Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків - Донець Л.І. - 4.1. Ризик як економічна категорія

РОЗДІЛ 4. Ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень

4.1. Ризик як економічна категорія

Ризик об'єктивно присутній у багатьох сферах нашого життя, незалежно від того, усвідомлюється його наявність чи ні, враховується чи ігнорується він при прийнятті рішень. В силу своєї різноманітності і важливого місця у житті людей ризик вивчається комплексом наук, що розглядають різноманітні його аспекти. Ймовірнісне економічне середовище зумовлює необхідність врахування факторів випадковості та невизначеності господарської діяльності і, як наслідок, вивчення економічного аспекту ризику.

У наш час у зв'язку із рухом до саморегульованого суспільства, різноманіттю форм власності, активному використанню ринкових механізмів, створенню соціально орієнтованої економіки значення категорії "ризик" зростає. Звичайно, із ризиком доводиться зустрічатися у повсякденній практичній діяльності, його неможливо уникнути в жодному з видів ділової активності. З огляду на це виникає потреба у чіткому визначенні сутності економічного ризику, його особливостей та проблем, що пов'язані із ризиком, які виникають у процесі діяльності підприємства.

Сьогодні дослідженню ризику приділяється більше уваги. Розгляду ролі та значення ризику для практики вітчизняної економіки присвячено багато робіт. Їх число зростає. Але відставання у області теоретичних досліджень економічного ризику вимушує вчених, працюючи над цими проблемами, узагальнювати думки переважно іноземних авторів. Механічне перенесення західних методик на вітчизняний досвід є нераціональним і помилковим. І навіть той невеликий досвід, який накопичений у області ризику і його застосування в підприємництві вітчизняною наукою, не використовується або використовується вкрай не ефективно.

В умовах політичної й економічної нестабільності ступінь ризику значно зростає. У сучасних умовах розвитку економіки України проблема посилення ризиків дуже актуальна, що підтверджується даними про ріст збитковості підприємств промисловості. Система ринкових відносин об'єктивно зумовлює існування ризику в усіх сферах господарської діяльності. Ринкове середовище вносить в діяльність підприємств елементи невизначеності і поширює низку ризикових ситуацій, які виникають при присутності конкретних умов та обставин. Ризикові ситуації формують умови для існування і реалізації економічного ризику, з яким в процесі своєї діяльності зіштовхуються практично всі підприємства. Більшість управлінських рішень підприємства приймається в умовах невизначеності та економічного ризику. Щоб вижити підприємствам потрібно не уникати ризику, а вміти правильно оцінювати його ступінь і безпосередньо управляти ним з метою обмеження. Підприємствам необхідні своєчасне врахування факторів ризику при прийнятті управлінських рішень; кваліфікована організація процесу управління ризиковою ситуацією, що спрямована на забезпечення адаптації діяльності підприємства до мінливих умов зовнішнього та внутрішнього середовища.

Ризик - це досить широке поняття, специфічний предмет наукового дослідження, який має свій статус. Ризику притаманна об'єктивність та суб'єктивність. Об'єктивність ризику в економічній сфері ґрунтується на тому, що він існує внаслідок об'єктивних, притаманних економіці категорій конфліктності, невизначеності, розпливчастості, відсутності вичерпної інформації на момент оцінювання і прийняття управлінських рішень. Суб'єктивність ризику зумовлюється тим, що в економіці діють реальні люди зі своїми досвідом, психологією, інтересами, смаками, схильністю чи несхильністю до ризику, зі своєю поведінкою, інтравертивністю чи екстравертивністю тощо.

На сьогодні відсутнє однозначне розуміння ризику, зокрема в економіці і підприємництві. Це пояснюється багатогранністю цієї економічної категорії. Тому розрізняють три ступені визначення ризику:

як розподіл ймовірностей результатів дій суб'єкта господарювання;

як відхилення фактичних результатів від їх планових очікувань;

як розподіл ймовірностей отримання несприятливих результатів.

В економічній літературі спостерігається неоднозначність у трактуванні рис, властивостей і елементів ризику, у розумінні його змісту, співвідношення об'єктивних і суб'єктивних сторін. Розмаїтість думок про сутність ризику пояснюється, зокрема, багато-аспектністю цього явища, практично повним його ігноруванням в існуючому господарському законодавстві, недостатнім використанням у реальній економічній практиці й управлінській діяльності. Крім того, ризик - це складне явище, що має безліч не співпадаючих, а іноді протилежних реальних основ.

Розглянемо деякі існуючі підходи до трактування категорії "ризик". Походження терміна "ризик" має свої витоки із грецьких слів ridsikon, ridsa - стрімчак, скеля. В італійській мові risico - небезпека, погроза; risicare - лавірувати між скель. У французькій мові risqoe - погроза, ризикувати (буквально - об'їжджати стрімчак, скелю) (табл. 4.1).

Як показує аналіз, у літературі широко поширене судження про ризик як про можливість небезпеки чи невдачі. Аналогічне положення склалося й в економічній літературі.

Отже, ризик - це складне явище, що має безліч незбіжних, а іноді протилежних реальних основ. Це обумовлює можливість існування декількох визначень понять ризику з різних точок зору.

Найбільш прийнятним є визначення Вітлінського В.В. та Маханець Л.Л.

Таким чином, категорію "ризик" можна визначити як небезпека втрати ресурсів чи недоодержання доходів у порівнянні з варіантом, що розрахований на раціональне використання ресурсів.

Під об'єктом ризику розуміють економічну систему, оцінити ефективність й умови функціонування якої на перспективу у вичерпній повноті і з необхідною точністю неможливо.

Таблиця 4.1. Визначення ризику

Під суб'єктом ризику розуміють особу або колектив, які зацікавлені в результатах управління об'єктом ризику і мають відповідну компетенцію щодо управління і прийняття відповідних рішень стосовно об'єкта ризику.

Під економічним ризиком розуміють такий вид ризику, який виникає при будь-яких видах підприємницької діяльності, які спрямовані на одержання прибутку і зв'язані з виробництвом продукції, реалізацією товарів, наданням послуг, виконанням робіт; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також реалізацією науково-технічних проектів.

Оскільки економічний ризик є невід'ємною рисою підприємницької діяльності, то зі зміною форм і механізмів господарювання підприємств в умовах переходу країни до ринкових відносин слід виділити його особливості.

Особливістю сучасного економічний ризику є його тотальність, всеосяжність. Пояснюється це багатьма причинами, але визначальною є та, що стрижень ринкових перебудов становить науково-технічний прогрес. Передбачити його результати з абсолютною точністю неможливо, оскільки він ґрунтується на науковій творчості. Науково-технічний прогрес породжує нові технології, види матеріалів, які в стислий строк можуть здійснити революцію на ринку. Тому капіталовкладення, які раніше вважалися перспективними, можуть призвести до створення потужностей по виробництву не-конкурентноздатної продукції. Або навпаки, сектор національної економіки з обмеженої галузі діяльності перетворюється на індустрію, яка визначає розвиток сучасної економіки, як наприклад, - інформатика.

У домашинну епоху економічний ризик ототожнювався з ризиком втрати (заморські подорожі, азартні ігри тощо). У машинну епоху економічний ризик - це ризик первісного ринку, банкрутства, втрати засобів для існування. У сучасну, технотронну епоху ризик втрати не є визначальним. Сучасна інтерпретація економічного ризику - це не втрата, якої можна зазнати під час реалізації підприємцем управлінського рішення, а можливість відхилення від цілі, заради якої приймалось рішення. Тобто сучасний економічний ризик визначається не стільки втратами, скільки відсутністю значних економічних результатів.

Безумовно, економічний ризик містить негативні моменти для підприємця, який приймає рішення. Проте повна відсутність ризику для нього - свідчення серйозних дефектів в організації процесу управління підприємством. Ще в стародавньо-індійському економічному та соціальному трактаті "Артхашастра" (2 ст. до н.е. - 3 ст. н.е.) дається рекомендація надсилати вельможу в область, яку він розорив надмірними поборами, для того щоб обурене населення знищило його. Як бачимо, ще в ті часи управління державою було пов'язане з ризиком, а некомпетентне управління каралось. Сьогодення дає більш цивілізовані методи покарання безпорадного, некомпетентного керівника - це демократичні вибори. Відсутність же будь-якого ризику для ОПР стосовно управління соціально-економічною системою, означає відсутність стимулів до компетентного керівництва й є побічним свідченням відсутності демократії.

Для існування економічного ризику необхідна не тільки демократія, а й можливість прийняття одноособових рішень (елементи централізму). Навіть під час прийняття рішення на повністю демократичних засадах (наприклад, голосуванням) кожен з членів колективного органу управління приймає одноособове рішення, віддаючи голос за ту чи іншу альтернативу, а отже ризикує. Про це свідчать коливання рейтингу депутатів за результатами поіменного голосування у країнах з розвиненою демократією.

Важливість фактора економічного ризику зумовила перетворення його на товар; створився потужний ринок ризику. Диференціація умов господарювання та прийняття рішень щодо об'єктів ризику, а також різне відношення до ризику у суб'єктів викликають необхідність обміну ризиком. Потужними споживачами ризику є страхові компанії, фірми, організації, фонди. Вони отримують ризик від багатьох суб'єктів ризику і за деяку винагороду повертають їм певні гарантії. Іноді економічний ризик бажаний для суб'єктів, тому він створюється штучно (гральний бізнес).

Таким чином, економічний ризик, виступаючи об'єктивною необхідністю сучасного суспільства, набуває ті риси і особливості, які притаманні соціально-економічному стану країни на певному етапі її розвитку.

Сутність економічного ризику складають такі елементи:

можливість відхилення від передбачуваної мети, заради якої здійснювалася обрана альтернатива;

ймовірність досягнення бажаного результату;

відсутність впевненості в досягненні поставленої мети;

можливість матеріальних, моральних і інших утрат, зв'язаних зі здійсненням обраної в умовах невизначеності альтернативи.

Важливим елементом економічного ризику є наявність ймовірності відхилення від обраної мети. При цьому можливі відхилення як негативного, так і позитивного характеру. Зазначені елементи, їхній взаємозв'язок і взаємодію відбивають змістовність економічного ризику.

Поряд з цим ризику притаманно ряд рис, що сприяють розумінню його змісту (рис.4.1).

Рисунок 4.1 - Основні характерні риси економічного ризику

Суперечливість як риса економічного ризику виявляється в різних аспектах. Представляючи собою різновид діяльності, економічний ризик орієнтований на одержання значимих результатів неординарними новими способами в умовах невизначеності й у ситуації неминучого вибору. Тим самим він дозволяє переборювати консерватизм, догматизм, психологічні бар'єри, що перешкоджають впровадженню нових, перспективних видів діяльності, стереотипи, що виступають гальмом суспільного розвитку, і забезпечує здійснення ініціатив, новаторських ідей, різних експериментів, які спрямовані на досягнення успіху. Ця особливість ризику має важливі економічні, політичні і духовно-моральні наслідки, тому що прискорює суспільний і технічний прогрес, впливає на суспільну думку, духовну атмосферу суспільства.

З іншого боку, економічний ризик веде до авантюризму, волюнтаризму, суб'єктивізму, до певних соціально-економічних і матеріальних витрат, якщо в умовах неповної інформації, чи в ризиковій ситуації альтернатива вибирається без належного урахування об'єктивних закономірностей розвитку події, стосовно якої приймається рішення.

Суперечлива природа економічного ризику виявляється в зіткненні об'єктивно існуючих ризикованих дій і суб'єктивною оцінкою. Так, один підприємець, який робить вибір, здійснює певні дії, може вважати їх ризикованими, а іншими людьми вони можуть розцінюватися як обережні, позбавлені всякого ризику, і навпаки.

Альтернативність зв'язана з тим, що вона припускає необхідність вибору з двох чи декількох можливих варіантів рішень, дій. Відсутність можливості вибору знімає питання про наявність економічного ризику. Там, де немає вибору, не виникає ризикова ситуація і, отже, не буде ризику.

У залежності від конкретного змісту ситуації ризику альтернативність має різний ступінь складності і зважується різними способами. Якщо в простих ситуаціях вибір здійснюється, як правило, на засадах минулого досвіду й інтуїції підприємця, то в складних ситуаціях необхідно додатково використовувати спеціальні методи і методики.

Невизначеність виступає джерелом виникнення економічного ризику. Відзначимо, що ризик є одним із засобів зняття невизначеності, що виникає через недостовірність інформації і відсутність однозначності. Акцентувати увагу на цій властивості ризику важливо в зв'язку з тим, що оптимізувати на практиці процеси управління і регулювання, ігноруючи об'єктивні і суб'єктивні джерела невизначеності, безперспективно. Причому мова йде не про те, щоб знайти засіб, який дозволяє цілком позбутися впливу факторів невизначеності (що практично, видимо, нездійсненне), а про необхідність урахування ризику з метою вибору раціональних альтернатив.

В умовах України є своя специфіка причин виникнення ризику. Тут на перший план виступають: необов'язковість і безвідповідальність суб'єктів господарювання усіх видів; суперечливість законодавства; високий рівень інфляції; відсутність реального господарського права; недієздатність правоохоронних органів; перевага політичних інтересів над економічними; роздутий управлінський апарат; нестійке податкове законодавство.

Особливості ризику у сучасних умовах є такими.

По-перше, ризики набули тотального, загального, глобального характеру. Зміни в економіці одних країн спричиняють певні наслідки для інших країн. Те саме можна сказати про регіони, галузі. Явища глобалізації охопили весь світ.

По-друге, у ризикованих ситуаціях дедалі більше виникає необхідність у одноосібних рішеннях. Підвищується роль особистості у підприємницькій діяльності. Ризик стає формою перевірки особистих властивостей, професійності, здатності правильно орієнтуватися в оточуючому світі. Власне, ризик залучає підприємця в систему природного вибору через гостру конкурентну боротьбу.

По-третє, середовище діяльності людей стає ринковим. Багато факторів, що супроводжують ринкову економіку, таких як конкуренція, кон'юнктура, нестабільність у попиті й цінах та багато чого іншого, призводять до невизначеності і непевності в одержанні кінцевого результату;

По-четверте, ризик дедалі більше перетворюється на товар через розвиток і вдосконалення страхування.

Таким чином, ризик є економічною категорією, яка відображує невизначеність, непевність та незнання в економічних відносинах і включає особливості їх сприйняття суб'єктами господарювання.

При цьому ризик визначається як поєднання трьох базових елементів:

події, яка пов'язана з виробничо-господарською діяльністю суб'єкта господарювання; ймовірності її появи;

наслідків, які завжди негативні для підприємства і проявляються у потенційних збитках фінансових ресурсів.