Безпека життєдіяльності - Цапко В.Г

Перевага цього навчального посібника в тому, що головна увага авторів зосереджується на людині: людина розглядається як об'єкт, що потребує захисту в умовах навколишнього середовища. Аналізуються особливості організму людини, вплив на нього природного середовища (кліматичних умов, атмосферного повітря, гідросфери, електромагнітного випромінювання та ін.). Особлива увага приділяється небезпекам, які є наслідком науково-технічної, соціальної, політичної діяльності людини, урбанізації. Наводяться практичні поради щодо захисту населення, надання першої медичної допомоги у разі аварії на транспорті, пожежі, землетрусу, хімічного чи радіаційного забруднення тощо. Аналізуються система управління і правові аспекти безпеки життєдіяльності людини і суспільства.

Розраховано на студентів вищих навчальних закладів, керівників державних установ, підприємств і організацій, широке коло читачів.

ПЕРЕДМОВА

1. ВСТУП

• 1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"
• 1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА
• 1.3. СУЧАСНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ СТАН ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

• 2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  • 2.1.1. Базові уявлення дисципліни
  • 2.1.2. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів
• 2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  • 2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни
  • 2.2.2. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності
  • 2.2.3. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила
    • 2.2.3.1. Закони та їх зміст
    • 2.2.3.2. Основні принципи та їх зміст
    • 2.2.3.3. Правила та їх зміст
    • 2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст
    • 2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
  • 2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності
  • 2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення
  • 2.2.6. Елементи теорії, що поєднують методи і засоби оцінки стану життєдіяльності

3. ЛЮДИНА ЯК ОБ'ЄКТ, ЯКИЙ ПОТРЕБУЄ ЗАХИСТУ В УМОВАХ СЕРЕДОВИЩА, ЩО ОТОЧУЄ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ВИРОБНИЦТВА

• 3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ
  • 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини
  • 3.1.2. Людина як об'єкт середовища
  • 3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності
  • 3.1.4. Класифікація основних форм трудової діяльності людини
  • 3.1.5. Зміни у фізіологічному стані людини під час роботи
• 3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
  • 3.2.1. Працездатність людини
  • 3.2.2. Антропометричні характеристики людини
  • 3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини
  • 3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки
• 3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ
  • 3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища
    • 3.3.1.1. Зоровий аналізатор людини
    • 3.3.1.2. Слуховий аналізатор людини
    • 3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора
    • 3.3.1.4. Кінестетичний аналізатор
    • 3.3.1.5. Нюховий аналізатор
    • 3.3.1.6. Смаковий аналізатор
  • 3.3.2. Мікроклімат і його вплив на людину
  • 3.3.3. Небезпечні речовини
  • 3.3.4. Небезпечні вібрації та акустичні коливання
  • 3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань
  • 3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів
  • 3.3.7. Негативні дії електричного струму

4. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО НЕБЕЗПЕК, ЩО ДІЮТЬ В СЕРЕДОВИЩІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

• 4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ
  • 4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів
  • 4.1.2. Небезпеки, пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів
  • 4.1.3. Фактори, які впливають на наслідок ураження електричним струмом
  • 4.1.4. Хімічні речовини та шляхи їх попадання в організм людини
  • 4.1.5. Шкідливі речовини в повітрі, воді та продуктах харчування
  • 4.1.6. Джерела іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання
  • 4.1.7. Небезпеки, пов'язані з експлуатацією та утриманням житла
  • 4.1.8. Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
• 4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ
  • 4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
  • 4.2.2. Соціальні небезпеки
  • 4.2.3. Політичні небезпеки
• 4.3. КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ
  • 4.3.1. Природно-техногенні небезпеки
    • 4.3.1.1. Кислотні дощі
    • 4.3.1.2. Пилові бурі
    • 4.3.1.3. Соціально-природничі небезпеки
  • 4.3.2. Соціально-техногенні небезпеки
• 4.4. НЕБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
  • 4.4.1. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
  • 4.4.2. Вимоги до стану місць помешкання населення
  • 4.4.3. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках
  • 4.4.4. Загальні правила користування і поведінки в приміщеннях багатоповерхових будинків
  • 4.4.5. Безпека дорожнього руху

5. ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

• 5.1. ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ
• 5.2. ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
  • 5.2.1. Залізничний транспорт
  • 5.2.2. Морський та річковий транспорт
  • 5.2.3. Авіаційний транспорт
  • 5.2.4. Дорожньо-транспортні події
  • 5.2.5. Радіаційно небезпечні об'єкти
  • 5.2.6. Підприємства з видобутку та переробки уранової руди
  • 5.2.7. Хімічно небезпечні об'єкти
  • 5.2.8. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти
  • 5.2.9. Газо-, нафто- та продуктопроводи
  • 5.2.10. Об'єкти комунального господарства
  • 5.2.11. Гідродинамічні аварії
• 5.3. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  • 5.3.1. Зсуви
  • 5.3.2. Землетрус
  • 5.3.3. Сильний вітер, шквали та смерчі
  • 5.3.4. Сель. Лавина
  • 5.3.5. Повінь. Паводок
  • 5.3.6. Пожежа
• 5.4. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ'ЄКТІВ
• 5.5. ПРИБЛИЗНИЙ ПЛАН ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ (ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ)
  • 5.5.1. Загальні положення
  • 5.5.2. Ліквідація аварії до прибуття професійних формувань
• 5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
  • 5.6.1. Апарат аналізу стану небезпеки
  • 5.6.2. Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності
  • 5.6.3. Принципи забезпечення безпеки за рахунок впровадження зберігаючих сільськогосподарських технологій
  • 5.6.4. Модель людини, придатної до професійної діяльності (на прикладі оператора сільськогосподарської техніки)
  • 5.6.5. Принципи захисту людини
  • 5.6.6. Засоби захисту в умовах виробництва
• 5.7. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ
  • 5.7.1. Порушення дихання і серцевої діяльності
  • 5.7.2. Утоплення
  • 5.7.3. Поранення і кровотечі
  • 5.7.4. Удари
  • 5.7.5. Переломи і вивихи
  • 5.7.6. Травми голови
  • 5.7.7. Травми грудної клітки й живота
  • 5.7.8. Опіки
  • 5.7.9. Відмороження
  • 5.7.10. Електротравми, ураження блискавкою

6. ЛЮДИНА ЯК СУБ'ЄКТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

• 6.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  • 6.1.1. Цілі та завдання системи управління
• 6.2. СИСТЕМА ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
  • 6.2.1. Загальні принципи побудови законодавства з безпеки життєдіяльності
  • 6.2.2. Система правового забезпечення безпеки людини
• 6.3. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ
  • 6.3.1. Правова система як передумова управління безпекою життєдіяльності
  • 6.3.2. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
  • 6.3.3. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
  • 6.3.4. Інформаційне забезпечення системи управління
  • 6.3.5. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності
• 6.4. РЕГІОНАЛЬНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  • 6.4.1. Регіональна політика в сфері управління безпекою життєдіяльності
  • 6.4.2. Структури органів, що реалізують регіональну систему управління безпекою життєдіяльності
• 6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ