Основи зовнішньоекономічної діяльності - Зінь Е.А. - 2.3. Національні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

До національних органів, що регулюють відносини в сфері зовнішньоекономічної діяльності, належать:

• органи державного регулювання;

• органи місцевого самоврядування;

• організації (об'єднання) координаційного типу.

До органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносять законодавчі, виконавчі та судові органи, у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Законодавчим органом в Україні є Верховна Рада України. Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, законодавчі основи її реалізації. До компетенції Верховної Ради України належить:

• визначення та затвердження основних напрямів державної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності, шляхи її реалізації;

• прийняття, зміна та скасування законів;

• розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання;

• укладання міжнародних договорів України та приведення законодавства України у відповідність з цими договорами;

• затвердження нормативів обов'язкового вилучення частки валютної виручки, отриманої суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до державного бюджету та бюджетів органів місцевого самоврядування, затвердження ставок та умов оподаткування, митного тарифу, митних зборів та митних процедур України;

• встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;

• затвердження списків товарів та послуг, експорт та імпорт яких або підлягає ліцензуванню, або забороняється.

Для здійснення законотворчої роботи, виконання контрольних функцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності в складі Верховної Ради України створені такі комітети: комітет з питань зовнішньоекономічної діяльності, комітет з питань митної справи, комітет з питань транспорту і зв'язку тощо.

Виконавчі функції в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюють Президент України та Кабінет Міністрів України.

Президент України:

• забезпечує державну незалежність та національну безпеку України;

• представляє державу на міжнародній арені, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

• приймає рішення про визнання іноземних держав;

• призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України тощо;

• утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

• підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

• здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади в державі. Повноваженнями Кабінету Міністрів в зовнішньоекономічній сфері є:

• забезпечення проведення державної політики в сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідно через урядові та регіональні органи державного регулювання та місцевого самоврядування;

• координація діяльності міністрів, державних комітетів та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; координація роботи торговельних представництв України в іноземних державах;

• прийняття, зміна та скасування нормативно-правових актів;

• проведення переговорів, укладання та забезпечення виконання міжнародних договорів України та залучення до їх виконання суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;

• внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій про систему міністерств, державних комітетів і відомств - органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• забезпечення складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

• здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України тощо.

Кабінет Міністрів України здійснює регулювання в зовнішньоекономічній сфері безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Національний банк України:

• здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;

• представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;

• регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

• здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних державних кредитах і позиках, проводить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України;

• виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам автотранспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна України;

• здійснює інші функції відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та інших законів України.

Регіональні відділення Національного банку України представляють інтереси Національного банку України на відповідній території.

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України, а саме:

• здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законів України та умов міжнародних договорів України;

• здійснює заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• проводить антидемпінгові, антисубсидійні та спеціальні розслідування тощо.

Територіальними підрозділами Міністерства економіки та з питань євроінтеграції є регіональні управління (відділи) економіки; управління міжнародного співробітництва та з питань європейської інтеграції, які забезпечують виконання нормативних актів даного міністерства в регіоні та взаємодію з органами місцевого самоврядування.

Державна митна служба України спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи. Основні завдання Державної митної служби України:

• виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

• захист економічних інтересів України;

• забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи;

• здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

• контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

• здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками транспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності державних інтересів на зовнішньому ринку;

• створення сприятливих умов для прискорення руху вантажопотоків та пасажиропотоків через митний кордон України;

• запобігання контрабанді та порушенням митних правил;

• розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

• ведення митної статистики;

• ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

• здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України тощо.

Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства про захист економічної конкуренції. Його інтереси в регіонах держави представляють регіональні відділення Антимонопольного комітету України.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі:

• здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України;

• приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

Основними завданнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:

• забезпечення виконання Конституції України, законів України, указів Президента України, рішень Кабінету Міністрів України, центральних урядових органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• забезпечення законності і правопорядку;

• забезпечення виконання державних і регіональних програм;

• забезпечення підготовки та виконання відповідних бюджетів, в т.ч. з врахуванням зовнішньоекономічної діяльності;

• забезпечення звіту про виконання відповідних бюджетів та програм;

• забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування;

• забезпечення реалізації інших повноважень, наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень тощо.

Судові органи в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися за згодою сторін спору господарськими судами України.

Органи місцевого самоврядування України. До органів місцевого самоврядування належать сільські, селищні, міські, районні і обласні ради та їх виконавчі органи, що представляють інтереси (спільні інтереси) територіальних громад сіл, селищ, міст, здійснюють організаційно-управлінський вплив на роботу підприємств, що знаходяться на певній території та займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Органи місцевого самоврядування сприяють здійсненню зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, контролюють виконання законодавства на відповідній території. Органи місцевого самоврядування не мають права безпосередньо втручатися у відносини суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, за винятком випадків, коли такс втручання здійснюється згідно з міжнародними та національними нормами права в цій сфері.

До повноважень сільських, селищних, міських рад в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності належать:

• затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

• вирішення питань щодо створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

• надання згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію;

• прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних зон, змінами в статусі цих зон.

Компетенція органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів в сфері зовнішньоекономічної діяльності визначається Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" (1997 р.), "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1991 р.)тощо.

Організації (об'єднання) координаційного типу. До організацій (об'єднань) координаційного типу відносяться господарські організації, утворені у складі двох або більше суб'єктів господарювання з метою координації їх діяльності для вирішення спільних завдань в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Вони утворюються на добровільних засадах або за рішенням органів, які мають право їх утворювати, на невизначений строк або тимчасово. Об'єднання координаційного типу є юридичні особи, які діють як на державному, так і на регіональному рівнях. До їх складу входять: торговельно-промислова палата України, біржі, Асоціація „ЄАН- Україна", Асоціація міжнародних експедиторів, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників тощо (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Склад організацій (об'єднань) координаційного типу

Торгово-промислова палата України (ТПП України) с недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка на добровільних засадах об'єднує юридичних та фізичних осіб України, зареєстрованих як підприємці та їх об'єднання. Членами Торгово-промислової палати України с регіональні торгово-промислові палати, юридичні і фізичні особи, що зареєстровані як підприємці та їх об'єднання. В усіх областях України і в Автономній Республіці Крим діють регіональні Торгово-промислові палати.

До складу задач, які вирішує торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати, належать створення сприятливих умов для вітчизняного підприємництва, представлення і захист його інтересів на всіх рівнях, сприяння розвитку зв'язків із зарубіжними партнерами в галузях економіки, науки і торгівлі, пошук інвесторів. Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати представляють своїм членам широкий спектр професійних послуг, до яких входить організація зустрічей і переговорів з представниками зарубіжних фірм і компаній з питань співробітництва; ведення реєстру українських підприємств; видача сертифікатів походження товарів; проведення експертизи якості і кількості товарів; надання юридичних послуг, в т.ч. підтвердження форс-мажорних обставин; надання довідково-інформаційних послуг; організація, підготовка, забезпечення і проведення виставок в Україні та за кордоном. При 11111 Україні функціонує Міжнародний комерційний арбітражний суд, який отримав широке визнання в світі, та Морська арбітражна комісія.

Торгово-промислова палата України є дійсним членом Міжнародної торгової палати, Ділової ради Чорноморського економічного співробітництва, Асоціації ТПП Чорноморської зони і Центральної Європейської Ініціативи. Торгово-промислова палата України активно співпрацює з Асоціацією ТПП Європи, підтримує партнерські зв'язки з аналогічними національними і регіональними структурами більш ніж в 40 країнах світу; створює змішані торговельні палати і ділові ради (діють Українсько-Польська палата, Українсько-Італійська та Українсько-Турецька ділові ради) тощо.

Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (1994 р.), Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України і Регламентом міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України. Арбітражний суд вирішує спори із договірних та цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном. Крім того, вирішує спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародними об'єднаннями, створених на території України.

До компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду належать спори, які виникають із відносин торгового характеру: при здійсненні операцій купівлі-продажу товарів; виконання робіт; надання послуг; обміну товарами та послугами; перевезення вантажів і пасажирів; оренди (лізингу); науково-технічного обміну; обміну іншими наслідками творчої діяльності; при спорудженні промислових та інших об'єктів; ліцензійних операцій; кредитно-розрахункових операцій; страхування та інших форм промислової та підприємницької кооперації. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки.

Морська арбітражна Комісія при ТПП України вирішує спори, що виникають з договірних та інших цивільно-правових відносин у торговельному мореплавстві незалежно від того, є сторонами таких відносин суб'єкти українського та іноземного чи тільки українського або іноземного права.

Біржа — форма регулярно функціонуючого ринку, на якому здійснюється оптова купівля-продаж масового стандартного товару за зразками крупними партіями, цінних паперів або валюти.

Розрізняють наступні види бірж в зовнішньоекономічній сфері: товарна, фондова, валютна.

Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону України „Про товарну біржу" (1991 р.). Товарним біржам, що функціонують в Україні, властива низька ділова активність в зовнішньоекономічній сфері, тому залишається нереалізованою значна кількість пропозицій. Не налагоджена належним чином коригувальна робота, недостатній досвід мають брокери, повільно здійснюється оптимальна товарна спеціалізація бірж тощо.

Фондова біржа - постійно діючий організований ринок, на якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів (акцій, облігацій тощо). До членів фондової біржі належать переважно її засновники: окремі індивіди та кредитно-фінансові інститути.

Валютна біржа - установа, в якій на підставі чинного законодавства здійснюється регулярна й упорядкована торгівля іноземною валютою відповідно до попиту і пропозиції. В Україні валютною біржею є Українська міжбанківська валютна біржа. Членами Української міжбанківської валютної біржі є комерційні банки, які отримали ліцензію від Національного банку України на проведення валютних операцій, інші фінансові інститути, що мають право на здійснення валютних операцій. Основними видами операцій, що здійснюються на українській міжбанківській валютній біржі, в зовнішньоекономічній сфері, є:

• укладання угод з членами біржі на купівлю чи продаж іноземної валюти відповідно до ринкового курсу;

• визначення ринкових курсів іноземних валют;

• здійснення розрахунків у національній та іноземній валюті відповідно до укладених на біржі угод;

• проведення операцій Національного банку України щодо підтримки ринкового курсу національної валюти, в т.ч. через валютну інтервенцію.

Купівлю-продаж валюти на Українській міжбанківській валютній біржі можуть здійснювати лише члени біржі за власний рахунок або за рахунок своїх клієнтів.

Асоціація Товарної Нумерації України "ЄАН-Україна" належить до добровільних некомерційних неурядових самоврядних організацій. Асоціація Товарної Нумерації України "ЄАН-Україна" створена в 1994 р. за ініціативою Спілки Економістів України, член EAN Internacional. Асоціації надані повноваження представляти інтереси українських виробників і дистриб'юторів в Міжнародній Асоціації Товарної Нумерації "EAN Internacional" та в інших міжнародних асоціаціях і організаціях, що діють в галузі автоматизованої ідентифікації та штрихового кодування.

Діяльність „ЄАН-Україна" пов'язане із впровадженням в Україні всесвітньої багатогалузевої системи ідентифікації та комунікації для товарів та послуг, базованої на міжнародних стандартах системи EAN/UCC. Асоціація об'єднує біля трьох тисяч українських товаровиробників, дистриб'юторів, підприємств торгівлі, приватних підприємців.

Для наближення Асоціації Товарної Нумерації України "ЄАН-Україна" до користувачів на договірних засадах з Торгово-промисловою палатою України та регіональними Торгово-промисловими палатами створені регіональні центри "ЄАН-Україна", в функції яких входять питання підготовки документів стосовно членства в Асоціації (участі в системі EAN та присвоєння кодів EAN); проведення інформаційно-пропагандистської роботи та впровадження системи БАЛ (штрихового кодування, автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними на основі стандартів ЕAN).

Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) - некомерційне, недержавне, добровільне об'єднання суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності в сфері міжнародних автомобільних перевезень. Асоціація міжнародних перевізників України заснована у 1991 р. підприємствами-засновниками та об'єднує приблизно 3000 підприємств сфери міжнародних автомобільних перевезень. З 1992 р. АсМАП є дійсним членом Міжнародного союзу автомобільного транспорту (IUR, Женева). АсМАП створена для:

• сприяння розвитку перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні;

• представлення інтересів членів Асоціації в міжнародних організаціях, органах державної влади; забезпечення зв'язків із громадськістю;

• захисту прав перевізників;

• забезпечення функціонування Митної Конвенції на території України (видача українським перевізникам книжки міжнародного дорожнього перевезення (Книжки МДП), контроль за її використанням);

• надання перевізникам послуг юридичного характеру;

• гарантування сплати державних митних зборів та платежів у разі недоставки товарів до місця призначення.

Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ) є професійним, добровільним, некомерційним об'єднанням міжнародних експедиторів України. Асоціація міжнародних експедиторів України заснована з ініціативи 100 транспортно-експедиторських організацій України різних форм власності (1994 р.). АМЕУ - одна із засновників Українського транспортного союзу (УТС), національної асоціації Міжнародної федерації експедиторських асоціацій (FIATA). Діяльність АМЕУ спрямована на координацію дій експедиторів України для вирішення спільних проблем професійної діяльності.

До основних задач АМЕУ належить:

• узагальнення світового досвіду експедиторської діяльності з метою інтеграції України у світовий ринок експедиційних послуг;

• встановлення партнерських зв'язків між членами АМЕУ, колегами в Україні та за її межами;

• сприяння в становленні експедирування як нової галузі ринкової економіки України;

• захист українського ринку транспортно-експедиційних послуг від недобросовісних вітчизняних та іноземних експедиторів;

• захист професійних інтересів членів АМЕУ в органах державної влади і управління, представлення їх на міжнародних конференціях, виставках;

• сприяння підвищенню якості послуг у сфері транспортно-експедиторського обслуговування, залучення додаткових обсягів перевезень через Україну;

• науково-методичне, правове, інформаційне забезпечення, видання інформаційних бюлетенів і нормативно-довідкової літератури; проведення семінарів, нарад, конференцій;

• підготовка професійних кадрів і підвищення рівня кваліфікації спеціалістів експедиторських організацій у відповідності із стандартами FIATA.