Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. - 12.6. Контроль за ринком цінних паперів

Ринок цінних паперів як частина кредитно-фінансової сфери є об'єктом особливо жорсткого державного контролю і регулювання. Практично в усіх країнах інвестиційний бізнес виділений у спеціальну галузь господарського законодавства та адміністративного нагляду. У США, наприклад, діє національна Комісія по біржах і цінних паперах, у Канаді кожна провінція має свою комісію і свій закон про цінні папери. В Україні функції регулювання ринку цінних паперів виконує Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР). Метою Державної комісії є розробка політики в галузі регулювання і розвитку ринку цінних паперів, що забезпечувала б чесну торгівлю та конкуренцію між торговцями цінними паперами і, у кінцевому рахунку, - захист прав інвесторів.

Основним принципом законодавства з регулювання фондового ринку є забезпечення повного, доступного і правдивого оголошення емітентами усіх фактів, що стосуються випуску цінних паперів. Доти, доки урядова інстанція, в особі Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, не буде впевнена, що документація, яка надійшла від емітента (головним чином проспект емісії), повна, правдива і зрозуміла, вільний продаж цінних паперів населенню вважається незаконним. Законодавство націлене на те, щоб запобігти, наскільки це можливо, підробку та шахрайство, захистити інвесторів від їх власної наївності. Однак це не звільняє інвесторів від обов'язку старанно вивчати всі обставини до і після ухвалення рішення про придбання цінних паперів.

Законом передбачено три основні функції для регулюючих органів, виконання яких забезпечує більш-менш надійний захист інвесторам.

Перша, і головна, функція - реєстрація торговців цінними паперами, а також тих, хто консультує інвесторів. Реєстрацію має пройти як сама фірма, що торгує на ринку цінних паперів, так і всі її співробітники, що мають справу з цінними паперами.

Торговці цінними паперами в загальному випадку можуть здійснювати такі види діяльності з випуску та обігу цінних паперів:

♦ діяльність з випуску цінних паперів;

♦ комісійну діяльність з цінними паперами;

♦ комерційну діяльність з цінними паперами. Діяльністю з випуску цінних паперів визнається виконання

торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з організації передплати на цінні

папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери. Комісійною діяльністю з цінними паперами визнається купівля-продаж - цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи. Комерційною діяльністю з цінними паперами визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів передбачається тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії).

Перелік документів, необхідних для одержання дозволу на діяльність з випуску та обігу цінних паперів, а також перелік відомостей, що торговець цінними паперами має надавати протягом терміну дії ліцензії, встановлюється Державною-комісією з цінних паперів і фондового ринку.

Дозвіл на здійснення усіх або окремих (крім комісійної) видів діяльності може бути видано торговцям цінними паперами, які мають внесений статутний фонд у розмірі не менш як 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на здійснення комісійної діяльності щодо цінних паперів - не менш як 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Торговці цінними паперами не можуть безпосередньо або побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10% статутного фонду, у тому числі безпосередньо - вартістю понад 5% статутного фонду іншого торговця.

Торговці цінними паперами не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами власного випуску, а також акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі понад 5% статутного фонду.

Існують також певні обмеження щодо ліквідності торговця цінними паперами. Так, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами, але не виконаних в даний момент (відкриті позиції) не може перевищувати п'ятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами. При здійсненні діяльності з випуску цінних паперів, що проводиться одночасно з комерційною або комісійною діяльністю з цінними паперами, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами, але не виконаних на даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати десятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами. Продажна або номінальна ціна цінних паперів, що є у власності (резерв) торговця цінними паперами, який здійснює діяльність з випуску цінних паперів або комерційну діяльність з цінними паперами, а також вартість відкритих позицій, разом взятих, одночасно не можуть перевищувати п'ятнадцятикратного розміру статутного фонду торговця цінними паперами. Обчислення слід провадити, виходячи з найвищої продажної ціни або номінальної ціни.

Друга функція регулювання фондового ринку - забезпечення гласності. Кожний, хто продає або пропонує до продажу цінні папери, зобов'язаний опублікувати проспект, що містить повну, правдиву і чітку інформацію про випуск та самого емітента.

Нарешті, остання функція - це підтримка правопорядку на фондовому ринку. Компетентні органи можуть учинити розслідування порушень закону, щоб вдатись до адміністративних заходів щодо тих, хто діє всупереч інтересам інвесторів, або передати справу до суду.

Відповідно до Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може накласти на юридичних осіб адміністративні штрафи:

♦ за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих відповідно до чинного законодавства цінних паперів, - у розмірі до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або до 150% доходів (надходжень), отриманих в результаті цих дій;

♦ за діяльність на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено чинним законодавством, - у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

♦ за ненадання, несвоєчасне надання достовірної інформації або надання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; -

♦ за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За порушення порядку випуску цінних паперів в Україні передбачено також кримінальну відповідальність.

Так, згідно зі статтею 223 Кримінального кодексу випуск (емісія) громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому порядку, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних*мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Внесення громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, а також затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Статтею 224 Кримінального кодексу за виготовлення з метою збуту, збут чи використання іншим чином підроблених цінних паперів передбачене покарання у вигляді обмеження волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а якщо вони вчинені організованою групою або якщо вони завдали особливо великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. При цьому матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а особливо великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім законів та спеціальних органів, що дають державі можливість контролювати і регулювати фондовий ринок, існує також саморегулювання в цій галузі.

Органом галузевого самоконтролю і саморегулювання є професійні асоціації робітників інвестиційного бізнесу. Вони відповідають за дотримання своїми членами законодавства про цінні папери й уповноважені регулювати їх діяльність в інтересах інвесторів з метою забезпечення справедливої та етично здорової практики інвестиційного бізнесу. У США, наприклад, існує Асоціація американських дилерів, що уповноважена урядом регулювати процеси на фондовому ринку. Вона відстежує випадки недобросовісної конкуренції та відвертого шахрайства. В Україні аналогічні функції покликана виконувати Асоціація торговців цінними паперами. Незалежні реєстратори і депозитарії в Україні об'єднані у Професійну асоціацію реєстраторів і депозитаріїв, що координує їх діяльність.

Література

1. Алехин Б.И. Рынок ценных бумаг: Введение в фондовые операции. - Самара: Сам Вен, 1992. - 160 с.

2. Драчов С. Фондовые рынки: основные понятия, механизмы, терминология. - М.: Анкил, 1993. - 128 с.

3. Едронова В., Мизиковский £. Учет и анализ финансовых активов: Акции, облигации, векселя. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 254 с.

4. Кратуев А.Г. Вексель в вопросах и ответах: Учеб.-практич. пособие. - М.: РДЛ, 1997. - 288 с.

5. Вексель в Украине/ Кол. авторов под рук. В.М. Малюка - К.: Экономист, 1997. - 224 с.

6. Семенкова Е.В. Операции с ценными бумагами: Российская практика: Учеб. - М.: Перспектива, 1997. - 328 с.

7. Лысенков Ю.М., Рымарук СИ., Музыченко О.В. Энциклопедия фондового рынка: Терминологический словарь-справочник. - Кн. 1. - Фондовый рынок. - К.: Диалог-пресс, 1997. - 266 с.

8. Рынок ценных бумаг: Учеб. для эконом, специальностей/ Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 350 с.

9. Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 528 с.

10. Мандрул О.Г., Шевчук І.А. Ринок цінних паперів: Навч. посібник. - К: КНЕУ, 1998. - 150 с.

11. Лысенков Ю. Договорно-правовое регулирование фондового рынка. - К.: Вестник фондового рынка, 1998. - 374 с.

12. Аваков А. Вексельное обращение: Теория и практика. - X.: Фолио, 2000. - 382 с.

13. Ефремова А. Векселя и варранты: использование и учет. - М.: Экономика, 2000. - 366 с.

14. Загородній А. Цінні папери. Фондовий ринок: термінологічний словник. - Львів: БаК, 2000. - 168 с.

15. Килячков А. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. - М.: Юристь, 2000. - 704 с.

16. Тьюлз Дж. Фондовый рынок: Пер. с англ. - М.: Инфра-М,

2000. - 648 с.

17. Лякин А. Рынок ценных бумаг: Учеб. пособие. - СПб.: Поиск, 2001. - 160 с.

18. Баринов Э. Рынки: валютные и ценных бумаг. - М.: Экзамен, 2001. - 608 с.

19. Мюльбрат Ф. Как вкладывать деньги на Западе: Пер. с нем. - М.: ЭКОМ, 1994. - 356 с.

20. Защита прав акционеров: Справочно-информационное пособие/ Сост. А. Осипов и др. - Самара: Кн. изд-во, 1995. - 352 с.

21. Кузнецов М.В., Овчинников A.C. Технический анализ рынка ценных бумаг. - М.: Инфра-М, 1996. - 122 с.

22. Смит А. Биржа - игра на деньги: Пер. с англ. - М.: Альпина, 2000. - 285 с.

23. Быльцов С. Настольная книга российского инвестора. - СПб.: Бизнес-пресса, 2000. - 512 с.

Глава 13. Страховий ринок
13.1. Загальні положення
13.2. Класифікація страхування
13.3. Договір страхування
13.4. Організація страхового ринку
13.5. Контроль за страховою діяльністю
Глава 14. Інформаційний ринок
14.1. Загальні положення
14.2. Засоби та носії інформації
14.2.1. Засоби масової інформації
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru