Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 4. Екологічні зони. Законодавство України про правове регулювання в екологічних зонах

Управління СЕЗ здійснюється на

двох рівнях. Перший рівень - це державне регулювання розвитку СЕЗ, другий - управління безпосередньо на місці.

Державне регулювання діяльності СЕЗ здійснює Агентство з питань СЕЗ, яке діє на підставі Указу Президента України "Про положення про Агентство з питань спеціальних (вільних) економічних зон" від 17.05.1999 р. Агентство підпорядковано КМ, його діяльність координується і спрямовується Міністерством економіки України.

Органами Управління СЕЗ незалежно від їх типу є:

o Місцеві ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації в межах їх повноважень;

o Орган господарського розвитку і управління СЕЗ.

Орган господарського розвитку і управління СЕЗ здійснює адміністративне управління зоною. Він створюється за участю суб'єктів економічної діяльності, як українських, так і іноземних. Функції цього органу можуть бути покладені на одного із суб'єктів економічної діяльності зони.

Орган господарського розвитку і управління СЕЗ та суб'єкти економічної діяльності зони є самостійними у здійсненні своєї діяльності стосовно органів державного управління України, за винятками, передбаченими законодавчими актами України.

Орган господарського розвитку і управління СЕЗ забезпечує загальні умови її функціонування.

До виключної компетенції цього органу належать:

o визначення перспективних напрямків зони;

o експлуатація та будівництво мереж транспорту, зв'язку, енергопостачання та інших об'єктів виробничої інфраструктури, що використовуються для загальних потреб;

o розвиток мережі комунікаційних зв'язків з партнерами за межами зони;

o організація міжнародних торгів з метою розміщення на території зони нових виробництв;

o упорядкування та надання суб'єктам господарської діяльності зони в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури та передача їм у користування природних ресурсів;

o видача дозволів (ліцензій) суб'єктам господарської діяльності та інвестицій, здійснюваних в зоні.

До функцій і повноважень місцевих Рад і місцевих державних адміністрацій належать:

o внесення пропозицій про зміни в статуті СЕЗ;

o вирішення питань, пов'язаних із специфікою правового і фінансового забезпечення, соціального захисту громадян України, які проживають на території СЕЗ;

o укладання з органом господарського розвитку СЕЗ генеральну угоду про передачу в її користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на цій території, та природних ресурсів.

4. Екологічні зони. Законодавство України про правове регулювання в екологічних зонах

Управління екологічними зонами в Україні здійснюється у відповідності до ЗУ "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 р. Відповідно до нього до системи природних територій і об'єктів, що підлягають особливій охороні відноситься природно-заповідний фонд території, курортні і лікувально-оздоровчі зони, рекреаційні зони.

Порядок організації, використання і охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, додаткові їх категорії визначаються законодавством України та Автономної Республіки Крим.

Оголошення природних територій курортними і лікувально-оздоровчими зонами здійснюється ВР України та ВР АР Крим, а їхній природоохоронний режим визначається відповідно КМ України та Урядом АР Крим відповідно до законодавства України.

Режим використання рекреаційних зон визначається ВР АР Крим, місцевими Радами відповідно до законодавства України та АР Крим.

Правовий режим території, яка постраждала внаслідок Чорнобильської аварії визначена ЗУ "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 17.12.1991 р. із змінами і доповненнями.

Законом визначаються категорії зон радіоактивного забруднення:

1. Зона відчуження - територія, з якої була проведена евакуація у 1986 році.

2. Зона обов'язкового відселення - територія, забруднена довготривалими радіонуклідами, а також території з ґрунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів в рослини.

3. Зона гарантованого добровільного відселення.

4. Зона посиленого радіоекологічного контролю. Координацію робіт в зонах здійснює Міністерство України з

питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Управління зоною відчуження здійснює спеціальний підрозділ Міністерства - Адміністрація зони.

Управління зоною обов'язкового відселення і гарантованого відселення здійснюється відповідними місцевими радами і державними адміністраціями.

5. Особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні України

Господарська діяльність на державному кордоні України (судноплавство, користування водними об'єктами для потреб лісосплаву та інші види водокористування, створення гідроспоруд, провадження інших робіт у внутрішніх водах України, користування землею, лісами, об'єктами тваринного світу, ведення геологічних розвідувань та інша господарська діяльність) здійснюється з урахуванням особливостей режиму державного кордону України відповідно до законодавства України та чинних міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Умови здійснення на державному кордоні України господарської діяльності визначаються відповідними органами державної влади з урахуванням місцевих умов згідно з вимогами закону.

У випадку і в порядку, передбаченому законом, сполучення через державний кордон України на окремих ділянках за рішенням Кабінету Міністрів України може бути тимчасово обмежено чи припинено або встановлено заходи карантину для людей, тварин, вантажів, насіннєвого, садивного матеріалу та іншої продукції тваринного і рослинного походження, що перетинають державний кордон України.

6. Господарська діяльність у виключній (морській) економічній зоні України

Виключна (морська) економічна зона України має специфічний режим функціонування, визначений Господарський кодексом України, іншими законодавчими і нормативними актами.

Ширина виключної морської економічної зони встановлюють до двохсот морських міль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України.

Щоб забезпечити суверенних прав України на розвідку, експлуатацію, збереження живих ресурсів та управління ними у виключні морській економічній зоні держава вживає заходів (включаючи огляд, інспекцію, арешт і судовий розгляд) щодо забезпечення додержання суб'єктами господарювання законодавства України.

Держава у виключній (морській) економічній зоні України має виключне право створювати, а також дозволяти і регулювати спорудження, експлуатацію і використання штучних островів, установок і споруд для морських наукових досліджень, розвідки і розробки природних ресурсів, інших економічних цілей відповідно до законодавства України.

Режим здійснення господарської діяльності у виключній (морській) економічній зоні встановлюється відповідно до Господарського кодексу України, гл. 41, закону України "Про виключну (морську) економічну зону України від 16.05.1995 р. іншими законодавчими актами.

5. Особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні України
6. Господарська діяльність у виключній (морській) економічній зоні України
3.7.3. Факультативні муніципальні утворення
1. Система органів муніципального управління і факультативні муніципальні утворення
2. Органи самоорганізації населення і порядок їх утворення
3. Функції і компетенція органів самоорганізації населення
4. Фінансово-економічні основи діяльності органів самоорганізації населення
5. Правовий статус, функції і компетенція муніципальних асоціацій
6. Порядок утворення і легалізація муніципальних асоціацій
Розділ 4. Фактори територіального розвитку
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru