Міжнародні організації - Мокій А.І. - 5.1. Передумови створення організації: цілі та завдання

НАТО - це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об'єднаний спільною системою цінностей, до яких належать, свобода, верховенство права, вирішення суперечок мирним шляхом і ринкова економіка. У розділі розглянуто передумови створення організації: цілі та завдання діяльності; організаційну структуру установи. Розкриває основні напрями співпраці України з НАТО.

5.1. Передумови створення організації: цілі та завдання

У період 1945-1949 років між державами Західної Європи та союзниками в Північній Америці постала нагальна проблема повоєнної відбудови економіки. 22 січня 1948 року міністр закордонних справ Великої Британії Ернест Бевін, виступаючи в Палаті громад британського парламенту, запропонував створити в тій чи іншій формі союз Західних країн. Пропозицію підтримала європейська громада, і у березні 1948 року п'ять держав Західної Європи (Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Сполучене Королівство і Франція), підписали Брюссельський договір, чим засвідчили рішуче прагнення створити ефективну і мобільну систему оборони та зміцнити й поглибити взаємні відносини таким чином, щоб бути спроможними протидіяти ідеологічній і політичній загрозі з Півночі.

Пізніше відбулися переговори між США і Канадою про створення спільного Північного Альянсу, заснованого на гарантіях безпеки та взаємних зобов'язаннях між Європою та Північною Америкою. 10 грудня 1948 року представники держав-учасниць Брюссельського договору США і Канади розпочали у Вашингтоні переговори про укладання Північноатлантичного договору. Результатом переговорів стало підписання 4 квітня 1949 року Вашингтонського договору, що започаткував спільну систему безпеки, на основі партнерства цих країн.

НАТО було створено як спілку Незалежних Держав, об'єднаних спільною зацікавленістю у збереженні миру та захисті своєї свободи на засадах політичної солідарності, забезпечення адекватної оборони з метою утримання й у випадку необхідності, відведення будь-якої форми розв'язання проти них агресії. Організація Північноатлантичного договору є міжурядовою організацією, у межах якої країни-члени зберігають повний суверенітет і незалежність.

Ця організація являє собою форум, для проведення учасниками спільних консультацій з будь-яких проблем та прийняття рішень з політичних і воєнних питань, що стосуються їх безпеки.

Північноатлантичний договір - основний документ Організації, який відповідає вимогам Статуту Організації Об'єднаних Націй та є легітимним міжнародним договором. Членами НАТО є 26 країн: Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина і Словенія. Принципом діяльності Північноатлантичного Союзу є правильність прийнятим на себе загальним зобов'язанням та співробітництво суверенних держав, яке базується на неподільності безпеки її членів. Беручи до уваги характер та результати повсякденної діяльності НАТО в політичній, військовій та інших сферах, солідарність у межах Північноатлантичного Союзу забезпечує такий стан, за яким ні одній з держав-членів не доводиться розраховувати лише на власні сили у рішенні основних проблем безпеки. Не позбавляючи держав-членів їх прав та обов'язків із суверенної відповідальності у сфері оборони, НАТО дозволяє їм спільно вирішувати життєво важливі завдання у сфері національної безпеки.