Основи зовнішньоекономічної діяльності - Зінь Е.А. - Міжнародні перевезення авіаційним транспортом

Авіаційний транспорт має можливість налаштовувати і розвивати зв'язки практично з усіма державами. При міжнародних перевезеннях можуть перевозитися пасажири, багаж, вантаж, пошта. Авіаційні перевезення мають велике значення у міждержавному переміщенні людей.

Міжнародні авіаційні перевезення можуть бути комерційними (здійснюватися цивільними повітряними суднами за плату) і некомерційними. Польоти на міжнародних повітряних лініях за формою їх виконання можна класифікувати на регулярні та нерегулярні.

Регулярні польоти виконуються відповідно до угод про повітряне сполучення між державами заздалегідь опублікованим розкладом, у якому зазначається тип літака, маршрут польоту, проміжні пункти посадок, час вильоту і прильоту в кожний пункт маршруту, частота руху. Зміна цих умов може бути здійснена тільки при взаємній згоді держав, між якими налагоджена система авіаційних перевезень.

Нерегулярні авіаційні перевезення виконуються на підставі спеціальних дозволів на разові польоти і класифікуються на додаткові, спеціальні і чартерні. Додаткові рейси — рейси, що виконують по тих авіалініях, що і регулярні, але за особливим розкладом. Додатковий рейс може бути виконано за умови, що комерційне перевезення не може бути здійснене регулярними рейсами.

Спеціальні рейси виконуються за спеціальним завданням як за маршрутом регулярних рейсів, так і за особливим маршрутом. Як правило, дозвіл на виконання спеціальних рейсів видається за дипломатичними каналами.

Чартерні рейси виконуються у відповідності зі спеціальним контрактом між перевізником і замовником. Нині нерегулярні перевезення складають близько 18% від загального обсягу міжнародних перевезень.

Аналіз тенденцій у змінах обсягів транспортних послуг авіаційним транспортом свідчить, що за 2000-2006 рр. обсяг експорту послуг збільшився в 3,3 рази (табл. 6.1), обсяг імпорту послуг - в 3,8 рази (табл. 6.2). У загальному обсязі транспортних послуг у експортно-імпортній сфері авіаційний транспорт складає 14-32%. Зростання обсягів транспортних послуг в експортно-імпортній сфері пояснюється значними перевагами авіаційного транспорту порівняно з іншими видами транспорту. Велика швидкість перевезень пасажирів і доставки вантажу; велика дальність безпосадочного польоту; більш короткі порівняно з іншими видами транспорту маршрути прямування - всі ці та інші переваги авіаційного транспорту стають привабливими для вітчизняних та іноземних учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Розвиток авіаційного транспорту, як самостійної галузі, почався після проголошення незалежності України в результаті створення спільних підприємств. Одним із провідних авіапідприємств є СП „Міжнародні авіалінії України". Період формування авіаційного транспорту як галузі економіки почався із залучення іноземних літаків нових типів, в тому числі „Бо-їнг-737".

Діяльність авіаційного транспорту в значній мірі залежить від стану та використання його наземної бази — аеропортів.

Тривалий час зберігаються істотні диспропорції у розвитку аеропортів. Виробничі потужності аеропортів не забезпечують виконання зростаючих обсягів транспортної роботи, відстають, таким чином, від перевізної здатності парку літаків, що приводить до обмеження обсягів перевезень. Крім того, система обслуговування пасажирів в багатьох аеропортах не відповідає міжнародним стандартам.

Незважаючи на складність у економічних перетвореннях, окремі аеропорти змогли перебудувати свої технологічні лінії; в аеровокзалах впровадити міжнародну технологію обслуговування пасажирів. До таких аеропортів належать Бориспільський, Дніпропетровський, Запорізький, Одеський.

Оснащення авіапідприємств літаками нових типів, переобладнання мережі цивільних аеропортів з дотриманням сучасних вимог до обслуговування пасажиропотоків. Акціонування аеропортів здійснено із збереженням контрольного пакету акцій головного аеропорту, а також регіональних та обласних аеропортів у володінні держави. Акціонування проведено за умови дотримання цілісної та технологічної єдності у функціонуванні аеропортів, виконання вимог авіаційної безпеки. Впроваджені організаційно-економічні заходи забезпечили становлення авіаційного транспорту в нових ринкових, гостро-конкурентних умовах.

Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт - специфічний засіб транспортування нафти, газу, хімічних продуктів від місця їхнього походження до ринків.

Трубопровідний транспорт (нафтопроводи, газопроводи та інші) володіє беззаперечними перевагами - прокладка трубопроводів та перекачування нафтопродуктів у великих обсягах можливі усюди. При цьому забезпечується низька собівартість та повна герметизація транспортування; автоматизація операцій наливу, перекачування та зливу. Даний вид транспорту вимагає менших, порівняно з іншими видами транспорту, капітальних вкладень і поточних витрат.

Використанню трубопровідного транспорту в Україні для здійснення зовнішньоекономічної діяльності приділяється постійна увага. Про це свідчать дані про обсяг експорту транспортних послуг протягом 2000-2006 рр. Обсяги експортних послуг трубопровідним транспортом за вказаний період збільшилися в 1,4 рази і складають майже половину від загального обсягу експорту транспортних послуг з України (табл. 6.1).

Перспективи подальшого розвитку транспортної системи України та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків пов'язані із формуванням міжнародних транспортних коридорів, які складаються із автодорожніх, залізничних, водних інфраструктур, включаючи шляхи сполучення, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління транспортним процесом. Наявні транспортні артерії України стануть, таким чином, частиною мережі міжнародних транспортних коридорів. Це забезпечить покращення міжрегіональних транспортних зв'язків, а також буде сприяти міжнародному транспортному сполученню з участю України.

Розвиток комбінованих (змішаних) перевезень буде здійснюватися за рахунок створення:

• транспортного коридору Європа-Україна-Росія-Китай-Корея;

• транспортного коридору Берлін-Львів-Київ;

• транспортного коридору Трієст-Будапешт-Чоп-Львів;

• транспортного коридору Гельсінкі – Київ – Одеса - Димитров-град;

• транспортного коридору Варшава-Ковель-Київ-Москва;

• транспортного коридору Сімферополь – Харків – Москва – Санкт–Петербург -Гельсінкі.

Для забезпечення перевезень будуть задіяні автомобільний, залізничний, річковий, морський види транспорту; передбачено будівництво швидкісних шляхів сполучення, портів, покращення умов для судноплавства; створення системи кадрового, інформаційного та фінансового забезпечення.

Міжнародні транспортні коридори в межах України створюють головні напрями для перевезення вантажів, сходяться у таких важливих транспортних вузлах, як Київський, Донецький, Львівський, Одеський. Чимало країн Європи почали пропонувати свої проекти, які передбачають розширення існуючої мережі транспортних коридорів.