Метою діяльності комерційних підприємств малого і середнього бізнесу є отримання прибутку, що передбачає спрямування всіх наявних коштів на задоволення даної мети. Однак, кожна бізнес-структура - це теж люди, які прагнуть до задоволення власних мотивацій через здійснення благодійної діяльності. їх мотивації поділяються на особисті (мотиви окремої конкретної людини, яка приймає рішення) та комерційні (мотиви, викликані пошуком вигоди для комерційної організації).
Фірми мають такі види ресурсів: люди (спеціалісти, які працюють на фірмі, можуть надати професійну допомогу), бюджет (фінансові кошти) і можливості (обладнання, приміщення, інформація, зв'язки, вплив). Згідно досвіду, керівництво бізнес-структур переважно керується особистими мотивами і лояльно, навіть з прихильністю, ставиться до неприбуткових організацій. При умові володіння прийомами налагодження співпраці між некомерційними організаціями з бізнесменами, за допомогою цього методу фандрайзингової діяльності можна найшвидше отримати кошти на реалізацію проекту.
Плануючи фандрайзинг для комерційних підприємств, необхідно враховувати основні підходи співробітництва: партнерство, філантропія, спонсорство та ключові інтереси фірм: реалізувати власні товари та послуги; отримати дохід та прибуток; підвищити рівень або сформувати привабливий імідж; налагодити та підтримати міцні громадські зв'язки із своєю цільовою аудиторією. Партнерство забезпечується через співпадіння цілей та методів їх досягнення фірмою і неприбутковою організацією. Філантропія спричинена особистими мотивами і здійснюється на безповоротній основі без пошуку вигоди. Спонсорство застосовується у випадку взаємовигоди між сторонами (кошти (ресурси) для НПО <-> задоволення мотивацій керівництва фірми).
Благодійність може прямо або опосередковано забезпечити фірмі реалізацію наступних інтересів [10, с. 80]:
- формування позитивного іміджу і ефективного РЬІ розвитку на місцевому або вищому рівні через залучення в соціальну діяльність (популярність за допомогою засобів масової інформації, демонстрація соціальної відповідальності фірми, отримання додаткових можливостей для реклами (товару, послуг) і громадських зв'язків, асоціювання фірми або її продукту з високоякісним або престижним заходом, організацією, проектом, створення або поліпшення сприятливого і унікального іміджу фірми на місцевому або національному рівні, поліпшення взаємин з інвесторами, додаткові можливості для співробітників фірми, її клієнтів, покупців, партнерів);
- доступ до певного ринку (в плані географії або складу клієнтів);
- залучення нових клієнтів і партнерів (розширюючи цільові контактні групи фірми за рахунок контактних груп некомерційної організації);
- забезпечення доступу до певних людей (ключових фігур суспільства) на місцевому або державному рівні, підтримуючи проекти або заходи, що привертають увагу політиків, впливових громадських діячів);
- зменшення негативного впливу фірми на суспільство (від вирішення екологічних проблем до підходів з вирішення соціальних проблем);
- вплив на соціальні проблеми або відповідь на соціальні потреби, що позначаються на діяльності фірми: створення благополучного і здорового оточення (краще економічне оточення створюється завдяки підтримці малого бізнесу, трудового навчання, особливо молодих людей, перепідготовки безробітних; оздоровлення навколишнього середовища досягається через підтримку екологічних проектів, програм, спрямованих на роботу з бездомними, здійснення житлового будівництва, організація дозвілля, зміцнення правопорядку);
- залучення нових працівників;
- поліпшення взаємин усередині фірми, благополуччя і вдоволеність співробітників (інформованість персоналу про участь фірми в соціальних проектах сприяє поліпшенню моралі співробітників, зміцненню почуття приналежності до фірми; безпосередня участь спів робітників у роботі некомерційних організацій розширює їх кругозір, збагачує їх досвід, вміння і знання, створює нові зв'язки, генерує почуття власної значимості і необхідності).
В процесі співпраці некомерційної організації з бізнес-структурами можуть виникати проблеми через: відсутність інформації про переваги благодійної діяльності для бізнесменів; недовіру і стереотипи про те, що члени правління НПО використовують кошти для задоволення власних потреб, прикриваючись статусом організації; правові аспекти (законодавство не стимулює до благодійної діяльності бізнесменів, обмежує інформацію про них у ЗМІ, ускладнює оформлення пожертви); економічні труднощі (нестабільність економіки спричиняє нестачу власних засобів); складності при зверненні (неспівпадання інтересів, впевненість НЕЮ в хибному переконанні, що бізнес-структури зобов'язані жертвувати на благодійність) тощо.
Форми благодійної допомоги від бізнес-структур [10, с. 82]:
1) фінансова допомога:
- одноразове дарування (коли фірма не має за мету встановлення довготривалих стосунків для надання подальшої підтримки - найчастіший вид фінансової допомоги);
- регулярні пожертви (встановлення взаємозв'язків для регулярної підтримки благодійної організації);
- пожертви посередникам (надаються фірмою, яка не має можливості самостійно активно проводити свою соціальну політику за посередництвом благодійної організації-посередника (фонду), щоб ця організація розпорядилася пожертвою від імені фірми);
- заохочувальні пожертви (фірма робить пожертви в сумі, що дорівнює тій, яку зібрали люди (організації) на будь-яку благодійну програму або в будь-яку благодійну організацію);
- пожертвування - "важелі": пожертва коштів, які можуть бути використані для організації кампаній збору пожертв (призи для благодійних лотерей, спонсорські заходи щодо збору пожертв, фінансування виготовлення якісної друкованої продукції благодійної організації, яка може бути використана для збору пожертв);
- розвиток системи пожертвувань від персоналу (певний відсоток від зарплати за заявою працівника централізовано направляється в НПО через бухгалтерію фірми);
- низьковідсоткові або безвідсоткові кредити (дозволяють благодійним організаціям почати діяльність, яка буде приносити дохід);
2) людські ресурси:
- "довгострокове представництво" (тривалість від декількох місяців до декількох років) (працівник фірми працюючи у благодійній організації, отримує новий досвід, розширює свій світогляд, розвиває свій потенціал);
- "короткострокове представництво" (від 2 до 4 тижнів) (праця та навички практикантів фірми під контролем досвідчених її фахівців);
- спеціальна допомога (фахівці фірми допомагають у вирішенні конкретної задачі: складання бухгалтерського звіту, проведення аудиту, програмування, розробка макетів друкованої продукції і рекламних текстів, юридичні консультації тощо);
- організація тренінгів для працівників благодійних організацій;
- участь в опікунських радах, правліннях та комітетах благодійних організацій;
- заохочення працівників фірми на участь у благодійних програмах в якості добровольців;
3) допомога в натуральній формі:
- товари або послуги, які виробляє фірма;
- меблі та обладнання;
- матеріали, канцелярське приладдя, одяг та багато іншого;
- інформація, якою володіє фірма та може бути корисна благодійній організації;
4) надання можливостей:
- приміщення;
- поліграфічні послуги;
- користування обладнанням, інфраструктурою фірми;
- участь у тренінгах, навчанні;
- використання зв'язків і впливу фірми;
5) співпраця з благодійними організаціями на діловій основі:
- виконання благодійною організацією робіт за контрактом з фірмою (наприклад, майстерні для інвалідів, душевнохворих, виробниче навчання та перекваліфікація);
- переважна закупівля фірмою товарів (робіт, послуг), вироблених некомерційною (благодійною) організацією.
Отже, при співпраці з бізнес-структурами некомерційній організації необхідно ретельно вивчити ресурси, можливості фірми, дізнатися які вона очікує отримати результати від реалізації проекту, визначити проблеми та переваги від співпраці та сконцентрувати увагу виключно на особистих мотивах.
Термінологічний словник