Організація і методика економічного аналізу - Косова Т.Д. - 10.1. Характеристика кругообігу оборотних активів, його класифікація і задачі аналізу

ЗМІСТ

10.1. Характеристика кругообігу оборотних активів, його класифікація і задачі аналізу.

10.2. Аналіз наявності, динаміки і структури оборотних активів.

10.3. Аналіз швидкості і тривалості обороту оборотних активів.

10.4. Аналіз ефективності використання і фінансування оборотних активів.

10.1. Характеристика кругообігу оборотних активів, його класифікація і задачі аналізу

Важливе місце в майні підприємства займає оборотний капітал - частина капіталу, вкладена в оборотні активи.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Функціональна роль оборотного капіталу у процесі операційної діяльності підприємства принципово відрізняється від ролі у основного капіталу і забезпечує її безперервність (рис. 10.1).

Кругообіг оборотного капіталу охоплює чотири стадії: заготівельну (закупівлі); виробничу; збутову, розрахункову. У окремих галузях їх може бути менше. Наприклад, у торгівлі виробнича стадія може бути відсутня, якщо реалізація товарів у роздрібній мережі відбувається за готівку, дебіторська заборгованість не виникає. У промисловості, у процесі кругообігу частина оборотного капіталу може бути представлена незавершеним виробництвом. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів і може викликати значне погіршення стану підприємства.

Рис. 10.1. Стадії кругообігу оборотного капіталу

Натомість досягнутий у результаті прискорення оборотності ефект виражається, в першу чергу, в збільшенні обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, тому що звичайно до вихідної грошової форми він повертається зі збільшенням. Частина прибутку може бути розміщена у поточні фінансові інвестиції.

Підвищення прибутковості капіталу досягається раціональним і ощадливим використанням усіх ресурсів, недопущенням їхньої перевитрати, втрат на всіх стадіях кругообігу. У результаті капітал повернеться до свого вихідного стану в більшій сумі, тобто з прибутком.

Оборотні активи відображаються у балансі підприємства у таких статтях:

- виробничі запаси - вартість запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу;

- поточні біологічні активи - вартість поточних біологічних активів тваринництва (дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі, птиця, звірі, кролики, дорослі тварини, вибраку-вані з основного стада для реалізації, молодняк тварин на вирощуванні і відгодівлі) в оцінці за справедливою або первісною вартістю, а також рослинництва (зернові, технічні, овочеві та інші культури) в оцінці за справедливою вартістю, облік яких ведеться за П(С)БО 30 "Біологічні активи";

- незавершене виробництво - витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами;

- готова продукція - запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва;

- товари - вартість товарів без суми торгових націнок, які придбані підприємствами для наступного продажу;

- векселі одержані - заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями;

- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем);

- поточні фінансові інвестиції - фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів);

- грошові кошти та їх еквіваленти - кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

Оборотні активи класифікуються по таким ознакам:

1. По функціональній ролі в процесі операційної діяльності:

- оборотні виробничі фонди:

а) сировина і матеріали. Сировина - це те, що дано природою або виготовлено у сільському господарстві. Матеріали - це те, що піддано промисловій обробці. Ця частина оборотного капіталу передає свої природні властивості продукту, що виготовляється, є активним елементом створення його споживної вартості, становить його матеріальну основу. Наприклад, у галузях виробництва, які виготовляють предмети споживання, витрати на цю складову оборотного капіталу становлять значний відсоток у загальних витратах, на транспорті та у добувній промисловості ці витрати відсутні;

б) допоміжні матеріали. Ця частина оборотного капіталу не передає свої природничі властивості продукту, що виготовляється, і не бере безпосередньої участі у створенні споживчої вартості, але вона необхідна для нормального функціонування знарядь праці. До цієї групи включають паливно-енергетичні та мастильні матеріали;

в) інші складові оборотного капіталу. До них в основному належать ті знаряддя праці, які за своїми ознаками не включаються до основного капіталу, наприклад, малоцінний інвентар, інструменти, що швидко зношуються, запасні частини.

- оборотні фонди - кошти, що авансуються на наймання робочої сили, на оплату її праці. Це пов'язано з тим, що після реалізації товарів підприємець одержує гроші і сплачує працівникам їх заробітну плату. Кошти, авансовані підприємцем на наймання робочої сили, повністю повернуться до нього протягом одного кругообігу.

- фонди обігу - забезпечують реалізацію продукції, купівлю необхідних для виробництва ресурсів (готова продукція підприємства, призначена для реалізації, а також його кошти: у розрахунках, на рахунках у банку, у касі тощо.

2. По матеріально-речовинному змісту: виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо), товарні запаси, біологічні запаси; незавершене виробництво; готова продукція; розрахунки; кошти; інші оборотні активи.

3. По практиці контролю, планування і управління: нормовані; ненормовані.

До нормованих коштів відносяться, як правило, всі оборотні фонди, а також та частина фондів обігу, що знаходиться у вигляді залишків нереалізованої готової продукції на складі підприємства.

До ненормованих коштів відносяться всі інші елементи фондів обігу, тобто відправлена споживачам, але ще не оплачена продукція, усі види коштів і розрахунків.

4. По ступеню ліквідності:

- абсолютно ліквідні кошти (кошти і їхні еквіваленти, поточні фінансові інвестиції);

- швидкореалізуємі (короткострокова дебіторська заборгованість, векселя отримані);

- повільно реалізуємі (запаси, інші оборотні активи).

5. По ступені ризику вкладення капіталу:

- із мінімальним ризиком (кошти і їхні еквіваленти, поточні фінансові інвестиції);

- із малим ризиком (дебіторська заборгованість (за виключенням сумнівної); виробничі запаси (окрім залежаних), залишки готової продукції і товарів (окрім тих, що не користуються попитом);

- із середнім ризиком (незавершене виробництво; витрати майбутніх періодів);

- із високим ризиком (сумнівна дебіторська заборгованість; залежалі виробничі запаси; готова продукція і товари, що не користуються попитом; інші елементи оборотних коштів, що не ввійшли в попередні групи).

6. По стандартах обліку і відображення в балансі підприємства: запаси, розрахунки, кошти, інші активи.

7. По джерелах формування: власні, позикові, залучені. Такий розподіл вказує джерела походження і форми надання підприємству оборотних коштів у постійне або тимчасове користування.

Основними задачами аналізу оборотних активів є:

- вивчення зміни складу і структури оборотних активів; їх угрупування по основних ознаках;

- визначення основних джерел формування оборотних активів;

- оцінка ефективності використання оборотних активів;

- пошук резервів підвищення оборотності;

- розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів. Основними джерелами інформації для аналізу оборотного

капіталу служать баланс, звіт про фінансові результати, примітки до фінансової звітності, облікові регістри за рахунками бухгалтерського обліку класів 2 "Запаси", 3 "Грошові кошти, розрахунки і інші активи".