6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
Правове забезпечення безпеки життєдіяльності в Україні орієнтовано на державну політику щодо забезпечення життєдіяльності населення у техногеннобезпечному й екологічному чистому світі. Екологічно чистий світ можливий лише при відсутності загрози з боку природних об'єктів чи при умові недопущення виникнення джерел техногенної безпеки. Із зазначених позицій основне місце посідає законодавство у галузі регулювання відносин з охорони здоров'я людини та навколишнього середовища, безпеки в надзвичайних та повсякденних ситуаціях, тобто безпеки життєдіяльності. Ці відносини регулюються нормативними актами різної юридичної сили: конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, галузевими інструкціями вимог і правил безпеки життєдіяльності та відповідними актами місцевих органів влади. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.
6.1.1. Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
Головним законодавчим актом України є Конституція, цілий ряд статей якої стосується питань безпеки життєдіяльності, зокрема:
Стаття 3: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю";
Стаття 16: "Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави";
Стаття 27: "Кожна людина має невід'ємне право на життя... Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань";
Стаття 43: "Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, ... . Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється";
Стаття 46: "Громадяни мають право на соціальний захист... "
Стаття 49: "Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування";
Стаття 50: "Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена";
Стаття 66: "Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки";
Стаття 68: "Кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей".
Конституційні права громадян з питань безпеки життєдіяльності конкретизуються у цілому ряді законодавчих і нормативних актів, які є підвалинами та базою побудови державної системи безпечної життєдіяльності населення України.
Основні положеня Конституції розкриваються у законах, кодексах, указах, декретах та інших нормативних документах.
Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
1. Закон України "'Основи законодавства України "Про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХП.
2. Про працю: Закон України. - К., 1994.
3. Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. № 2695-ХІІ.
4. Про освіту: Закон України. - К., 1992.
5. Про колективні договори і угоди: Закон України. - К., 1993.
6. Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 р. №
3353-ХІІ.
7. Закон України "Про пожежну безпеку" № 3747-ХП від 17 грудня 1993 р.
8. Закон України "Про цивільну оборону України" № 2974-ХІІ від З лютого 1993 р.
9. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку " від 8 лютого 1995 р. № 39/95-ВР.
10. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" від 14 січня 1998 р. № 15/98-ВР.
11. Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30 червня 1995 р. № 255/95-ВР.
12. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 р.
№ 4004-ХП.
13. Про адміністративні порушення: Закон України. - К., 1993.
14. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р. № 1264-ХП.
15. Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 р № 2707-ХІІ.
16. Закон України "Про екологічну експертизу" від 9 лютого 1995 р. № 45/95-ВР, прийнятий на розвиток базового Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
17. Закон України "Про пестициди і агрохіміками" від 2 березня 1995 р. № 86/95-ВР.
18. Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВР.
19. Закон України "Про відходи" від 5 березня 1998 р. № 187/98-ВР.
20. "Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" від 14 вересня 2000 р. № 1947-ІП;
21. "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" від 14 січня 2000 р. № 1393-ХІУ;
22. "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 6 квітня 2000 р. № 1644-ПІ.
23. Крім законів питання безпеки визначається в інших нормативних документах: нормах, стандартах, правилах, інструкціях, тощо
Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
6.1.2. Управління безпекою життєдіяльності
6.1.3. Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
Економічні механізми управління ризиками
Механізми розподілу ресурсів у соціально-економічних системах
Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки
Планування заходів безпеки
6.1.4. Контроль та нагляд
6.2. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні