Безпека життєдіяльності - Цапко В.Г - 2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення

Система — сукупність точно визначених елементів (зміст елементів), між якими наявні закономірний зв'язок чи взаємодія (структура системи). Важливими ознаками системи є її нероздільність і цілісність. Природа елементів і характер структури системи можуть бути найрізноманітнішими.

Рис. 2.11. Ступенева логіко-імітаційна модель виникнення нещасного випадку при виконанні робіт на заточувальному верстаті[11]

Рис. 2.12. Ступенева логіко-імітаційна модель виникнення нещасного випадку [11]

Система поєднує окремі тіла, явища, процеси, що взаємодіють між собою, обмінюються енергією чи виконують загальну функцію, а також окремі думки, наукові положення, галузі знань, між елементами яких виникають відносини виведення, підпорядкування, послідовності і т. ін.

Залежно від характеру елементів і структури виділяють різні види систем, найбільш розповсюдженим є розподіл систем на матеріальні, які існують в об'єктивній дійсності, та ідеальні, які відображають об'єктивний світ і є вираженням людської свідомості.

Матеріальні системи поєднують у собі системи неорганічної природи (фізичні, хімічні, геологічні та ін.) і живі системи (клітини, найпростіші і високорозвинені організми, популяції, біологічні види, екологічні системи). Особливим класом матеріальних систем є соціальні системи (сім'я, колектив, державна політична система, суспільно-економічна формація). Ідеальною системою є поняття, гіпотеза, теорії, лінгвістичні і логічні побудови і т. ін. Штучною системою є система управління виробництвом, безпекою життєдіяльності і т. ін.

Кожна система характеризується внутрішньою організацією і взаємозв'язками між своїми складовими, а також зовнішніми відносинами з іншими системами, які разом утворюють над системи.

У складі дисципліни "Безпека життєдіяльності" діє багато систем. Основним завданням використання знань, понять і уявлень про системи є отримання нової інформації для розробки методів і заходів запобігання аваріям, травмам і негараздам.

У змісті своєї організації кожна система має мати:

1) центральну (головну) підсистему;

2) певні зв'язки за характером "кожна підсистема пов'язана з кожною";

3) всі підсистеми мають мати єдиний характер (штучний чи матеріальний).

Фактично нарис. 2.5 (с. 34) відображено декілька систем, в яких головуючою підсистемою є людина, а другою підсистемою є середовище у вигляді: довкілля, виробничого середовища, території, де розвивається надзвичайна ситуація в широкій) інтерпретації (машина, середовище робочого місця). Таке уявлення спрощує розуміння комплексної системи "безпека життєдіяльності" і дає змогу бачити в ній два постійних компоненти (підсистеми): "людину" і "середовище". Таким чином поєднання компонентів дає змогу поєднати систему дисциплін "людського фактора" і не механічно, а за рахунок ланки, що їх систематизує (поєднує).

Зміст підсистеми "людина — довкілля" в основному представлено в попередньому розділі. Зміст підсистеми "людина — середовище надзвичайних ситуацій" буде розглянуто пізніше (за методичними причинами необхідності концентрованого подання навчального матеріалу).

Система "людина — виробниче середовище" в спрощеному варіанті є системою "людина — машина". Людино-машинна система, ергономічна система — система управління, в якій одна чи декілька осіб взаємодіють з технічним пристосуванням. Прикладами "людино-машинних" систем е системи управління різними динамічними об'єктами з участю людини. В межах сільськогосподарської галузі поняття системи "машина" не може бути обмежене тільки динамічним пристосуванням. Динамізмом в цьому разі володіє і "сільськогосподарське поле", що обробляється машинами за певними технологіями. Наявність динамізму в складових "сільськогосподарська технологія — машина — поле" дає змогу включити до поняття "машина" і поняття "сільськогосподарська технологія — поле" і тим самим зробити відповідне поєднання в рамках вже комплексного поняття "машина".

Динамізм комплексного поняття "машина" визначає проблеми врожаю (продуктивності) певного виду і якості сільськогосподарської продукції. Тому в цю ергономічну систему необхідно ввести підсистему "сільськогосподарська продукція". Стан людини формує фактори середовища робочого місця. З цього приводу до системи "людина — машина — сільськогосподарська продукція" вводиться підсистема "середовище робочого місця".

Зміст взаємозв'язку і уявлення самої системи "людина — машина — середовище робочого місця — сільськогосподарська продукція" наведено на рис. 2.13 і в табл. 2.2. на с. 66. Зміст системи треба уявляти за станом існування системи на відповідних етапах: етап І — встановлення системи; етап II — робота системи.

Перший і другий етапи формують орієнтований зміст системи. Перший — відповідно до статичного стану системи, а другий — за динамічним її станом.

Справедливим питанням до поданого змісту про системи "людина — середовище" буде — "навіщо потрібні такі знання?".

Такі знання потрібні для того, щоб виявити що на що впливає, для вилучення необхідної інформації з метою розробки комплексних заходів і засобів запобігання негараздів, травм, аварій. Ця система має суто інформаційний характер. Чим більшою буде можливість вилучити найбільший обсяг інформації, тим більше ми будемо знати про місця можливого втручання в життєдіяльність людини для покращання її стану.

Тому для другого етапу динамічного існування системи необхідні глибокі уявлення про склад, структуру і організацію кожної з підсистем. Ця деталізація збільшить джерела інформації і дасть змогу скласти "моделі пошуку інформації" у вигляді "моделей функціонування". Під "моделями функціонування" розуміємо шляхи вилучення інформації в результаті розгляду та перебігу з одного елемента підсистеми до іншого елемента другої підсистеми. Шлях і зміст перебігу відповідає вимогам змісту виконання необхідного управлінського завдання виробництва. В нашому випадку це завдання із забезпечення безпеки.

Зміст другого етапу функціонування системи "людина — середовище" відтворюється за конкретними потребами дійсності і не може бути представлений у загальному вигляді.

Наведена система "людина — машина" в поглибленому варіанті є однією з найважливіших в безпеці життєдіяльності, тому що дає змогу вирішувати значну кількість існуючих проблем теоретичного і практичного характеру в напрямках забезпечення нормального існування людини.

Рис. 2.13. Структура взаємодій в системі "людина — машина — середовище робочого місця — сільськогосподарська продукція"

Таблиця 2.2. Система "людина — машина — середовище робочого місця — сільськогосподарська продукція" (на прикладі виконання робіт в рослинництві)

Продовження табл. 2.2

Закінчення табл. 2.2

Крім цієї системи в дисципліні існують і використовуються ще ряд систем. У зв'язку з доцільністю методичного характеру зміст і структуру інших систем, що використовуються в безпеці життєдіяльності, буде викладено в наступних розділах посібника.