Основи економіки та організації підприємництва - Тирпак І.В. - 8.2. Оподаткування діяльності підприємницьких структур

Об'єктом оподаткування діяльності бізнесових структур, згідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", виступає прибуток, який визначається зменшенням суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань. Загальна сума доходу (валовий дохід) підприємницької структури від усіх видів діяльності включає види доходів, наведених у таблиці 19.

Таблиця 19.

Складові валового доходу підприємницької структури

Слід відзначити, що зі складу валового доходу виключаються деякі суми (наприклад, суми акцизного збору, ПДВ, компенсаційні суми за примусове відчуження іншого майна, суми коштів, що надходять у вигляді прямих інвестицій тощо). Тільки вираховування всіх статей, що входять до складу валового доходу і виключаються з нього, дає змогу визначити скоригований валовий доход.

Не менш важливими є зміни у складі валових витрат виробництва та обігу-суми будьяких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що виготовляються чи купуються для подальшого використання у власній господарській діяльності. Ці зміни відображають особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку; визначення складу витрат у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями, складу витрат на оплату праці; віднесення до складу витрат сум внесків на соціальні заходи; додаткове пенсійне забезпечення.

Крім переходу від оподаткування нормативного прибутку до оподаткування різниці реальнихдоходів і витрат, законодавством передбачено нові принципи амортизації. Під амортизацією основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань.

Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом [п. 8.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону №283/97-ВР від 22.05.97 р.)]. Основні фонди поділено на чотири групи амортизації (табл. 20).

Таблиця 20

Продовження таблиці 20

Облік основних фондів здійснюється не по об'єктах, а по групах, що значно спрощує як безпосередньо облік, так і нарахування амортизаційних відрахувань. Навіть більше, підприємець має право на самостійне рішення про прискорену амортизацію фондів третьої групи, що дозволяє повернути за перші три роки 65% вартості фондів цієї категорії. Важливо підкреслити, що амортизаційні відрахування, які виступають фінансовими ресурсами підприємства і надходять у повне його розпорядження, не можуть бути вилучені з обігу без спеціального упорядкованого рішення.

Звісна річ, у підприємницькій практиці спостерігається необхідність обчислення зразу декількох податків. Наприклад, торговельне підприємство за договором обміну з метою розширення асортименту відпускає товари іншому торговому підприємству. У свою чергу, воно одержує від останнього товари на таку саму суму. Обидва підприємства застосовують торговельну націнку.

Така операція згідно з законодавством України є товарообмінною чи бартерною, операцією. Об'єктом оподаткування в даному разі виступає балансовий прибуток підприємства, що криє в собі прибуток від реалізації продукції, основних фондів нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших вдів фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, а також від позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації визначається як валовий дохід, що і складається з сум торгових націнок на реалізовані (продані) товари, зменшений на суму податку на додану вартість, акцизного збору та частину витрат обігу, які випадають на реалізовані товари. Визначений у такий спосіб фінансовий результат стає об'єктом оподаткування.

Платники податку на прибуток, які не мають відповідної документації, сплачують штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення. Якщо протягом 12-місячних податкових періодів платник податку припускається другого порушення, він сплачує штраф у сумі 10 неоподатковуваних мінімумів, помножених на кількість таких порушень.

Платники податку, які не подали або несвоєчасно подали податкову декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожен випадок порушення.

8.3. Оподаткування доходів фізичних осіб

Податки на доходи фізичних осіб вимагають ознайомлення зі змістом таких понять, як сукупний доход громадянина, максимальна ставка податку, кількість неоподатковуваних мінімумів, середньомісячна заробітна плата. На цій основі доцільно ознайомитися з порядком заповнення декларацій про доходи, самостійно зробити перерахунки прибуткового податку з сукупного доходу громадян, використовуючи власні або умовні дані. Нижче наводиться приклад перерахунку прибуткового податку з сукупного доходу громадян.

Сукупний річний дохід, що підлягає оподаткуванню, складається з сум місячних доходів, визначених в гривнях, якщо

протягом звітного року не змінювався розмір неоподатковуваного мінімуму і діяла єдина ставка прибуткового податку.

Певні труднощі може викликати питання про оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності без утворення юридичної особи. Згідно з чинним законодавством громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, у яких протягом року виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) перевищує 100 мінімальних розмірів заробітної плати, є платниками податку на додану вартість. Об'єктом оподаткування стає різниця між сумою виручки від реалізації та матеріальними витратами, безпосередньо пов'язаними з виробництвом зазначених товарів (робіт, послуг) або їх придбання. Крім того, п разі виготовлення та реалізації підакцизних товарів сплачується акцизний збір. Він нараховується у відсотках до вартості товарів у відпускних цінах, а щодо імпортних товарів, - до митної вартості плюс митний збір і мито за ставками, встановленими залежно від виду підакцизного товару.

Слід пам'ятати: законодавство передбачає відповідальність за ухилення від сплати податків. Наприклад, несвоєчасне подання декларації про доходи фізичних осіб або внесення до неї явно неправильних даних тягне накладення штрафу розміром від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під значною величиною коштів, що не надійшли до бюджету чи державних цільових фондів, розуміється сума податку, збору або іншого обов'язкового платежу, яка в 100 та більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Для посадових осіб (керівник підприємства, його заступник, який здійснює керівництво бухгалтерським обліком і звітністю, головний бухгалтер) кваліфікованими видами злочинності вважається ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів у таких випадках:

- здійснене за попередньою домовленістю групи осіб; якщо воно призвело до ненадходження у бюджет або державні цільові фонди коштів в особливо великих розмірах;

- здійснене особою, раніше покараною за ухилення від сплати податку, зборів та інших обов'язкових платежів.

Отже, конструкція будь-якого податку містить такі елементи: суб'єкт, об'єкт і джерело оподаткування, одиниця обкладання, податкова ставка, податковий оклад, податкові пільги. Останній елемент - податкові пільги - втілює повне або часткове звільнення від податків суб'єкта відповідно до чинного законодавства. Найважливішою податковою пільгою виступає неоподатковуваний мінімум - найменша частка об'єкта, що повністю звільняється від податку.