Безпека життєдіяльності - Запорожець О.І. - 7.1. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха

7.1. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха

Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру здійснюється надзвичайними комісіями і штабами, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів, обласної або районної державних адміністрації. У випадку локальних, об'єктових чи місцевих надзвичайних ситуацій, що не мають катастрофічного характеру, всі заходи організовують керівники районів, населених пунктів, об'єктів, які за посадовими обов'язками виконують функції начальників цивільної оборони.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення.

Основним завданням під час надзвичайних ситуацій є порятунок людей і забезпечення їх життєдіяльності. Крім того до комплексу невідкладних робіт входить: порятунок тварин, матеріальних цінностей, створення умов для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Послідовність виконання невідкладних та аварійних робіт залежить від характеру надзвичайної ситуації, її наслідків, наявності і підготовки сил цивільної оборони та інших формувань, періоду року, погодних умов та інш их факторів.

Для проведення рятувальних та інших аварійних невідкладних робіт залучаються: невоєнізовані формування ЦО, військові частини і підрозділи медичні організації.

Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:

- Організувати з робітників та службовців, працівників сільськогосподарських підприємств і учнів формування цивільної оборони та підготувати їх для роботи в осередках ураження.

- Оснастити формування цивільної оборони індивідуальними засобами захисту, приладами, майном, технікою.

- Завчасно спланувати дії формувань цивільної оборони як при загрозі нападу, так і під час проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт.

- Перевірити та уточнити плани цивільної оборони на навчаннях, що проводяться на об'єктах.

- Вивести в найкоротші строки формування цивільної оборони, створені в містах, в позаміську зону, розмістити їх в завчасно намічених районах і привести до готовності для проведення рятувальних робіт.

- Організувати управління та керівництво формуваннями цивільної оборони під час проведення рятувальних робіт.

Заходи, що входять до рятувальних робіт: розвідка маршрутів для формувань ЦО, пошук і рятування людей з-під завалів та зруйнованих захисних споруд, санобробка людей та знезараження їх одягу, локалізація та гасіння пожеж, надання першої медичної допомоги та евакуація потерпілих, знезараження місцевості, споруд, техніки.

Невідкладні роботи в осередках ураження:

o прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах;

o локалізація аварій;

o ліквідація або укріплення аварійних споруд;

o знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних предметів;

o відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.

Прийняттю рішення про проведення рятувальних та невідкладних робіт передує ретельна розвідка місць аварій та катастроф. Основними завданнями розвідки є визначення характеру руйнувань і об'ємів рятувальних та інших невідкладних робіт, стану шляхів під'їзду, технологічного устаткування, будівельних конструкцій, необхідності застосування спеціальної техніки, об'єму матеріалів для аварійних робіт. На основі зібраних розвідкою даних про характер і обсяг майбутніх робіт приймається рішення про виконання конкретних заходів щодо їх проведення, а також визначається послідовність, необхідні сили та засоби. Для виконання робіт, які потребують спеціальної підготовки фахівців і залучення потужної техніки, залучають спеціальні формування цивільної оборони або організовують загони, створені на базі спеціальних будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального господарства.

Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно:

Перший етап - екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації.

Другий етап - ліквідація наслідків НС.

Третій етап - розв'язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.

Обсяг рятувальних та невідкладних робіт залежить від ступеня ушкодження або руйнування будинків, споруд, устаткування та агрегатів, а також від стану комунально-енергетичних систем, тощо.

Співробітникам, що залучалися до проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт у складі формувань цивільної оборони, виплачується середній заробіток за місцем основної роботи.

Особовий склад невоєнізованих формувань ЦО на період участі у боротьбі зі стихійними лихами і великими виробничими аваріями забезпечується безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця проживання.

Витрати, пов'язані з оплатою робіт, харчування, житла, спецодягу, а також інших видів забезпечення, необхідних для виконання рятувальних робіт, фінансуються за рахунок державних коштів або коштів міністерств (відомств), підприємств.