На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1998 року №1931 "Про заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України" з метою розвитку добровільної сертифікації продукції, процесів, робіт і послуг в Україні, подальшої гармонізації правил сертифікації з європейськими правилами і процедурами оцінки відповідності продукції, процесів, робіт і послуг вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на них, поетапного впровадження модульного підходу оцінки згідно з вимогами Директиви Європейського Співтовариства від 22 липня 1993 року N 93/465/ EEC щодо модулів для різних фаз процедур оцінювання відповідності й правил надання і використання маркування знаком відповідності СЕ, призначених для використання в директивах з технічної гармонізації, в Україні встановлено порядок впровадження модульного підходу оцінки відповідності згідно з вимогами директив Європейського союзу.
Порядок впровадження модульного підходу до оцінки відповідності згідно з вимогами директив Європейського Союзу (далі — Порядок) надає можливість виробнику, постачальнику або уповноваженим особам (далі — виробник) забезпечувати відповідність продукції, процесів, робіт та послуг (далі — продукція) вимогам чинного законодавства України та нормативних документі в (далі — нормативні документи), зокрема вимогам щодо безпеки для життя, здоров'я та майна громадян і довкілля, обираючи відповідні модулі для свого виробництва з переліку, який передбачений зазначеним Порядком.
Виробник може використовувати способи підтвердження оцінки відповідності продукції вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї (далі — оцінка відповідності), передбачені Порядком для продукції, що не підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.
Оцінку відповідності можна поділити на модулі щодо етапів розробки продукції та її виробництва.
Як правило, продукція проходить обидва стани. Реалізація продукції можлива за умови, якщо результати оцінки відповідності на обох етапах є позитивними.
За заявкою виробника, роботи для оцінювання відповідності згідно з Порядком можуть здійснювати органи з добровільної сертифікації, які зареєстровані відповідно до ДСТУ 3416-96, або органи із сертифікації, акредитовані в державній системі сертифікації УкрСЕПРО, або органи із сертифікації, які акредитовані на відповідність ДСТУ ЕИ 45000.
Органи із сертифікації повинні застосовувати модулі не на дискримінаційних для виробника умовах.
Якщо для певної продукції встановлено використання модулів, які базуються на сертифікації системи якості, то виробник може підтвердити відповідність продукції за допомогою комбінування модулів без проведення сертифікації системи якості, і навпаки, за винятком випадків, коли вимогами, установленими в нормативних документах, передбачене застосування лише однієї з цих процедур.
Перелік органів із сертифікації опублікований Держспоживстандартом України в офіційному бюлетені й постійно оновлюється.
У разі скасування акредитації органу із сертифікації Держспоживстандарт України вживає відповідні заходи для того, щоб справи цього органу із сертифікації були передані іншому акредитованому органу із сертифікації з мстою забезпечення безперервності процесу, передбаченого Порядком.
Обсяг технічної документації, що подається виробником до органів із сертифікації, має обмежуватися лише тим, що потрібне для оцінки відповідності.
Органи із сертифікації повинні забезпечувати захист конфіденційної інформації, отриманої ними від виробників.
Загальні положення застосування модулів оцінки відповідності
Розділ 3. Організаційні основи добровільної сертифікації
3.1. Призначення та відмінні риси добровільної сертифікації
3.2. Організація і порядок проведення добровільної сертифікації
Розділ 4. Сертифікація в зарубіжних країнах
4.1. Законодавство із сертифікації за кордоном
4.2. Сертифікація у Франції
4.3. Сертифікація в США
4.4. Сертифікація в Німеччині