Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 3.7.1. історичний досвід та особливості функціонування територій із спеціальним статусом

3.7.1. історичний досвід та особливості функціонування територій із спеціальним статусом

1. Факультативні територіальні одиниці: закономірність виникнення і визначення.

2. Класифікація спеціальних економічних зон.

3. Історія розвитку і становлення спеціальних економічних зон.

4. Сучасний етап функціонування СЕЗ

1. Факультативні територіальні одиниці: закономірність виникнення і визначення

Як було визначено раніше, для здійснення територіального принципу управління держава законодавчо затверджує свій адміністративно-територіальний устрій і відповідно до нього формує управлінську вертикаль.

Для сталого державного розвитку адміністративно-територіальний поділ також повинен бути сталим. Але життя показує, що територіальна локалізація соціальних, економічних, екологічних проблем далеко не завжди збігається з адміністративно-територіальними межами. Це створює певні управлінські проблеми. Для вирішення їх на державному рівні мають бути вирішені питання управління територіями, які не є адміністративно-територіальними одиницями. Такі території називають факультативними територіальними одиницями.

Різновиди територіальних одиниць подано на рис. 12.

До основних територіальних одиниць відносяться території, межі яких носять сталий характер. Законодавство не визначає кінцевий термін дії цих меж. Такими є адміністративно-територіальні одиниці і територіальні округа. Ми вже детально розібрали поняття адміністративно-територіальної одиниці. Згадаємо лише, що для України це області, райони, села, селища, міста. З поняттям територіального округу ми зустрічаємося вперше.

Різновиди територіальних одиниць

Рис. 12. Різновиди територіальних одиниць

Територіальний округ - функціональна територіальна одиниця, яка утворюється для виконання державницьких або освітньо-культурологічних завдань.

До таких відносяться судові, військові, транспортні (залізничні, басейнові), освітні територіальні округи. їхня назва відповідає їхньому функціональному призначенню.

До факультативних територіальних одиниць відносяться екологічні зони, зони територіальної охорони, спеціальні (вільні) економічні зони. а також території з іншими видами спеціальних режимів господарської діяльності.

Екологічні зони - це територіальні одиниці, які характеризуються спеціальними умовами функціонування і охорони навколишнього середовища.

В свою чергу екологічні зони поділяються на:

o Природно-заповідні зони - ділянки суходолу або водного простору, природні комплекси яких мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне значення а також прилегла охоронна територія.

Закон України "Про природно-заповідний фонд України від

16.06.1992 р. № 2456-ХІІ (витяг).

Стаття 3. Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного

фонду України

До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні

заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні па-рки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти- ботанічні сади, дендрологічні парки,

зоологічні парки, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва;

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки,

зоологічні парки та парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історично-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи,

мети необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загально-

зоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні,

гідрологічні та геологічні;

Законодавством Автономної республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного

фонду.

o Курортні зони - зони, які мають особливе рекреаційне значення і це визначає їхню економічну спеціалізацію.

Закон України "Про курорти" від 5.10.2000 р. № 2026 -ІІІ (витяг).

Стаття 1.

Курорт - освоєна природна територія на землях оздоровчого

призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх

експлуатації будівлі та споруди з об'єктів інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.

Лікувально-оздоровча місцевість- природна територія, що має

мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів

та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування,

медичної реабілітації та профілактики захворювань.

o Зона екологічного лиха - територія, в межах якої відбулися стійкі негативні, несумісні з життєдіяльністю людини, зміни навколишнього середовища.

Закон України "Про природно-заповідний фонд України від

16.06.1992 р. № 2456-ХІІ (витяг).

Стаття 1. Визначення зони надзвичайної екологічної ситуації

Зона надзвичайної екологічної ситуації - окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація.

Надзвичайна екологічна ситуація- надзвичайна ситуація, при

якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому

природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних

заходів з боку держави.

Негативні зміни в навколишньому природному середовищі - це

втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та

ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших

факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності

людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.

Зони територіальної охорони - територія, яка встановлюється для прикриття, охорони і захисту державного кордону, морського узбережжя, острівних зон, важливих об'єктів і комунікацій, а також режимні територіальні одиниці.

Спеціальна (вільна) економічна зона (СЕЗ) - територія, на якій діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, і яка має особливий юридичний і митно-економічний статус.

До територій з іншими видами спеціальних режимів господарської діяльності належить виключна морська економічна зона України.

Виключна (морська) економічна зона України - морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать.

Закон України "Про виключну (морську) економічну зону України від 16.05.1995 р. (витяг).

Стаття 2. Визначення виключної (морської") економічної зони України

Морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать, становлять виключну (морську) економічну зону України.

Стаття 3. Делімітація виключної (морської) економічної зони України Делімітація виключної (морської) економічної зони провадиться з урахуванням законодавства України шляхом укладення угод з державами, побережжя яких протилежні або суміжні побережжю України, на підставі принципів і критеріїв, загальновизнаних у міжнародному праві, з метою досягнення справедливого вирішення цього питання.

1. Факультативні територіальні одиниці: закономірність виникнення і визначення
2. Класифікація спеціальних економічних зон
3. Історія розвитку і становлення спеціальних економічних зон
4. Сучасний етап функціонування СЕЗ
3.7.2. Правове регулювання діяльності факультативних територій в Україні
1. Передумови і проблеми створення СЕЗ в Україні
2. Процедура створення і ліквідації СЕЗ
3. Органи управління СЕЗ
4. Екологічні зони. Законодавство України про правове регулювання в екологічних зонах
5. Особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні України
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru