Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - 6.4. Графічний вираз споживчої рівноваги

На поведінку споживача впливають не тільки переваги тих чи інших наборів товарів, оцінка їх сукупних корисностей. Межу задоволенню необмежених потреб накладають певні обмеження - - обмеження у вигляді фіксованої величини доходу споживача та цін на товари.

При певних цінах на товари і фіксованому доході можна придбати обмежену кількість цих товарів і доступні різні набори, які складаються з цих товарів. Так, на 10 г. о. доходу, при цінах на товари X і У відповідно 2 і 1 г. о. можна придбати різні набори, які вже

продемонстровані в таблиці 5-2. Ці варіанти наборів, які склались з врахуванням фіксованого доходу і відповідних цін на товари X і У, можна представити графічно за допомогою кривої, яка називається бюджетною лінією (£//), на графіку 6-6.

Бюджетна лінія показує на різні доступні набори, які складаються з певної кількості двох товарів (X і У), які споживач може придбати за фіксований дохід при певних цінах на ці товари.

Графік 6-6. Бюджетна лінія

В загальному рівняння бюджетної лінії для товарів X і У при цінах на них відповідно Цх і Цу і величині доходу Д можна виразити формулою:

КхЦх + КуЦу=Д(63)

Властивістю бюджетної лінії є те, що, по-перше, кут її нахилу залежить від відношення ціни товару Xдо ціни товару У:

Цх

1;; ;.; (6.4)

В нашій моделі Цх = 2 г. о., Цу = 1 г. о., тоді кут нахилу бюджетної лінії становить 2 (2: 1). Це означає, що споживач повинен утриматись від двох одиниць товару У по ціні 1 г. о. для того, щоб ці зекономлені 2 г. о. він зміг потратити на придбання додаткової одиниці товару А'по ціні 2 г. о.

Іншою властивістю бюджетної лінії є та, що в будь-якій її точці кут нахилу лінії є однаковий.

Третьою властивістю бюджетної лінії є залежність її розташування від величини доходу і зміни ціп на товари. Чим більший бюджет є в розпорядженні споживача, тим більшу кількість обох товарів він

може придбати і навпаки. Тому із зростанням доходу бюджетна лінія переміщатиметься паралельно вправо і займатиме положення БІҐ (графік 6-7). При зменшенні доходу бюджетна лінія переміщатиметься паралельно вліво і займатиме положення БЛ2.

Бюджетна лінія буде переміщатись і під впливом

зміни в цінах на товари, оскільки останні викликатимуть зміну купівельної спроможності доходу: при зростанні цін на товари бюджетна лінія переміщатиметься вліво, а при зменшенні цін - вправо.

Слід відзначити, що паралельне переміщення бюджетної лінії буде мати місце за умови зміни в доході, а також тоді, коли ціни на обидва товари змінюються в однакових напрямку І пропорції (графік 6-7). Коли ж ціни на товари змінюються в різних напрямках чи пропорціях, то бюджетна лінія переміщатиметься під іншим нахилом (графік 6-8, а). Особливим є випадок, коли ціна на один товар змінюється, а на інший - залишається незмінною. За таких умов бюджетна лінія залишається "прикутою" до кількості товару з постійною ціною і переміщається на нову кількість товару, ціна на який змінилась (графік 6-8, б).

Графік 6-8. Переміщення бюджетної лінії

6.4. Графічний вираз споживчої рівноваги

Знаючи переваги тих чи інших наборів товарів і бюджетні обмеження, споживач тепер може зробити оптимальний для себе вибір - вибір єдиного набору із багатьох доступних. При цьому виборі споживач буде діяти раціонально, тобто вибирати такий набір, який дозволить йому максимізувати задоволення своїх потреб при заданому фіксованому бюджеті (доході).

Оптимальний набір товарів повинен відповідати двом вимогам одночасно:

1) знаходитись на бюджетній лінії, оскільки вона відображає всі доступні споживачеві набори товарів з точки зору доходу і цін на товари;

2) це повинен бути набір, який дасть споживачеві найбільш бажане для нього поєднання товарів, а саме те, яке максимізує його задоволення.

Ці дві умови зводять проблему максимізації задоволення потреб споживача до вибору підходящої точки на бюджетній лінії.

Споживча рівновага або комбінація двох товарів X і У, яка дозволить одержати максимальну сукупну корисність, відповідає точці, яка знаходиться на найвищій з доступних споживачеві кривій байдужості. Це є точка на бюджетній лінії] в якій остання є дотичною до найвищої з доступних споживачеві кривої байдужості.

Для пошуку цієї точки необхідно перенести на один графік 6-9 карту байдужості (з графіка 6-3) і бюджетну лінію (з графіка 6-6) і знайти

точку дотику бюджетної лінії до найвищої з доступних кривої байдужості. Це є точка С, яка одночасно знаходиться на бюджетній лінії і кривій байдужості КБ. Вона і становить оптимальний для споживача вибір - набір, що складається з 4 одиниць товару X і 2 одиниць товару У.

Як видно з графіка 6-9, жоден набір на кривій байдужості КІ> (К

Графік 6-9. Споживча рівновага згідно теорії кривих байдужості

Б, Р) не є доступний для споживача (хоча і бажаний), оскільки ці набори знаходяться на кривій байдужості, яка розміщена правіше бюджетної лінії. Звичайно, споживачеві доступні і інші, крім набору С набори, наприклад К і М. Ці набори знаходяться на бюджетній лінії, проте вони не становлять найкращий вибір для споживача, оскільки знаходяться на кривій байдужості КБ1, яка відображає набори байдужості з меншою сукупною корисністю, ніж ті, які розташовані на кривій КБ.

Отже, оптимальним для споживача буде такий набір, який представлений на графіку точкою на бюджетній лінії, в якій остання є дотичною до найвищої з доступних кривої байдужості. В цій точці споживчої рівноваги (С) нахил кривої байдужості співпадає з нахилом бюджетної лінії. Оскільки кут нахилу бюджетної лінії визначається

відношенням а кут нахилу кривої байдужості - відношенням

Цу

ГКх т ,

-, то математично правило споживчої рівноваги згідно концеп-

ГКу

ції кривих байдужості можна представити формулою:

/&,Ау; - А (6.5)

ГКу Цу

Здійснивши математичні перетворення, можна побачити, що

правила споживчої рівноваги згідно теорії граничної корисності

еГКх ГКу. . . ... - м . ґГКх Цх.

(-= --) і зпдно теорії кривих байдужості (-= -!-) е то-

Цх Цу ГКу Цу

тожними.

Використання двох розглянутих теорій споживчого вибору дало той самий результат, а саме: в нашому прикладі оптимальний вибір покупця становить набір, який складається з 4 одиниць товару X і 2 одиниць товару У.