Державне регулювання фондового ринку України здійснюється шляхом прийняття законодавчих і нормативних актів ліцензування й контролю за діяльністю фондового ринку. Регулювання фондового ринку здійснюється: 1) спеціальними законами України; 2) постановами Верховної Ради України; 3) указами Президента; 4) постановами й розпорядженнями Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку та ін.
Для регулювання фондового ринку видані такі спеціальні закони:
❖ Закон України "Про цінні папери і фондову біржу", котрий визначає види цінних паперів, порядок випуску й обігу їх на ринку, вимоги до емітентів цінних паперів, порядок видачі дозволу на посередницьку діяльність, закріплює правовий статус і компетенцію фондової біржі;
❖ Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні",.в якому визначаються цілі й форми державного регулювання фондового ринку, органи регулювання та їх функції, права, повноваження й відповідальність;
❖ Закон України "Про господарські товариства", котрий встановлює порядок створення, функціонування й діяльності господарських товариств, в тому числі акціонерних, порядок випуску акцій емітентами, збільшення й зменшення статутного фонду і т. ін.
З метою конкретизації законів і подальшого розвитку їх змісту Президентом України видані укази: "Про корпоратизацію", "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії", "Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку", "Про електронний обіг цінних паперів та Національний депозитарій" та ін.
Всі законодавчі акти з регулювання фондового ринку ґрунтуються на Конституції України, стаття 92 якої проголошує, що основи створення і функціонування фінансового, кредитного й інвестиційного ринків встановлюються виключно законами України. Відносини на фондовому ринку регулюються також Цивільним кодексом України, Кодексом про адміністративні правопорушення й Кримінальним кодексом України. Регулюючими і контролюючими функціями, в межах своїх повноважень, наділені Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Національний банк України, Фонд державного майна, Антимонопольний комітет, Державна податкова адміністрація тощо.
Координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів покладена на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. З цією метою створена Координаційна рада, до складу якої входять керівники державних органів, причетних до регулювання фондового ринку.
"Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку" була створена Указом Президента від 12 червня 1995 р. з метою забезпечення єдиної державної політики на фондовому ринку. Комісія була організована як центральний орган державної виконавчої влади, на який покладені функції регулювання й контролю за ринком, спостереження за дотриманням законодавства про цінні папери й фондовий ринок і застосування санкцій за його порушення. До повноважень Державної комісії входить спостереження за розміщенням цінних паперів українських емітентів на міжнародних фондових ринках, а також емітентів інших країн на фондовому ринку України. Деякі функції регулювання діяльності учасників фінансового ринку і контролю над нею можуть бути делеговані Комісією організаціям-учасникам фондового ринку.
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку підпорядкована Президенту України і підзвітна Верховній Раді України. Комісія складається з центрального апарату і територіальних органів, що координують свою діяльність з місцевими державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування. При Комісії діє Консультативно-експертна рада, котра розробляє рекомендації щодо фондової політики і бере участь у підготовці й обговоренні проектів актів законодавства.
Повноваження й права Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку в частині контрольної функції за діями учасників фондового ринку досить широкі. Водночас українське законодавство забезпечує право й можливості оскаржити в суді рішення Комісії. Збитки, завдані учасникам фондового ринку неправомірними діями Комісії, підлягають компенсуванню у повному обсягу за рахунок держави.
1.5.1. В чому полягає суть міжнародного фінансового менеджменту?
1.5.2. Якими є основні функції фінансового менеджменту?
1.5.3. Якими є особливості фінансового менеджменту ТНК?
1.5.4. Якою є специфіка зовнішнього середовища прийняття рішень щодо ефективного розподілу фінансових коштів та їх збільшення?
1.5.5. Якими є особливості бухгалтерського обліку в ТНК?
1.5.6. Як здійснюється управління валютним ризиком?
1.5.7. Що таке капітальне бюджетування?
1.5.8. Які існують головні ризики при прийнятті рішень про ПЗІ?
1.5.9. Як здійснюється управління портфелем зарубіжних цінних паперів?