Вплив ПЗІ на розвиток міжнародних економічних відносин, на стан світового виробництва країни-інвестора і країни-реципієнта, неоднозначний [57, с. 148-154; 63, с. 112-113].
Загальний економічний ефект ПЗІ проявляється в тому, що переміщення інвестицій з однієї країни до іншої збільшує обсяг сукупного світового виробництва за рахунок більш ефективного перерозподілу і використання чинників виробництва. При цьому в країні, що вивозить капітал, доходи власників капіталу зростають, а доходи власників інших чинників виробництва (праці і землі) скорочуються. В країні, яка ввозить капітал, доходи власників капіталу зменшуються, а доходи власників інших чинників виробництва збільшуються.
На окремі приймаючі країни-інвестори ПЗІ справляють як позитивний, так і негативний вплив. В приймаючих країнах ПЗІ справляють позитивний вплив на нагромадження капіталу, приносячи разом з інвестиціями нову технологію виробництва й управління, зменшуючи розміри безробіття, стимулюючи внутрішню конкуренцію. Позитивно впливають ПЗІ і на стан платіжного балансу, зменшуючи залежність країни від імпорту за рахунок внутрішнього виробництва і на певний час скорочуючи дефіцит за поточними операціями. Негативний вплив ПЗІ на приймаючі країни полягає в тому, що вони створюють небезпеку;
❖ залежності від впроваджуваної нової технології;
❖ відпливу розумів у дослідницькі центри головного підприємства в країні базування;
♦ придушення конкуренції;
❖ порушення трудового законодавства;
* збільшення імпорту товарів, необхідних транснаціональній корпорації;
❖ економічного і політичного втручання ТНК в діяльність уряду приймаючої країни.
Негативні наслідки ПЗІ досить істотні, особливо для країн, що розвиваються, однак за умов нестачі інвестиційних ресурсів більшість приймаючих країн прагне залучити іноземний капітал шляхом надання податкових та інших пільг.
Для країни базування позитивний ефект ПЗІ перевищує такі негативні наслідки, як втрати робочих місць для трудящих, виведення з-під оподаткування частини прибутку ТНК, можливість втрати останніми конкурентних позицій на світовому ринку внаслідок недостатнього використання технологічних переваг. Для ТНК ПЗІ є інструментом створення системи міжнародного виробництва, розміщеного в багатьох країнах, але контрольованого з одного центру.
2.1.11. Якими є перспективи і проблеми ПЗІ в економіку України?
За підрахунками Міністерства економіки України, необхідність в інвестиціях для якнайшвидшого реформування економіки країни становить нині понад 40 млрд. дол., з яких інвестиції з пріоритетних напрямків розподіляються таким чином: металургія - 7 млрд. дол., машинобудування -5 млрд. дол., транспорт - 3,7 млрд. дол., хімія і нафтохімія -3,3 млрд. дол. Що ж стосується ПЗІ, вже здійснених в Україну, то загальний обсяг ПЗІ на 1 січня 2003 р. становив 5339 млн. дол. В 2000 р. ПЗІ в економіку України складали 620 млн. дол. [63, с. 113-117].
Основними формами залучення інвестицій становили грошові внески (66,5% обсягу всіх вкладень) і внески у формі рухомого і нерухомого майна (28,4%).
Прямі зарубіжні інвестиції надходять більш, ніж із 100 країн світу, у тому числі із країн СНД та Балтії - 3,3% загального обсягу, з інших країн світу - 96,7%. Найбільше інвестицій надійшло (станом на 1 січня 2003 р.) з країн: США - 898 млн. дол., Кіпру - 602 млн. дол., Нідерландів - 399 млн. дол., Віргінських о-вів (Брит) - 337 млн. дол., Росії - 323 млн. дол., Німеччини - 312 млн. дол. [63, с. 114].
Найбільш інвестиційно привабливими галузями є харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів (18,1% загального обсягу інвестицій), оптова торгівля і посередництво в торгівлі (14,7%), фінансова діяльність (8,2%), машинобудування (7,8%), транспорт (7%), хімічна та нафтохімічна промисловість (5,3%), виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива (4,1%), операції з нерухомістю, здача в найми та послуги юридичним особам (4%), металургія та металообробка (3,9%), видобувна промисловість (3,8%).
Підприємства промисловості отримали понад половини обсягу інвестицій.
В регіональному аспекті ПЗІ були здійснені у 8168 підприємств всіх регіонів України. Серед регіонів провідні місця за обсягами інвестицій посідають м. Київ - 1522 млн. дол., Київська область - 315,1 млн. дол., Донецьк - 334,8 млн. дол., Дніпропетровськ - 311,9 млн. дол., Запоріжжя - 249,6 млн. дол., Одеська область - 236,0 млн. дол., Львівська область - 168 млн. дол., Харківська - 166,5 млн. дол., Автономна республіка Крим - 162,9 млн. дол. На них припадає майже 80% обсягу ПЗІ.
Такі держави як США, Кіпр, Великобританія, Нідерланди вкладають кошти насамперед у харчову промисловість і переробку сільськогосподарської продукції. З Росії кошти були вкладені у виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива, охорону здоров'я і соціальну допомогу, фінансову діяльність.
За даними Міністерства економіки, останнім часом до України почали проявляти інтерес великі західні компанії, котрі готові вкласти в нашу економіку великі гроші. Серед них "Makulan International", Австрія (будівництво житла та офісно-виробничих приміщень) - 260 млн. дол., "Пепсі Ko", США (виробництво безалкогольних напоїв, мережа ресторанів "Піцца Хат") - 250 млн. дол., "Countri squire International", Канада (будівництво готельних комплексів, виробництво медичного устаткування) - 220 млн. дол. та ін. В якості позитивного прикладу можна навести СП "Український мобільний зв'язок" UMC. Підприємство було створено у 1992 р. державним об'єднанням Укртелеком (51% акцій), РТТ Telecom (Голландія), Deutsche Telecom (Німеччина), Telecom of Denmark (Данія) - кожне по 16,3% акцій. UMC забезпечує обслуговування близько 1 млн. абонентів.
Обсяги ПЗІ в Україну могли б істотно зрости за умови стабільності українських ринків, законодавства, політики і валюти, тобто за умов передбачуваності економічного і соціально-політичного розвитку України.
Крім цих серйозних макроекономічних проблем, фахівці Організації промислового розвитку при ООН (ЮНІДО) визначили і ряд важливих мікроекономічних проблем, що виникають при інвестуванні. Це - незнання або небажання керівників підприємств України працювати за усталеними у світовій практиці правилами, відсутність досвіду роботи з іноземними інвесторами, а також небажання керівників підприємств йти на матеріальні витрати в процесі залучення інвестицій.
З метою вирішення цих проблем в Україні прийнята спеціальна Програма заохочення іноземних інвестицій. Основна мета цієї Програми - заохочення вкладання іноземного капіталу в пріоритетні галузі економіки України за рахунок надання пільг і страхових гарантій по найбільш ефективних інвестиційних проектах, вдосконалення системи правового регулювання іноземного інвестування, розвиток інфраструктури міжнародного бізнесу та інших передумов іноземного інвестування.
Завдання Програми - забезпечення за рахунок залучення іноземних інвестицій додаткових джерел фінансування:
❖ прогресивні структурні перетворення економіки України;
♦ розвиток потужного експортного потенціалу;
❖ підвищення технічного і якісного рівня виробництва;
❖ зменшення потреб підприємств України в енергоносіях і сировині;
❖ ліквідація існуючих диспропорцій і дефіцитів на ринку України.
В цій Програмі особливо виділяються пріоритетні сфери для іноземного інвестування, якими є:
1. Агропромисловий комплекс.
2. Легка промисловість.
3. Лісопромисловий комплекс.
4. Машинобудування.
5. Медична промисловість.
6. Металургійний комплекс та виробництво матеріалів.,,
7. Паливно-енергетичний комплекс.
8. Транспортна інфраструктура.
9. Зв'язок.
10. Хімічна та нафтохімічна промисловість.
11. Соціальна інфраструктура, що включає розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів, рекреаційних об'єктів.
У Програмі особливо виділяється ряд вимог до ПЗІ:
1. Інвестиція повинна сприяти створенню нових робочих місць на підприємствах, в котрі здійснюються іноземні інвестиції.
2. Інвестиція повинна супроводжуватись впровадженням сучасних або перспективних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних видів технологій.
3. Інвестиція повинна орієнтуватись на найбільш раціональне використання сировинної бази України.
4. Інвестиція повинна сприяти зниженню енергоспоживання на одиницю виробленої продукції.
5. Продукція підприємства з іноземними інвестиціями повинна бути конкурентоспроможною на міжнародних ринках.
Відповідність ПЗІ вимогам, що висуваються, здійснюється Агентством міжнародного співробітництва та інвестицій на підставі висновків незалежних експертів.
Іноземні інвестиції, що відповідають згаданим вимогам, отримують додаткові податкові, митні та кредитні пільги, а також страхові гарантії.
Заохочення іноземних інвестицій відображені в Програмі у ряді заходів, спрямованих на створення надійних правових гарантій (Закон про охорону інтелектуальної власності; спрощення процедур участі іноземних інвесторів у приватизації, в тому числі земельних ділянок, на яких розташовуються об'єкти інвестування і т. ін.).
Додатковий імпульс зростанню ПЗІ в Україну надає намічений в Програмі розвиток інфраструктури міжнародного бізнесу. Особливо виділяється роль регіонів України в заохоченні іноземних інвестицій [57, с. 154-157].
2.2.1. В чому полягають причини міжнародної міграції робочої сили?
2.2.2. Як визначаються основні етапи міжнародної міграції робочої сили?
2.2.3. Що являють собою сучасні центри притягання робочої сили?
2.2.4. Які є наслідки переміщення трудових ресурсів?
2.3. Міжнародна передача технологій
2.3.1. В чому полягають сутність та форми міжнародного технологічного обміну?
2.3.2. Які особливості притаманні міжнародному технологічному обміну в сучасних умовах?
2.3.3. Якими є особливості міжнародної ліцензійної торгівлі?
2.3.4. Що являють собою об'єкти ліцензій?