Безпека життєдіяльності - Цапко В.Г - 4.1.8. Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки

Небезпека поганої роботи системи водопостачання

Першою ланкою в технічній системі водопостачання і забезпечення водою мешканців житлових районів є забір води з джерела, який здійснюється водозабірними спорудами.

Водозабірні споруди мають відповідати вимогам "СНиП 2.04.02-84" і забезпечувати:

— забір з джерела розрахункового розходу води і подання її споживачу;

— захист системи водопостачання від попадання в неї сміття, планктону, біологічних обростань, наносів, льоду й іншого;

— неприпустимість до водоприймальника риби на водоймищах рибогосподарчого призначення.

Порушення вимог "СниП" створюють небезпечні фактори водопостачання сільських і міських помешкань.

З метою отримання води високої якості в умовах господарчо-питного водопостачання широко використовують водозабірні споруди на будь-яких глибинах і в різних водоносних породах.

Небезпека поганої якості води, що постачається

Вода, що постачається для використання людиною, має відповідати вимогам: відносно її температури, мутності, кольору, водневого показника, складу речовин (загальний зміст солі), її жорсткості, запахів та присмаків, бактеріального забруднення.

Небезпека, пов'язана з поганою роботою каналізаційних мереж

До небезпек, що пов'язані з експлуатацією каналізаційної мережі, можна віднести забрудненість стічних вод великими і малими фракціями, що здатні створювати пробки. Це відбувається внаслідок наявності малих витрат і швидкостей потоку, коли можливе відкладення великих фракцій забруднення, що становить основу пробки. В подальшому розвитку відбувається затримання дрібних фракцій і зростання пробки за розміром, і, як результат, це призводить до аварійної ситуації.

Небезпеки, які пов'язані з недостатніми потужностями очисних споруд

Такі небезпеки виникають при аваріях на визначених спорудах, що пов'язано з їх старінням (моральним і фізичним), а також як результат можливих викидів (підприємств чи природних).

Небезпеки, які пов'язані з аваріями теплових та інших станцій, що постачають теплоносії (особливо взимку)

Внаслідок аварійних ситуацій (відсутності теплоносіїв) в будинках, спорудах та ін. має місце зниження температур, що призводить до захворювань серед населення. Крім того, відбувається замерзання теплоносіїв у самій системі постачання, що призводить до руйнування цієї системи і завдає великих збитків споживачам тепломереж.

Небезпеки, пов'язані з поганою організацією санітарної очистки міст

До таких небезпек належать:

— несвоєчасне видалення залишків діяльності людей;

— несвоєчасне, неправильне чи недостатнє їх знешкодження і знезараження;

— несвоєчасне віддалення снігових наметів і сміття;

— формування стихійних звалищ, що є джерелом розповсюдження інфекційних захворювань.

Небезпеки, пов'язані з витоком газу

Наявність такої небезпеки потребує комплексних рішень щодо запобігання отруєнь і вибухів. Тому одночасно з відключенням газу необхідно відключити й електропостачання.

4.1.8. Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки

Організаційні заходи:

— формування і проведення на території України єдиної державної політики в цій сфері;

— формування нормативно-правових актів з питань захисту середовища і забезпечення їх виконання;

— розробка, прийняття і забезпечення виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання небезпечного забруднення середовища;

— визначення порядку дії державного обліку випадків забруднень;

— нормування якості атмосферного повітря;

— визначення порядку розробки і затвердження технічних нормативів викидів забруднюючих речовин, а також видів об'єктів, для яких вони розробляються;

— визначення порядку розробки і затвердження гранично допустимих викидів забруднювачів;

— встановлення порядку визначення і стягнення платні за викиди забруднювачів;

— здійснення державного контролю за охороною атмосферного повітря.

Заходи на транспорті

До основних заходів на транспорті, що дають змогу запобігти негативній дії на забруднення атмосфери відносяться:

— удосконалення двигунів внутрішнього згоряння;

— підвищення якості автомобільних бензинів;

— використання нейтралізаторів, що встановлюються у вихлопних трактах автомобілів (каталітичні фільтри). Ці фільтри зменшують токсичність викидів у 10 разів. У відроблених газах рівень СО зменшується на 80 %; СН — на 70 %; N0 — на 50 %;

— використання автомобілів на газі. Викиди канцерогенів зменшуються в 100 разів;

— перехід на водневе паливо;

— розробка і використання електромобілів;

— використання альтернативних видів палива;

— організація автомобільного руху в містах з метою покращання екологічного стану;

— впровадження автоматизованої системи управління міським транспортом;

— встановлення порядку обмежень, зупинок і припинення діяльності об'єктів, які забруднюють атмосферу;

— встановлення порядку функціонування системи моніторингу;

— зменшення кількості ТЕС за рахунок введення в дію більш потужних, забезпечених ефективними системами очищення та утилізації газових і пилових відходів;

— заміна вугілля і мазуту на ТЕС екологічно чистішим газовим паливом.

Проектні й інші рішення захисту атмосферні

— утворення санітарно-захисних зон;

— проектування засобів очищення;

— проектування і реалізація безвідхідних і маловідхідних виробництв;

— здійснення контролю за охороною атмосфери;

— збільшення обсягів озеленення міст і селищ;

— використання під час будівництва звукопоглинаючих матеріалів;

— ізоляція джерел шуму кожухами, ковпаками, застосування пристроїв, які зменшують шуми та ін.

Охорона водоймищ та морів:

— раціональне розміщення, проектування, будівництво, реконструкція і ввід в експлуатацію господарчих та інших об'єктів, які впливають на стан водних об'єктів;

розробка схем охорони вод;

— басейнові узгодження;

— розвиток стандартизації у сфері охорони і раціонального використання вод;

— екстенсивне водовикористання;

— охоронні заходи водних об'єктів під час лісосплаву;

— запобігання забруднень водоймищ та морів нафтою;

— охорона малих річок;

— очищення побутових і промислових стічних вод;

— безстічне виробництво;

— державний контроль за використанням і охороною водних об'єктів;

— моніторинг водних об'єктів;

— охорона морських берегових вод;

— охорона вод при розвідуванні і добуванні копалин;

— контроль за станом забруднення морських вод. Охорона і використання ґрунту

Охорона і раціональне використання земельних ресурсів та інше базується на введенні Державного земельного кадастру, а також:

— ґрунтозахисної системи землеробства;

— моніторингу земель;

— контролю за забрудненням фунтів та ін.

Спеціальні заходи і засоби запобігання забруднення середовища

До таких заходів і засобів належать:

— очисні споруди;

— уловлювачі викидів в атмосферу;

— заводи з переробки сміття та залишків продуктів життєдіяльності людини;

— енергозберігаючі технології;

— використання маловідхідних технологій;

— виробництво біогазу та ін.