Корпоративна культура: діловий етикет - Тимошенко Н.Л. - ЗАМОВЛЕННЯ ЇЖІ

Правила етикету щодо замовлення їжі більш чіткі й визначаються кількома основними положеннями:

· Господар повинен своєю поведінкою показати гостю, що той може спокійно замовляти будь-яке блюдо, зазначене в меню. Так, господар може порекомендувати гостю певне фірмове блюдо цього ресторану (або якесь інше блюдо із меню) із найдорожчих або сказати, яке блюдо він замовлятиме (також із розряду найдорожчих). Зазначивши, наприклад, що певна закуска виглядає дуже привабливо (її опис у меню звучить привабливо), господар у такий спосіб вказує, що закуски входять до переліку блюд, які гість може замовити.

· Господар надає можливість гостю замовити першим. Він може сказати офіціанту: "Нехай мій гість зробить своє замовлення першим". Ці слова також вкажуть, що саме він буде сплачувати чек.

· Господар повинен синхронізувати своє замовлення із замовленням гостя: якщо гість замовляє закуску, господар робить таке саме замовлення; якщо гість замовляє суп, господар так само замовляє суп і т. ін.

· Гість повинен запитати, що саме (які страви) йому може порекомендувати господар. Якщо той не може назвати якісь конкретні блюда, гість, згідно з нормами етикету, має зробити свій вибір серед блюд середньої вартості. Навіть у тому разі, коли господар наполягає на виборі гостем будь-якої найдорожчої страви ("Будь ласка, без вагань замовляйте усе, що бажаєте"), гість не повинен замовляти найдорожче блюдо, запропоноване у меню.

У меню деяких висококласних ресторанів ціни блюд не вказуються. Якщо господар не виглядає сконфуженим, відкривши таке меню, і каже, наскільки смачно звучить "Запечений фазан із білими трюфелями", гість може розуміти такі слова як запрошення вільно робити своє замовлення. Якщо ж гість має хоч найменші сумніви щодо меж свого замовлення, найкраще і найправильніше буде вибрати блюда, які звичайно не належать до розряду найдорожчих, — наприклад, страви, приготовлені зі свинини або курки.

Вартість блюд також залишається загадкою у тому разі, коли офіціант називає фірмові блюда на сьогоднішній день. На відміну від господаря, гість повинен утриматися від питання про вартість конкретного блюда (якщо тільки присутні не домовилися, що кожен сплачує за свій ланч окремо). Якщо господар поцікавиться, яка ціна названих блюд, це може бути сприйнято гостем як сигнал до того, що для особи, яка запросила, вартість страв певною мірою має значення.

· Якщо ви маєте алергію на певні продукти або для вас існують певні обмеження в їжі, запитайте офіціанта, як приготовлене те чи інше блюдо. Абсолютно прийнятним буде, роблячи замовлення, висловити деякі, незначні, побажання, наприклад: "Я хотів би мати цей салат без анчоусів і з соусом в окремому посуді". Якщо ж ваше уявлення про цю страву не збігається з тим, як вона приготовлена у ресторані, і у вас є бажання "переробити" її, сказавши, наприклад: "Чи можу я мати це запеченим, а не смаженим, без кляру і замість лимонного соку масло", краще утриматися від подібних прохань і замовити щось інше. Не забувайте, що ділова їжа насамперед орієнтована на справу, на бізнес. Ви завжди можете ще раз поїсти трохи пізніше.

· Не замовляйте страву, якщо ви не знаєте, як її їсти. Якщо ви хочете навчитися правильно її їсти, використайте для цього не діловий ланч, а звичайний вихід до ресторану, коли ви зможете попрактикуватися. (Бажано запросити з собою когось, хто знає, що до чого, і зможе вам допомогти.)

Один український бізнесмен запросив на діловий ланч свого французького партнера. Француз замовив равликів, таке саме замовлення зробив і українець. Після того, як перший равлик "вискочив" із його тарілки, український бізнесмен більше не доторкнувся до страви. Його настрій різко впав, він відчував, що може виглядати смішно в очах француза, і тому обговорення необхідних питань провів невпевнено. Ніяких позитивних результатів ним не було отримано. Він згаяв час, гроші та не використав існуючої можливості.

· Не замовляйте невідому, незвичну для вас їжу. Діловий ланч — не підходящий час для будь-яких експериментів. Крім того, що ви, імовірніше за все, не знатимете, як правильно їсти замовлену вами "новинку", це блюдо може просто не припасти вам до смаку. Бувають випадки, коли ви не знаєте, як правильно їсти певну страву, тому що вона була замовлена господарем для всіх присутніх (наприклад, закуска, яка подається на загальному блюді або на окремій тарілці для кожного гостя). У такому випадку почекайте, поки хтось із присутніх почне їсти, і вчіться, що називається, на ходу, або ж зовсім відмовтеся від цього блюда.

· Замовляйте страву, яку ви можете вільно, спокійно їсти, ведучи при цьому розмову. Вживання деяких блюд — справа досить клопітка та зовнішньо може бути не дуже привабливою для інших учасників трапези. До подібних належать: лобстер або краб у панцирі (проблема — діставання м'яса із панцира); риба, приготовлена з кістками (проблема — виймання кісток із рота); деякі види пасти (проблема — кінці макаронів, що звисають з виделки); французький суп із цибулі (проблема — шматок розплавленого сиру, який знаходиться на поверхні супу).

· Реально оцінюйте, скільки ви можете з'їсти. Неправильно і некрасиво замовити більше, ніж необхідно, а потім залишати страви неторканими (поширена практика забирання з собою нез'їденого абсолютно не прийнятна для ділової їжі). У разі, коли ви з'їсте більше ніж звичайно — переїсте, ефективність вашої участі у бесіді, яка і е смислом, метою зустрічі, очевидно зменшиться. Якщо ви — господар, не підштовхуйте гостя з'їсти або випити більше, ніж йому хочеться.

· Під час ділової їжі, як правило, не рекомендується про* панувати іншій особі спробувати вашу страву або приймати запрошення спробувати страву, замовлену гостем. Якщо вам хочеться дізнатися, наскільки смачне певне блюдо, замовте його.