Безпека життєдіяльності - Цапко В.Г - 1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає:

— визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєдіяльності;

— розробку теоретичних основ науки;

— формування довгострокової єдиної державної політики у сфері забезпечення безпеки, освіти та ін.;

— відбудову глибоко проробленого "правового поля" і всеохоплюючої нормативно-законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності;

— формування науково-методичного й інформаційного забезпечення;

— забезпечення науковими й управлінськими кадрами за визначеним рівнем професіоналізму та компетенції;

— участь у міжнародному співробітництві.

Визначення пріоритетів розвитку в "Безпеці життєдіяльності" пов'язане з суспільним розвитком країни і складається з:

— формування передумов для забезпечення здоров'я нації шляхом соціально-економічного розвитку держави;

— надання першочергового значення питанням забезпечення безпеки людини в процесі її життєдіяльності;

— регіональних і локальних завдань у галузі безпеки, які мають бути підпорядковані глобальним і національним цілям;

— запобігання виникненню криз в життєдіяльності і оптимізації середовища існування людини;

— встановлення регіональної безпеки, що містить у собі функцію раннього попередження негативних тенденцій в розвитку негараздів та передбачає гарантії їх мінімізації;

— уявлення про те, що цілі безпеки життєдіяльності первинні щодо цілей економічного розвитку;

— розміщення і розвитку матеріального виробництва на певній території, що має здійснюватися відповідно до її еколого-економічної збалансованості;

— безпеки життєдіяльності в суспільстві, що тісно пов'язана з рівнем культури, освіти і виховання людей у ньому.

1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА

Метою Дисципліни "Безпека життєдіяльності" є вивчення діяльності людини та створення умов безпеки в середовищі її існування.

Під діяльністю людини розуміється активна, усвідомлена форма її взаємодії з навколишнім середовищем.

Середовище існування — оточуюче людину середовище, яке обумовлене сукупністю діючих на цей час факторів — природного, суспільного, матеріального, духовного та іншого характеру. Основними властивостями цих факторів є їх здатність впливати на діяльність людини, її здоров'я та нащадків. Характер впливу, що реалізується, може бути безпосереднім, побічним, негайним чи віддаленим.

Метою вивчення дисципліни є:

— підготовка людини до повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється;

— формування загальних системних уявлень;

— формування знань з питань методичного забезпечення в галузі обґрунтування рішень безпеки і їх здійснення в практиці сільськогосподарського виробництва.

Об'єктом вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" є людина. Основними її потребами е:

1) фізіологічні;

2) особиста безпека;

3) соціальні;

4) престиж;

5) духовні.

Головним завданням досягнення особистої безпеки є гармонізація цієї потреби з потребами суспільства і держави. Досягнення гармонізації на базі загальної безпеки дає змогу скласти основу до реалізації всього комплексу потреб людини і забезпечити стабілізацію її психічного стану за рахунок відчуття особистої захищеності індивіда і суспільства від загроз, створених навколишнім середовищем.

Безпека діяльності людини — це сукупність [26]:

— властивостей навколишнього середовища, які не завдають шкоди людині в процесі її діяльності;

— якостей людини та заходів і засобів, які запобігають можливій шкоді її здоров'ю.

Виходячи з визначеної сукупності, основним завданням дисципліни є розробка системи, що забезпечує безпеку життєдіяльності людини, суспільства та держави.

Структура посібника пов'язана з логікою встановлення безпеки. В основу системи встановлення безпеки кладуться теоретичні основи дисципліни, які в посібнику сформовані у вигляді відповідних елементів, та передумови, які сформовані у вигляді теоретичних основ (чи їх елементів). Цей розділ забезпечує встановлення змісту і розв'язання проблем в безпеці життєдіяльності, в питаннях наявності небезпек, взаємодії їх з людиною, наслідки розвитку негараздів, формування стабільних комфортних умов.

Виходячи з того, що людина є центральним об'єктом, в посібнику всі інші розділи подані в плані бачення її ролі як ланки, що систематизує зміст посібника.

1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА
1.3. СУЧАСНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ СТАН ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1.1. Базові уявлення дисципліни
2.1.2. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів
2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни
2.2.2. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності
2.2.3. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru