Стандартизація і сертифікація товарів та послуг - Кириченко Л.С - 8.4. Розвиток руху споживачів в Україні

Першим споживчим товариством в Україні із затвердженим статутом було Харківське товариство, яке виникло у 1866 р. Товариство об'єднувало 356 членів, мало три магазини, завод мінеральних вод, швейну майстерню, їдальню, кафе. На жаль, серед товариства не було комерсантів, обізнаних у справі бізнесу, що призвело кооперативний рух у Харкові до швидкого банкрутства.

У 1868 р. було створено Київське споживче товариство, фундаторами і членами якого були науковці та громадські діячі. У 1869 р. це товариство об'єднало 330 членів і зав'язало контакти з подібними товариствами Одеси, Борзий, Керчі. Київське споживче товариство проіснувало до 1873 р.

Упродовж 1866—1870 рр. в Україні було засновано 17 споживчих товариств (у Києві, Харкові, Одесі, Миколаєві, Катеринославі, Полтаві, Балті, Бердянську, Борзні, Ізюмі), які об'єднували в основному інтелігенцію. Однак лише Миколаївське товариство виявилося життєздатним, а всі інші розпалися.

У 70—80-х рр. XIX ст. рух споживачів в Україні розвивався повільно. Значна його активізація спостерігається в 90-ті рр. та на початку XX ст., коли почали виникати споживчі товариства, організовані підприємцями і сільськими робітниками. Упродовж 1891—1904 рр.

в Україні з'явилося 469 нових споживчих товариств. У 1900 р. українських споживчих товариств було 182, а в 1906 р. — уже 572. Так, наприкінці 1904 р. сільські споживчі товариства становили приблизно половину всієї кількості кооперативів. У 1905 р. стали виникати робітничі споживчі кооперативи, створені на кошти самих робітників. У 1908 р. була створена Київська спілка споживчих товариств, яка об'єднала 220 товариств Київщини, Поділля, Чернігівщини, Волині. Діяльність товариства висвітлювалася на сторінках періодичних видань "Вестник кооперации", "Наше дело".

Після оприлюднення перших радянських декретів щодо розвитку споживчої кооперації, як вже було сказано, рух споживчої кооперації в Україні втратив незалежність і функції захисту своїх членів як споживачів.

Появі конс'юмеризму в Україні, як і в усьому Радянському Союзі, передували певні доробки в галузі управління та створення систем якості, які вперше були запроваджені на українських підприємствах: львівський варіант системи бездефектної праці (60—70-ті рр. XX ст.), система управління якістю підприємств Дніпропетровщини (70— 80-ті рр. XX ст.) та ін.

Наприкінці 80-х рр. XX ст. на теренах Радянської України виявив себе і громадський рух споживачів. Перші центри з'являються в Одесі, Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові. На загальній хвилі демократизації суспільства в період перебудови з'явились перші зареєстровані громадські конс'юмерські організації. У 1989 р. було засновано Українську асоціацію споживачів в Києві, Всеукраїнську громадську професійну організацію — Українську асоціацію якості, а також конс'юмерські центри в інших містах України.

В Україні рух споживачів виникає в процесі розбудови незалежної держави і впровадженні ринкових відносин на основі досягнень міжнародного досвіду, а також специфічних умов сучасного соціально-політичного та економічного розвитку. Розвивається законотворча діяльність у цій галузі. Першою серед колишніх радянських республік Україна приймає закон "Про захист прав споживачів" (1991 р.), права споживачів гарантуються Конституцією України. Реалізація загальнодержавної політики впровадження і розвитку конс'юмеризму в Україні почалась із забезпечення правової, організаційно-структурної бази та затвердження нормативно-правової бази.

У 1992 р. був створений Державний комітет України у справах захисту прав споживачів, який займався перевіркою, обстеженням та експертизою якості товарів та послуг, додержання правил торгівлі та послуг. Аналіз цієї роботи засвідчив, що характерною особливістю нових часів стало порушення у сфері торгівлі та наданні послуг, що пов'язано з відсутністю чіткого механізму контролю за якістю товарів та послуг. Тому 15 грудня 1993 р. Верховна Рада України затвердила Порядок змін та доповнень до закону України "Про захист прав споживачів", який містив у собі систему контролю за якістю товарів та послуг, додержанням правил торгівлі та наданням послуг, а також норми адміністративної відповідальності, що настає при порушеннях прав споживачів. Із 1997 р. Держспоживзахист України став членом СІ. Держспоживзахист став основним органом серед тих, які здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів. Рішення Держспоживзахисту України як центрального органу виконавчої влади, підвідомчого Кабінету Міністрів України, стали обов'язковими для центральних і місцевих органів державної влади, а також підприємств і організацій.

Державний комітет України у справах захисту прав споживачів у 2000 р. увійшов до структури Держспоживстандарту України як його підрозділ.

Права споживачів закріплені в Конституції України. Так, у ст. 42 Конституції записано "Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів". Сьогодні нормативно-правова база конс'юмеризму в Україні нараховує понад ЗО законів та підзакониих нормативних актів, прийнятих для захисту прав громадян. Національна нормативно-правова база конс'юмеризму сьогодні перебуває в стадії гармонізації з нормами міжнародних угод і договорів.

Україна Встановила технічне регулювання в інтересах національної безпеки, запобігання зловживанням, охорони життя, здоров'я та безпеки майна громадян, охорони навколишнього середовища. Наша країна уживає відповідні заходи щодо укладання угод про співробітництво з державами — торговими партнерами України, а також бере участь у міжнародних і європейських організаціях стандартизації, метрології, оцінки відповідності та захисту прав споживачів.

Основним органом серед тих, що здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів, є Держспоживстандарт України. Важливу роль у цій сфері відіграють й інші відповідні державні структури: Державна митна служба, Антимонопольний комітет, Державна інспекція з контролю за цінами, Міністерство економіки та інші галузеві міністерства, Міністерство охорони здоров'я та інші.

В Україні створено систему та організаційно-правові засади діяльності недержавних організацій у сфері забезпечення прав споживачів. Громадські конс'юмерські об'єднання — Українська асоціація споживачів, Українська асоціація якості, незалежні об'єднання споживачів, Українська партія захисту прав споживачів, які мають право проводити незалежну експертизу та випробування продукції, знайомитися в державних та господарчих органах з інформацією про товари, організовувати юридичну й консультативну допомогу споживачам, брати участь у розробці НД, захищати інтереси споживачів в органах державного управління та судах тощо.

У 90-х рр. XX ст. в Україні виникає конс'юмерський рух як організований рух громадян, а також державних і громадських органів за розширення прав та впливу споживачів стосовно виробників як у комерційній, так і позакомерційній діяльності. Перехід України до ринкової економіки відзначається розвитком принципово нових організаційно-правових форм господарювання, змінами у системі економічних відносин з державою, власниками, господарськими партнерами" працівниками та посиленням правових позицій у розв'язанні проблем захисту прав споживачів від неякісних товарів і послуг.

Розвивається конс'юмерська освіта, налагоджується система підготовки фахівців з питань захисту прав споживачів. Активну позицію в цьому питанні зайняв Київський національний торговельно-економічний університет, який одним із перших в Україні організував підготовку спеціалістів з проблем конс'юмеризму та експертизи якості товарів та послуг.

Проблема захисту інтересів споживачів є актуальною в теперішній час, оскільки від цього залежить економічна та політична незалежність України, добробут населення та міжнародні зв'язки.

Нині Україна є у списку неблагополучнпх країн Європи, в яких процвітає підробка та фальсифікація товарів. Це завдає величезних матеріальних та моральних збитків не лише фірмам-виробникам оригінальної продукції, а й покупцям. Тому сьогодні у державі проводиться жорстка політика з питань захисту прав споживачів: підписано цілу низку відповідних нормативних документів, розробляються нові види захисту товарів від підробок і фальсифікації. Велика кількість підроблених товарів, аудіо- та відеопіратство в Україні вимагають постійного пошуку захисту від контрафакції.

Даний етап розвитку конс'юмеризму в Україні, як і в інших державах СНД, можна кваліфікувати як початковий.

Контрольні запитання

1. Вкажіть етапи розвитку конс'юмерського руху та схарактеризуйте їх.

2. Дайте визначення терміну "конс'юмеризм".

3. Чим характерний третій етап розвитку конс'юмерського руху?

4. Назвіть міжнародні організації в галузі захисту прав споживачів та їхні основні функції.

5. Дайте характеристику правам споживачів.

6. У чому особливість Керівних принципів на захист інтересів споживачів, порівняно з іншими документами.

7. Схарактеризуйте еволюцію розвитку захисту прав споживачів в Україні.

8. Чим характерний конс'юмерський рух в незалежній Україні?

9. Які недержавні організації діють в Україні для захисту прав споживачів? Назвіть їхні основні функції.

10. Які законодавчі та нормативні документи захищають права споживачів?