Метою стандартизації в галузі охорони природи та раціонального використання ресурсів є регламентування взаємодії між діяльністю людини і навколишнім природним середовищем, що забезпечує збереження і відновлення природних багатств, раціональне використання природних ресурсів, рівновагу між розвитком виробництва, стійкістю навколишнього середовища. Стандартизація у галузі охорони природи охоплює всі галузі виробництва, виключає експлуатацію одних природних ресурсів за рахунок втрат інших, перешкоджає несприятливим наслідкам діяльності підприємств. Питання охорони природи посідають значне місце у роботах зі стандартизації практично всіх країн, регіональних та міжнародних організацій.
Система являє собою комплекс взаємопов'язаних державних стандартів, які спрямовані на попередження шкідливого впливу результатів діяльності суспільства на природу та здоров'я людини. У систему входять комплекси НД з охорони і раціонального використання вод, надр та ґрунту, захисту атмосфери, охорони флори і фауни, поліпшення використання земель тощо. НД встановлюють методи визначення становища природних об'єктів, розрахунки гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. Регламентуються також вимоги до устаткування, обладнання і споруд з контролю і захисту природного середовища від забруднення.
Система НД у галузі охорони природи та раціонального використання ресурсів постійно удосконалюється, поновлюється новими вимогами і методами визначення забрудненості навколишнього середовища, розробляються заходи щодо збереження, відновлення та раціонального використання ресурсів.
У позначенні НД цифра 17 вказує на їх належність до комплексу системи стандартів у галузі охорони природи та раціонального використання природних ресурсів.
4.6. Система НД з інформаційних технологій
Для ефективного управління господарством країни необхідно своєчасно отримувати, передавати і переробляти велику кількість різноманітної інформації, обсяг якої з кожним роком зростає. Незначні прорахунки в управлінні господарством України призводять до мільйонних втрат. Для запобігання втрат слід широко впроваджувати сучасні засоби обчислювальної техніки і математичні методи у сферу обліку, планування та управління економікою. Нові технології управління економікою на усіх рівнях передбачають використання автоматизованих систем управління або інформаційні технології, які забезпечують збирання, накопичення, обробку і видання необхідної техніко-економічної інформації. Використання інформаційних технологій для обробки великого об'єму інформації пов'язано зі створенням машинної мови, тобто перекладом інформації на мову цифрових кодів. Кодування інформації передбачає обов'язкову її систематизацію та класифікацію.
Існує декілька методів кодування інформації. У галузі стандартизації використовують класифікаційний метод, який заснований на певній системі класифікації об'єктів техніко-економічної інформації (рис. 1.7).
Розвиток і вдосконалення інформаційних технологій, перехід на ринкові умови, взаємозв'язок з міжнародними організаціями зумовило перехід на прийняту в міжнародних організаціях систему обліку та статистики. Різноманітність об'єктів і складність їх взаємного погодження викликало створення системи НД з інформаційних технологій (СІТ), яка складається з комплексу державних класифікаторів (ДК). В них зібрані коди різних видів техніко-економічної інформації. Кожний класифікатор являє собою словник перекладу назв об'єктів, які наведені українською мовою і кодами машинної мови. Код, що отримав конкретний вид, однозначний і не залежить від галузі промисловості.
Комплекс ДК забезпечує економіку інформацією про адміністративно-територіальне розподілення; послуги і види діяльності, які виконуються в різних галузях; товарну продукцію, яку виробляє промисловість, сільське господарство і будівництво; природні ресурси; нормативну й управлінську документацію; організаційно-правові форми господарювання тощо.
Рис. 1.7. Схема методів класифікації та кодування інформації
Загальні вимоги усіх класифікаторів:
1) забезпечення достатньої ємності, яка гарантує охоплення усіх об'єктів класифікації;
2) володіння гнучкістю і притаманність резервної ємності, що необхідно для внесення у процесі використання класифікатора змін і доповнень без порушення структури класифікатора, його об'єктів, групування та ознак;
3) забезпечення розв'язання конкретних завдань в автоматизованій системі управління, які пов'язані з об'єктом класифікації як усередині системи, так і у взаємодії з іншими інформаційними системами різних рівнів.
Комплексна розробка ДК забезпечує можливість і ефективність їх використання при розв'язанні завдань управління, планування, обліку, розподілення, фінансування, ціноутворення та в інших сферах промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі, побутового обслуговування тощо. СІТ дозволяє скоротити номенклатуру виробів за рахунок дублювання, підвищити рівень уніфікації, спеціалізації в масштабах галузі та виробництва.
В Україні діє 19 ДК, які використовуються з 1995 р.
У позначенні НД СІТ цифра 34 вказує на їх належність до комплексу стандартів цієї системи.
Контрольні запитання
1. Яка сутність створення міжгалузевих систем НД?
2. Назвіть основні комплекси НД, які розроблені у межах систем стандартизації.
3. Які положення покладені в основу СКД?
4. Для чого потрібна стандартизація технологічної документації?
5. Вкажіть сутність та необхідність створення ДМС.
6. Які міжгалузеві системи належать до соціальних програм стандартизації?
7. Назвіть вимоги, які встановлюються в НД СБП.
8. Назвіть вимоги і необхідність їх регламентування в НД системи охорони природи і раціонального використання ресурсів.
9. Чому виникла потреба у розробленні системи НД з інформаційних технологій?
10. У чому полягає сутність класифікаційного методу кодування?
11. Які загальні вимоги до класифікаторів, що діють у різних країнах?
12. Як за позначеннями стандартів можна встановити їх належність до міжгалузевих систем?
Розділ 5. Міжнародна стандартизація
5.1. Значення міжнародної стандартизації в розвитку торговельно-економічних зв'язків між країнами
5.2. Міжнародна організація зі стандартизації (ISO)
5.3. Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС)
5.4. Регіональні організації зі стандартизації та інші міжнародні організації
5.5. Міжнародні стандарти та їx використання різними країнами
Розділ 6. Економічна ефективність стандартизації
6.1. Техніко-економічна ефективність стандартизації
Економічна ефективність стандартизації