Розрахунки за допомогою векселів.
Розрізняють переказні векселі (тратти) та прості векселі (соло-векселі), причому більшого поширення набули переказні векселі.
Переказний вексель (тратта) є безумовним наказом кредитора (трасанта), адресованим боржнику (трасату), оплатити у встановлений у ньому термін зазначену суму трасанту або третій особі (ремітенту). Третьою особою-векселетримачем найчастіше є банк продавця.
Тратта має абстрактний характер, тобто є самостійним зобов'язанням боржника відносно кредитора, а не складовою частиною контракту. Тому на векселі не зазначається, яка конкретна угода була підставою для його появи. Більш того, будь-яка позначка на векселі, що зв'язує його виплату з виконанням кредитором зобов'язань щодо поставки товару, робить вексель недійсним.
Тратта є оборотним документом і може передаватися одним векселетримачем на користь іншого передавальним написом - індосаментом. Напис робиться на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі) та підписується індосантом (тобто особою, що зробила передавальний напис).
Оскільки вексель не є загальним законним платіжним засобом, сфера його обігу, як засобу платежу, обмежена. Вексель лише засвідчує право на отримання грошової суми від трасата через встановлений час. Тому борг трасата вважається погашеним при оплаті векселя готівкою, перерахуванням зазначеної у його тексті суми на банківський рахунок пред'явника чеком або переказом. При значних сумах вексельного боргу обидві сторони зацікавлені у безготівковій оплаті. Після перевірки правильності індосаменту платник має оплатити вексель. Після оплати пред'явник цього документу повинен повернути трасату вексель із позначкою про оплату, яка робиться на зворотному боці векселя.
Якщо на день платежу боржник не оплатить вексель, кредитор повинен заявити протест про неплатіж. Це можна зробити у нотаріальній конторі, де засвідчать, що боржник такого-то числа не здійснив платіж за векселем. Протест необхідний, щоб тримач векселя зміг здійснити належне йому право регресу, тобто зворотної вимоги, проти векселедавця, індосантів та їх гарантів (авалістів).
Розрахунки за допомогою чеків.
Ще одним засобом платежу є чек - письмове безумовне розпорядження покупця своєму банку виплатити зазначену у ньому суму чекотримачу готівкою або шляхом її перерахування на його рахунок у банку.
Чеки не є грошима, а лише заміняють їх у платіжному обігу. Тому вони обов'язково повинні мати покриття. Видають чеки тільки у межах суми, яка є на поточних та інших рахунках клієнтів у банку.
Операції з чеками регулюються національними законодавствами, які у країнах Західної та Східної Європи базуються на Одноманітному законі про чеки (Женева, 1931р.).
У договорі чекодавця з банком може бути умова, що банк зобов'язується оплатити "овердрафт", тобто суму більшу за залишок на банківському рахунку з нарахуванням на неї річних відсотків.
На відміну від векселя, чеки не є засобом кредиту, і тому строк їх обігу обмежений.
Згідно з Женевською конвенцією 1930 р. (до якої приєднались країни цивільного права - Західна та Східна Європа) строк подання чека до оплати з дня його виставлення обмежується:
- 8 днями - у країні його видачі;
- 20 днями - якщо місце його видачі та місце оплати знаходяться у різних країнах одного континенту;
- 70 днями - якщо оплата здійснюється в іншій країні світу.
Чек може передаватись однією особою іншій по індосаменту (передаточному напису), який проставляється на зворотному боці чека та підписується особою, яка зробила цей напис.
В залежності від умов передачі чека від однієї особи іншій та характеру його використання розрізняють такі види чеків:
- пред'явницькі чеки, які виписуються на пред'явника. Його передача іншій особі може бути здійснена за індосаментом та без індосаменту. У міжнародному платіжному обігу такі чеки дуже поширені;
- іменні чеки, які виписуються на користь певної особи, і їх передача не може бути здійснена за допомогою звичайного індосаменту. Широкого розповсюдження вони не мають;
- ордерні чеки, які виписуються на користь певної особи або за її наказом. Передача чеку іншій особі здійснюється за допомогою індосаменту із застереженням "наказу". У міжнародних розрахунках вони значно поширені.
Термінологічній словник
Тема 8. Міжнародна міграція робочої сили
1. Сутність і особливості міжнародної міграції робочої сили (ММРС)
2. Сутність та основні риси світового ринку праці
3. Основні види і центри ММРС
5. Соціально-економічні наслідки ММРС
6. Інтеграція України у світовий ринок праці
Термінологічний словник
Тема 9. Міжнародні науково-технічні зв'язки