Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - Ділове співробітництво між людьми

Екстерналії не вимагають державного регулювання за існування умов, коли:

1) чітко визначені права власності;

2) екстерналії стосуються невеликої кількості сторін;

3) сторони можуть вести ділове співробітництво без додаткових витрат і на взаємовигідній основі.

Права власності - це система законодавчих правил, які описують можливі дії окремих людей чи фірм щодо майна, яке їм належить. Основні права власності такі:

1) право володіння, тобто виключний фізичний контроль над річчю;

2) право користування - особисте використання речі;

3) право управління (розпорядження) - прийняття власником рішення про те, хто і як може використовувати річ;

4) право на доход або від попереднього власного використання речі, або від дозволу іншим особам користуватися нею;

5) право відчуження, споживання, марнотратство, зміну або знищення речі;

6) право на захист від експропріації речі;

7) право на нередання речі у тимчасове користування або назавжди;

8) право на безстроковість: річ належить власникові доти, доки він існує. Якщо власником є фізична особа (а не фірма, наприклад), то після його смерті річ успадковується;

9) право заборони шкідливого використання речі;

10) право відповідальності: можливість відчуження речі у разі потреби сплати боргів;

11) право на відновлення порушених за якихось обставин прав власника.

Наприклад, якщо люди мають право власності на землю, то вони можуть на ній будувати, нічого не робити або продати її. Вони також захищені від втручання інших людей у використання свого права.

6 обставинах, які відповідають трьом вище зазначеним умовам, неефективності (які спричинені екстернтіями) можуть бути усунені шляхом ведення ділового співробітництва між зацікавленими сторонами незалежно від того, кому належать права власності на екстерналії. Проте розподіл прибутків між двома сторонами буде залежати від визначення прав власності. Виділене визначення називається теоремою Коуза на честь Рональда Коуза, який розвинув цю ідею. Права власності визначають ціну екстерналії, створюючи альтернативні витрати для обох зацікавлених сторін, а отже, і підставу для заключения угоди, домовленості. Дію механізму ділового співробітництва розглянемо на прикладі, недалекому від дійсності.

Припустимо, що на березі озера, що знаходиться серед соснового лісу, розташований курорт, який є власністю Петра. Сосновий же ліс є власністю Миколи. Микола збирається зробити вирубку дерев навколо озера і такі його дії відповідають його правам власності на ліс. Вирубка дерев навколо озера принесе шкоду (негативні екстерналії) Петру, оскільки привабливість курорту зменшиться і відповідно зменшиться потік туристів та доходи Петра. Незалежно від того, що права власності на ліс належать Миколі, обидві сторони будуть зацікавлені у веденні переговорів та досягненні домовленості. Так, Петро буде зацікавлений у збереженні дерев і для цього пропонуватиме певну компенсацію Миколі за те, щоб він не вирубував дерева навколо озера. В цьому може бути зацікавлений і Микола, оскільки, вирубавши дерева, він не одержить цієї компенсації, а зберігши дерева, він збереже недоторканим ліс ще й одержить певну суму грошей.

Якщо ж Миколі заборонені вирубки лісу навколо озера, то Микола може запропонувати певну компенсацію Петру за здійснення цих вирубок. Петро буде зацікавлений у веденні переговорів, оскільки вразі відмови він не одержить компенсації.

Отже, незалежно від того кому належать права власності на екстерналії, обидві сторони зацікавленні у веденні переговорів. Ціна ж компенсації буде визначатись правами власності на заподіяння шкоди (на екстерналії).

Юридичне розв'язання проблеми - позов на відшкодування збитків

В багатьох ситуаціях, пов'язаних з екстерналіями, сторона, яка зазнає збитків від іншої сторони" користується законним правом позову. При позитивному вирішенні справи позивач може отримати грошову компенсацію в розмірі заподіяних йому збитків. Відшкодування збитків позивачеві відрізняється від накладання штрафу тим, що компенсація виплачується окремій особі, а не державі.

Розглянуті способи коригування екстерналій сприяють досягненню ефективного розподілу та ефективному використанню ресурсів.