Національна економіка - Мельникова В.І. - 1.5. Особливості національної економіки України

Національна економіка будь-якої держави - це складна господарська, соціальна, організаційна, науково-технологічна система. Вона має сукупний економічний потенціал, серед якого виділяють: природно-ресурсний, виробничий, трудовий, науково-технічний.

Розвиток господарської системи країни приводить до вдосконалення її національного ринку, в межах якого формуються й діють його сегменти: ринки товарів і капіталу, послуг, праці, нерухомості, фондовий ринок, ринок інтелектуальної власності, а також засобів виробництва.

У складі національної економіки відбуваються постійні структурні, організаційні й інші зміни, що обумовлюються особливостями її господарчої системи та характеризуються певними тенденціями й закономірностями розвитку.

Взаємозв'язки рівнів національної економіки, сегментів національного ринку та всередині них є опосередкованими таким:

- формами власності;

- рухом матеріальних потоків різних видів ресурсів;

- потоками грошової маси, а також рухом цінних паперів всіх видів.

Усі взаємовідносини регулюються законодавчими й нормативними актами державної влади.

Конституція України - основний закон держави. Саме вона закладає основи для розвитку національної економіки. В Конституції підтверджується, що Україна є суверенною й незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1). Україна є унітарною державою, її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст. 2).

Фактори, що впливають на формування національної економіки України, поділяють на об'єктивні й суб'єктивні. До об'єктивних факторів відносять:

- розвал Радянського Союзу й розрив традиційних економічних зв'язків;

- значну сировинну й, у першу чергу, енергетичну залежність від інших країн;

- деформовану, нераціональну неефективну структуру національного господарства (високомонополізовану, мілітаризовану економіку з потужним індустріальним потенціалом, що важко піддається структурній перебудові);

- ресурсомістке витратне виробництво;

- значну залежність від іноземної допомоги;

- важкі наслідки Чорнобильської аварії;

- велику долю виробництва, що знаходиться в тіньовій сфері. На формування національної економіки України впливають такісуб'єктивні фактори:

- повільний хід ринкових перетворень;

- непідготовленість уряду й населення до реформування, важкий і хворобливий процес адаптації до нових економічних умов;

- непогодженість відносин між законодавчою та виконавчою владами;

- самоусунення держави від виконання регульованих функцій, помилки й прорахунки уряду;

- недостатня кількість кваліфікованих фахівців (тобто відсутність команди реформаторів);

- політична нестабільність;

- зростання соціальної напруженості, величезна диференціація доходів, зубожіння значної частини населення;

- український менталітет (соціально-психологічні особливості нації, які полягають в консерватизмі, обережності, надмірній терпимості, надії на чиюсь допомогу).

Незважаючи на все, зазначене вище, слід створити умови, які забезпечать успішне реформування національної економіки України. Для цього є необхідними:

- формування реальної ідеї національного розвитку;

- наявність єдиної програми перетворень, політичної волі й команди реформаторів;

- швидке (наскільки можливо) реформування;

- економічна лібералізація (від старої бюрократичної системи до прозорих ринкових відносин) і дієздатний уряд;

- єдність і консолідація всього суспільства;

- забезпечення еквівалентності української економіки із зовнішнім економічним середовищем;

- забезпечення високого соціального добробуту й соціального захисту населення;

- необхідність екологічної збалансованості національної економіки;

- якнайшвидше впровадження інноваційної моделі розвитку національної економіки.