Міжнародні організації - Кучик О.С - 2.1.3.1. Діяльність Ліги в економічній, адміністративній та інших галузях

2.1.3.1. Діяльність Ліги в економічній, адміністративній та інших галузях

2.1.3.1.1. Стратегічні та економічні аспекти діяльності ЛАД

Угода про колективну безпеку й економічне співробітництво, підписана 13 квітня 1950 року, пов'язала економічні і стратегічні аспекти діяльності ЛАД. Фактично, вона показала розуміння сторонами, які підписали угоду, важливості спільної захисної та економічної політики.

Стаття VI цієї угоди передбачає формування Спільної ради із захисту, що прийматиме рішення більшістю в 2/3 голосів, рішення якої повинні бути обов'язковими для всіх держав-членів ЛАД. Ця угода зобов'язує всі країни, що входять у Лігу "в разі нападу на одну чи більше з них, автоматично вживати, індивідуально чи колективно, необхідних заходів, включаючи і використання збройної сили проти агресора, з метою відновлення миру і безпеки".

Арабські країни до підписання такої угоди підштовхнула агресія Франції проти Сирії та Лівану в 1945 році і відсутність механізму отримання такої агресії.

Після створення Єврейської держави в 1948 році виникла необхідність арабського об'єднання, щоб протидіяти "ізраїльській небезпеці". "Згодом, в тому ж 1948 році, Сирія виступила з пропозицією укласти договір про воєнний і політичний альянс між державами-членами Ліги. Ця угода була ратифікована країнами-членами ЛАД в 1950 році" [14].

Згодом було ратифіковано й Договір про спільну оборону, результатом якого стало створення чотирьох органів для забезпечення "колективної безпеки". Ними є:

· Рада зі спільного захисту і яка складається з міністрів закордонних справ і оборони країн-учасниць договору чи їх представників.

· Воєнний комітет, метою якого є координація спільних захисних дій, до якого входять представники генеральних штабів армій країн-учасниць.

· Воєнна консультативна рада складається з керівників генеральних штабів армій країн-учасниць. Раду очолює країна, яка має найбільші збройні сили. Ця держава керує цим органом до того часу, поки Рада Ліги не обере іншу країну. Метою цього органу є нагляд за роботою Об'єднаного військового комітету.

Договір про спільну оборону має ще й економічну сторону, в якій йдеться про укріплення і розвиток економічної співпраці між арабськими державами.

"У 1953 році було прийнято резолюцію, в якій вказувалося про необхідність спрощення і розвиток арабського комерційного обміну. Наступним кроком було прийняття в 1964 році резолюції про створення Спільного арабського ринку" [14].

У 1980 році на саміті в Омані затверджено принцип національного планування з метою розвитку Спільної арабської політики. Прийнято також резолюції щодо стратегії Спільної арабської економічної політики. Було прийнято Угоду про план спільного розвитку, про національні економічні політики держав-членів, Договір про об'єднання капіталовкладень.

У 1966 році в Каїрі відбулася зустріч, на якій прийнято резолюцію з метою змусити Економічну і соціальну раду прискорити створення вільної економічної зони на території арабських держав, що згідно з річною програмою мала б функціонувати з 1 січня 1998 року.

Саміт в Омані в листопаді 2001 року, названий "Економічним самітом", був першим періодичним самітом, проведеним згідно з резолюцією" прийнятою на саміті в Каїрі в 2000 році. Ця резолюція ухвалила ініціативу Єгипту про проведення Першої арабської економічної конференції в листопаді 2001 року під девізом "Підтримка арабської економічної діяльності і співпраці".

Чергова, 73-тя нарада Економічної і соціальної ради на міністерському рівні працювала з 18 по 19 лютого 2004 року в Марокко. У ній взяли участь міністри фінансів та економіки країн-членів ЛАД, Організація спільних арабських дій та інші відповідні органи. Цій нараді передувала активна робота різних комітетів, зокрема комітету з підготовки імплементації рішення про створення зони вільної торгівлі. Ще в вересні комітет з проведення торговельних переговорів провів зустріч, на якій розглядалася доповідь Генерального секретаря про створення зони вільної торгівлі між тринадцятьма країнами-членами ЛАД, зараз їх вісімнадцять. Вони підписали Договір про активізацію товарообміну, що означає поступове зниження митних стягнень на товари арабського походження до 80 %, а в 2005 році такі збори повинні бути взагалі ліквідовані.