2.2.2.1. Цілі та завдання ОІК
Згідно зі статутом цілями та завданнями ОІК е:
Посилення ісламської солідарності між країнами-учасницями. Розвиток співпраці в політичній, економічній, соціальній, культурній та науковій сферах.
Проведення консультацій у міжнародних організаціях.
• Координація діяльності з метою збереження та захисту святих місць.
Об'єднання мусульманських народів у боротьбі за національну незалежність.
• Допомога палестинському народу, який веде боротьбу за визволення своїх територій.
• Викорінення всіх форм расизму та колоніалізму в усіх його формах та проявах.
• Створення сприятливих умов для співпраці та порозуміння між країнами-учасницями та третіми державами.
• Використання всіх необхідних заходів для підтримки міжнародного миру та безпеки.
Для реалізації вищезгаданого слід дотримуватися таких умов:
• Рівності всіх країн-членів.
• Поваги прав народів на самовизначення.
• Невтручання у внутрішні справи інших країн-учасниць.
• Поваги суверенітету, незалежності та територіальної цілісності кожної країни-учасниці.
• Врегулювання конфліктів мирними шляхами, такими як переговори, посередництво, примирення та арбітраж.
• Відмови від використання сили проти територіальної цілісності, національної єдності чи політичної незалежності будь-якої країни-учасниці.
З метою координації дій у різних сферах співпраці між державами саміт ОІК та Конференція міністрів створили спеціалізовані комітети, якими є:
• Єрусалимський комітет.
• Постійний комітет з питань інформації та культури.
• Постійний комітет з економічної та торгівельної співпраці.
• Постійний комітет з питань науки та технологій.
• Ісламська комісія з економічних, культурних і соціальних питань.
2.2.2.2. Організаційна структура ОІК
Згідно зі статутом ОІК, її керівними органами є:
1. Конференція королів та глав держав і урядів.
2. Конференція міністрів закордонних справ.
3. Генеральний секретаріат і допоміжні органи.
2.2.2.2.1. Конференція королів, глав держав та урядів
Конференція королів, глав держав та урядів є головним органом Організації. Ісламська конференція-саміт збирається періодично один раз на три роки. її можна також проводити, коли виникає потреба. Конференція збирається з метою координації політики самої організації та визначає пріоритети своєї діяльності.
2.2.2.2.2. Конференція міністрів закордонних справ
Ісламська конференція збирається раз на рік при необхідності на рівні міністрів закордонних справ чи їх представників. Надзвичайні сесії можуть збиратися на вимогу будь-якої країни-учасниці чи Генерального секретаря зі схваленням 2/3 голосів. Пропозиція про проведення надзвичайної сесії має бути направлена всім країнам-членам з метою отримання їхньої згоди. Конференція міністрів закордонних справ має право рекомендувати проведення конференції глав держав чи урядів. Ухвала на проведення такої конференції має отримуватись розсиланням запиту всім країнам - у ч ас н и ця м.
Конференція міністрів закордонних справ проводиться для:
• Розробки шляхів впровадження загальної політики Конференції.
• Перегляду результатів виконання резолюцій, прийнятих на попередніх сесіях.
• Прийняття резолюцій з питань загального інтересу, згідно з цілями і метою Конференції, вказаними в її статуті.
Обговорення доповідей комітету фінансів.
• Схвалення бюджету.
• Призначення Генерального секретаря.
• Призначення чотирьох помічників Секретаря за рекомендацією Генерального секретаря.
• Визначення дати та місця проведення наступної Конференції міністрів закордонних справ.
Розгляду будь-яких спорів, що стосуються однієї чи більше країн-членів, коли є прохання про це.
Резолюції чи рекомендації Конференції міністрів закордонних справ мають схвалити 2/3 голосів. Кворум Конференції складає 2/3 країн-членів. Конференція міністрів закордонних справ призначає голову кожної сесії.
2.2.3. Діяльність Організації "Ісламська Конференція"
2.2.3.1. Участь організації в процесі врегулювання конфліктів та забезпечення миру
2.2.3.1.1. Боротьба з незаконною торгівлею, збереженням та розповсюдженням легкої малокаліберної зброї
2.2.3.1.2. Створення Світового фонду солідарності і боротьби з бідністю
2.2.3.1.3. Захист прав мусульманських меншин у третіх країнах
2.2.3.1.4. Ситуація в Палестині, питання Єрусалиму та розв'язання арабо-ізраїльського конфлікту
2.2.3.1.5. Позиція ОІК щодо подій в Афганістані
2.2.3.1.6. Політика ОІК щодо Боснії та Герцеговини
2.2.3.1.7. Роль ОІК у врегулюванні косовської проблеми