Проект "Арабського Суду справедливості" є правдивим вираженням зусиль ЛАД проводити свою діяльність на правовій основі. Створення такого інституту в системі Ліги має життєву необхідність. Суд повинен відповідати за врегулювання конфліктів між країнами-членами та проблем, які можуть призвести до конфліктів.
У цьому контексті Александрійський саміт 1964 року ухвалив резолюцію, в якій йшлося про створення такого Суду. А через 16 років, у 1980 році, Рада Ліги вирішила створити комітет, який би сформував основні судові принципи Ліги. Цей комітет завершив свою роботу в 1982 році після чого, згідно з резолюцією Саміту 1982 року, був створений інший комітет. Тоді ж був підготовлений проект, який був представлений на розгляд Раді і новоствореному правовому комітету" [13]. Комітет розробив план з такими основними пунктами:
· Суд повинен складатися з семи суддів, вибраних на трирічний термін. Кожні три роки троє із семи суддів повинні переобиратися шляхом жеребкування.
· Суд несе відповідальність за врегулювання конфліктів, якщо про це його попросять "зацікавлені" сторони.
· Діяльність Суду повинна бути в межах Статуту ЛАД і норм міжнародного права.
· Щоб цей план був реалізованим, його пункти мають схвалити країни-члени Ліги.
Варто згадати про ще один проект, запропонований урядом Тунісу на 104-й сесії Ради Ліги, яка тривала з 20 до 21 вересня 1995 року. Цей план вже тоді був схвалений країнами Магребу (північно-східної Африки). А 21 вересня 1995 року Рада Ліги також прийняла цей проект, яким санкціоновано створення спеціального комітету. Положення цього плану такі:
· Створити Центральний орган, який відповідатиме за попередження конфліктів.
· До його складу буде входити Генеральний секретар та п'ять представників країн-учасниць.
· Головою є міністр закордонних справ країни, яка головує на звичайній сесії Ради Ліги.
· Співпраця Центрального органу з Інформаційним банком, Системою раннього спостереження і Фондом миру ЛАД.
· Ці інститути беруть на себе зобов'язання швидкого втручання в стосунки між країнами-членами, якщо вони можуть призвести до конфлікту. Наступний крок — пошук мирних шляхів врегулювання конфлікту. У випадку, коли розв'язання конфлікту власними силами є неможливим, цей орган може співпрацювати з ООН.
· Виконуючи свої функції, Центральний орган зобов'язаний дотримуватися Статуту ЛАД, Угоди про колективну безпеку, Статуту ООН і принципів міжнародного права.
2.1.3.1.3. Адміністративні аспекти діяльності ЛАД
Адміністративна діяльність Ліги базується на розвитку інституту Генерального секретаріату. Слід сказати, що його структурна та інституційна діяльність пов'язана з внесенням поправок до Статуту ЛАД. Створення адміністративного апарату було одним з важливих пунктів для розгляду на порядку денному арабських самітів. Наприклад, саміт у Рабаті 1974 року створив чотиристоронній комітет з дослідження шляхів розвитку Ліги. Результати його діяльності мали бути представлені на "Восьмому арабському саміті".
На саміті в Тунісі 1979 року розглядалася пропозиція реструктуризувати Лігу з метою ефективнішого виконання нею своїх завдань і функцій. А "в заключному комюніке саміту 1989 року в Дар Ал-Баді наголошувалося на життєвій необхідності розвитку структурної та адміністративної організації ЛАД" [13]. Саміт в Омані 2001 року зобов'язав Генерального секретаря Амре Мусу "вжити всіх необхідних заходів для ефективнішої роботи Секретаріату". Також було запропоновано створити відповідні структури, необхідні для реформування фінансового й адміністративного стану Генерального секретаріату Ліги. Але на ньому не прозвучало й слова про розвиток самого Секретаріату як органу ЛАД, у якому саме Генеральний секретар повинен бути інструментом активізації його діяльності.
Важливим є те, щоб основні кроки в напрямку розвитку ЛАД були зроблені за участі його Генерального секретаріату.
2.1.3.2. Участь ЛАД у вирішенні міжнародних конфліктів та її результати
2.2. Організація "Ісламська Конференція" (ОІК)
2.2.1. Історичні аспекти
2.2.2. Мета діяльності та організаційна структура ОІК
2.2.2.1. Цілі та завдання ОІК
2.2.2.2. Організаційна структура ОІК
2.2.2.2.1. Конференція королів, глав держав та урядів
2.2.2.2.2. Конференція міністрів закордонних справ
2.2.2.2.3. Генеральний секретаріат