Прикладна етика - Аболіна Т.Г. - Основні вимоги до поведінки прокурора у межах судочинства

Стаття 10. Дотримання принципу законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.

При здійсненні повноважень у судочинстві прокурор зобов'язаний своєчасно вживати у межах своєї компетенції заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом.

Під час судового розгляду справ прокурор повинен всіляко утримуватися від здійснення впливу на вирок або рішення суду не процесуальними засобами, у тому числі шляхом проголошення до завершення розгляду справ заяв стосовно фактичних обставин справи та юридичної оцінки доказів.

Стаття 11. Дотримання принципу презумпції невинуватості.

У всіх сферах прокурорсько-слідчої діяльності прокурор зобов'язаний дотримуватися принципу презумпції невинуватості.

Стаття 12. Недопущення дій, що принижують людську гідність.

Прокурор не може вчиняти, підбурювати або терпимо ставитись до будь-якої дії, що пов'язана з катуванням, іншим жорстоким або таким, що принижує людську гідність, поводженням.

Стаття 13. Недопущення використання доказів, здобутих незаконним шляхом.

Прокурор не повинен надавати суду докази, що були отримані з джерел або за допомогою методів, що суперечать закону. У разі встановлення таких фактів, вживати необхідних заходів з метою притягнення до передбаченої законом відповідальності особи, яка отримала та надала такий доказ.

Стаття 14. Забезпечення конфіденційності інформації.

Прокурор зобов'язаний забезпечувати конфіденційність інформації, яку отримано під час виконання професійних обов'язків, крім тих випадків, коли законом передбачено право чи обов'язок розкривати таку інформацію.

Особливу увагу слід приділяти забезпеченню таємниці у сфері підприємницької та банківської діяльності, розголошення якої може завдати істотних матеріальних збитків суб'єктам підприємництва.

Прокурору слід утримуватися від розголошення заздалегідь своїх намірів щодо порушення кримінальних справ, обрання запобіжних заходів та інших важливих слідчих дій і наглядових рішень, якщо потреба у цьому не викликана міркуваннями тактичного характеру.

Стаття 15. Забезпечення захисту інтересів потерпілих і свідків.

У судовому процесі, у випадках та порядку, передбачених законом, прокурор повинен захищати законні інтереси потерпілих і свідків:

o забезпечувати обізнаність останніх про їхні права, у тому числі на оскарження рішення суду;

o у разі необхідності, вживати заходів, передбачених чинним законодавством для захисту їхнього та близьких родичів життя і безпеки;

o вживати вичерпних заходів, передбачених законодавством, щодо відшкодування потерпілим шкоди, завданої злочином.

Основні вимоги до позаслужбової поведінки прокурора

Стаття 16. Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації.

Прокурор не вправі використовувати своє посадове положення в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. Зобов'язаний утримуватися від поведінки, дій і висловлювань, які можуть зашкодити його репутації, а також скомпрометувати незалежність, послідовність, справедливість органів прокуратури.

Стаття 17. Обмеження участі прокурора у політичній діяльності та щодо сумісництва

Прокурор не може належати до політичних партій, об'єднань та рухів, брати участь у будь-якій політичній діяльності, суміщати виконання своїх службових обов'язків з іншою діяльністю, крім наукової, творчої та викладацької.

Стаття 19. Ставлення до релігії.

Використовуючи свободу світогляду, закріплену Конституцією України, працівники прокуратури мають право вільно визначати своє ставлення до релігійної діяльності, брати участь у діяльності релігійних об'єднань, не допускаючи їх втручання у свої службові справи.

Формування професійно значущих якостей прокурорського працівника великою мірою зумовлене особливостями його професійної діяльності. Такими особливостями визначено:

- жорстку правову регламентацію рішень, що приймаються;

- владний, тобто обов'язковий, характер професійних повноважень;

- нестандартні, часто екстремальні умови діяльності;

- процесуальну самостійність;

- високий рівень персональної відповідальності за свої рішення та її реалізацію.

Відповідно до ст. 2 Загальних положень Дисциплінарного статуту прокуратури України, "працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків із громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність, сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм і правил суспільного життя". Працівники прокуратури повинні бути вірними Присязі працівника прокуратури, професійному обов'язку; мати здатність правильно сприймати критику; виявляти нетерпимість до недоліків та чуйність і уважність до людей.

Прокурор захищає інтереси суспільства, виступає від імені держави, однак у той же час - покликаний бути на стороні законних інтересів підсудного, захищати його достоїнство. А.Ф. Коні писав, що прокурор, "виконуючи свій важкий обов'язок, служить суспільству. Але це служіння тільки тоді буде корисним, коли в нього буде внесено сувору моральну дисципліну і коли інтерес суспільства і людське достоїнство особистості будуть охоронятись з однаковою чуйністю і ретельністю"144.

Наостанок зазначимо, що успіх чи провал усіх надій і починань розбудови в Україні основ громадянського суспільства визначається якістю людського матеріалу, рівнем людяності (моральності) в людині, мірою залучення її до досягнень світової культури, засвоєння і здатності втілювати в життя загальнолюдських цінностей.

Вагомий внесок у це роблять працівники прокуратури. Реальність, що динамічно розвивається, вимагає в наш час особливої уваги до формування моральних якостей прокурора, які є невід'ємними елементами його професіоналізму.

Основні вимоги до позаслужбової поведінки прокурора
7.5. Моральні якості адвоката
Норми адвокатської етики, визнані і закріплені у міжнародній практиці
Норми адвокатської етики, закріплені в національному законодавстві
Норми адвокатської етики, які здобули визнання у документах, що не мають нормативно-правового характеру - кодексах, положеннях, правилах і т. п
Етичні норми адвокатської діяльності, не закріплені в офіційних документах
7.6. Поняття фрустрації. Проблема професійних деформацій



© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru