Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі й розвитку - ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development - UNCTAD) - орган Генеральної Асамблеї ООН, заснована в 1964 р. її утворення грунтувалося на тій підставі, що ГАТТ була напівзакритою організацією, своєрідним клубом обраних", вхід до якого був закритим для багатьох країн. Тому за ініціативою соціалістичних і низки країн, що розвиваються, було вирішено створити орган в системі ООН, який би регулював міжнародну торгівлю за принципами, як передбачалося, більш справедливими. Головна ідея полягає в переносі наголосу в механізмі регулювання на користь країн, що розвиваються, особливо найменш розвинутих. Ці принципи знайшли особливе відбиття в "Хартії економічних прав і обов'язків держав", яку було розроблено ЮНКТАД і прийнято Генеральною Асамблеєю в 1976 р.
До складу ЮНКТАД входять 186 держав, серед них і Україна. Штаб-квартира організації знаходиться в Женеві.
Головна мета ЮНКТАД - сприяння розвиткові міжнародної торгівлі для прискорення міжнародного розвитку, особливо країн, що розвиваються.
Цілі:
❖ активізація міжурядового співробітництва розвинутих країн і країн, що розвиваються;
❖ зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, між собою;
❖ координація дій багатосторонніх інститутів в галузі міжнародної торгівлі й розвитку;
❖ мобілізація людських і матеріальних ресурсів через спільні дії урядів і суспільства;
❖ Активізація співробітництва між державами і приватним секторами. Цілі ЮНКТАД визначили її функції [13,с. 155-159]:
1. Регулювання торговельних й економічних відносин між державами.
2. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі сировиною.
3. Розробка принципів торговельної політики.
4. Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі.
5. Обговорення актуальних проблем міжнародних економічних відносин.
6. Координація діяльності органів і закладів ООН з питань міжнародної торгівлі й розвитку.
7. Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері міжнародної торгівлі (в першу чергу, зі СТО).
Діяльність ЮНКТАД виходить з таких принципів: рівноправність держав в міжнародних торговельних відносинах; недопустимість дискримінації й економічного тиску; поширення режиму найбільшого сприяння в міжнародній торгівлі; надання пільг країнам, що розвиваються, на основі "невзаємності"; скасування преференцій, якими користуються розвинені країни на ринках найслабкіших країн; сприяння розширенню експорту з країн, що розвиваються. Ці й деякі інші принципи задекларовані в документі під назвою "Принципи міжнародних торговельних відносин і торговельної політики".
ЮНКТАД приймала активну участь в розробці принципів "Нового міжнародного економічного порядку", який був ініційований політиками країн, що розвиваються. В цьому напрямі, зокрема, Конференція наполягає на обмеженні практики антидемпінгових заходів, які широко застосовуються розвинутими країнами проти менш розвинутих (Україна також від цього потерпає); на відмові від торговельних блокад та ембарго. ЮНКТАД визначає, що різні групи країн мають неоднакові можливості, тому в міжнародній торгівлі необхідно врахувати проблеми розвинутих країн. Напередодні сесії ЮНКТАД (1996 р.) була проведена зустріч міністрів "Групи-77", яка складається з країн, що розвиваються; вони обговорювали проблеми стимулювання розвитку економіки в умовах лібералізації й глобалізації світової економіки.
Оскільки сировина залишається поки що основним експортним товаром для найменш розвинутих країн, ЮНКТАД приділяє торгівлі сировиною особливої уваги. Утворено спеціальні дослідні групи з сировинних товарів, укладено відповідні міжнародні угоди, підписані конвенції щодо умов торгівлі сировиною. За ініціативою ЮНКТАД була розроблена й прийнята Інтегрована програма для сировинних товарів (ІПСТ) в 1976 році; метою програми є стабілізація цін на сировину й сприяння найменш розвинутим країнам щодо її промислової обробки.
В розробці міжнародного механізму торговельної політики важливе місце займають заходи по визначенню преференцій для країн, що розвиваються, по усуненню тарифних перепон, по поліпшенню структури їх експорту. Особлива увага приділяється найменш розвинутим країнам, що не мають виходу до моря (таких багато в Африці), й острівним країнам.
Окрім суто торговельних, ЮНКТАД відає й іншими питаннями міжнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси; морські перевезення; страхування передачі технологій; міжнародні інвестиції.
Аналітична діяльність ЮНКТАД охоплює такі сфери: тенденції світової економіки і їх вплив на процес розвитку; макроекономічні політика; конкретні проблеми розвитку [50, с. 442]. Використання успішного досвіду розвитку країнами, що розвиваються й країнами з перехідною економікою; питання, пов'язані з фінансовими потоками й заборгованостями. За результатами досліджень складається банк інформації, яка надається країнам-членам.
Організаційна структура ЮНКТАД:
1. Конференція.
2. Рада з торгівлі та розвитку.
3. Секретаріат.
Конференція - вищий орган ЮНКТАД. Вона збирається на сесії раз на чотири роки на рівні міністрів і визначає головні напрямки політики міжнародної торгівлі й розвитку. За всю історію ЮНКТАД (включно 2000 р.) відбулося десять сесій Конференції. Рішення Конференції мають переважно рекомендаційний характер, вони не обов'язкові до прийняття усіма членами; цим ЮНКТАД суттєво відрізняється від СТО, де рішення обов'язкові до виконання.
Рада з торгівлі та розвитку - виконавчий орган; особливістю є можливість участі в його роботі представників всіх країн-членів, які побажають (тепер їх 144). Рада проводить щорічні сесії, на яких обговорюються питання глобальної політики, проблеми торгівлі, валютно-фінансових відносин, торговельної політики, економічних реформ.
Раді підпорядковані функціональні комісії: Комісія з торгівлі товарами та послугами та з сировини; Комісія з інвестицій, технології й фінансів; Комісія з підприємницької діяльності
Секретаріат є частиною Секретаріату ООН; очолюється Генеральним секретарем, який є заступником Генерального секретаря ООН. До Секретаріату входять дві служби: координації й політики; зовнішніх зносин. Крім того, в своїй роботі Секретаріат спирається на 9 відділів:
♦ сировинних товарів;
* міжнародної торгівлі;
❖ сфери послуг;
❖ економічного співробітництва між країнами, що розвиваються;
❖ глобальної взаємозалежності;
❖ ТНК та інвестицій;
❖ науки та техніки;
❖ найменш розвинених країн;
❖ послуг в сфері управління.
В спільному із СТО відомі ЮНКТАД керує Міжнародним торговельним центром.
Фінансування ЮНКТАД здійснюється з таких джерел; кошти ПРО-ОН, Європейської комісії Світового банку, окремих країн-до норі в. Серед останніх - переважно західноєвропейські країни та Японія.
ЮНКТАД має непрості відносини зі СТО; по суті, вони є конкурентами в сфері регулювання світової торгівлі. Серед членів ЮНКТАД чисельно переважають країни, що розвиваються; їх представникам вдається втілювати принципи й рішення, які часто не в інтересах розвинутих країн (хоча б, наприклад, поширення принципу "невзаємності"). Ось чому держави, які мають беззаперечний авторитет в СТО, намагаються надати більшу вагу в міжнародних торговельних відносинах саме цій організації. І дійсно, авторитет СТО вищий, ніж у ЮНКТАД. Не останню роль в цьому відіграє принцип прийняття рішень: рекомендаційний їх характер у ЮНКТАД дає змогу подекуди їх ігнорувати, а це послабляє авторитет. Висловлювалися навіть думки: а чи потрібна взагалі ЮНКТАД? Але згодом вдалося розмежувати функції двох організацій: ЮНКТАД розробляє загальні торговельно-політичні принципи в контексті розвитку, а СТО відає суто торговельними питаннями.
2.1.5. Які цілі та функції ЮНСІТРАЛ?
2.2. Регулювання міжнародного руху чинників виробництва
2.2.1. Що являють собою БАГІ-МЦУІС, яке місце вони займають врегулюванні міжнародного інвестування?
2.2.2. Як здійснюється міжнародне регулювання ринку технологій?
2.2.3. Які цілі та функції МОП?
2.3. Регулювання міжнародної макроекономіки
2.3.1. Що являє собою МВФ яке місце він займає в здійсненні регулювання міжнародною макроекономікою?
2.3.2. Що являють собою Паризький та Лондонський клуби щодо регулювання зовнішньої заборгованості країн?
2.3.3. Якими є цілі та функції Банку Міжнародних Розрахунків?