій торговельний баланс, її баланс поточних операцій, починаючи з 1999 р. постійно набуває позитивних значень, що значно краще відповідних показників Казахстану, Азербайджану і Молдови.

Запитання дли самоконтролю

1. У чому сутність ТНК і які існують критерії транснаціональності корпорацій?

2. Які розрізняють чинники внутрішнього середовища ТНК і в чому специфіка' зовнішнього середовища ТНК?

3. Які загальні тенденції руху прямих іноземних інвестицій ТНК?

4. У чому сутність транснаціонального злиття та поглинання?

5. Чим характеризується регіональна спрямованість прямих іноземних інвестицій ТНК?

6. Які галузеві особливості інвестиційної діяльності ТНК?

7. Які фактори впливають на рівень капіталізації ТНК?

8. Яка роль "материнських" компаній у діяльності ТНК в тих чи інших галузях?

9. Який взаємозв'язок між вивезеними і завезеними іноземними капітал о в кла-деннями та сальдо доходів від іноземних інвестицій різних країн?

10. Як впливають інвестиції ТНК на торговельний баланс та сальдо послуг різних країн?

11. Які наслідки операцій ТНК для стійкості фінансової системи рЬних країн?

12. Які фактори стимулюють приплив ПІІ ТНК до країн СНД?

13. Які фактори перешкоджають залученню ПІІ до країн СНД?