— руйнування будинків та споруд;
— руйнування потенційно небезпечних об'єктів, нафто- та газопроводів;
— утворення завалів; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної кори.
Дуже небезпечними є повторні поштовхи. Історії відомі трагічні землетруси, які завдали великого лиха. На Земній кулі щороку виникає понад 100 землетрусів, які призводять до різних руйнувань і загибелі людей. Виникають землетруси несподівано, і хоча головний поштовх продовжується кілька секунд, його наслідки є трагічними. Землетруси бувають тектонічні, вулканічні, обвальні та інші. Моретруси і землетруси можуть виникати також унаслідок падіння метеоритів.
Найчастіше бувають тектонічні землетруси. Особливістю цього стихійного лиха є те, що руйнуються будівлі і споруди, виникають гірські обвали, лавини, інколи запрудясуються річки. Так, наприклад, 6 жовтня 1948 року о 1 год. 12 хв. землетрус в Ашхабаді (Туркменістан) силою до 10 балів призвів до загибелі 100 тисяч людей (із 130 тисяч мешканців, які проживали в Ашгабаді). Уціліло лише 7 будинків.
1956 року у Ташкенті, 1984 року у Бухарі і Тамзі (Узбекистан) землетруси спричинили величезні руйнування. 7 грудня 1988 року у Вірменії стався землетрус силою до 10 балів: із 985 населених пунктів було повністю зруйновано 58, значно пошкоджено 173; із 36 сільських районів вціліли 19.
В Україні зони підвищеної сейсмічної небезпеки охоплюють 120 тис. км 2 або 20 % території з населенням майже 11 млн. осіб. Сила можливих землетрусів може сягати від 6 до 8 балів. Окрім того, для України становить загрозу можливість руйнуючої дії землетрусу зони Вранча (Румунські Карпати). Землетруси в цій зоні відбуваються регулярно. Сейсмічні станції України щороку реєструють десятки землетрусів з вогнищами у зазначеній зоні.
В європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна шкала М8К-64. Умовно землетруси за цією шкалою поділяють на:
— слабкі — 1—3 бали;
— помірні — 4 бали;
— достатньо сильні — 5 балів;
— дуже сильні — 7 балів;
— руйнуючі — 8 балів;
— спустошуючі — 9 балів;
— знищуючі — 10 балів;
— катастрофічні — 11 балів;
— дуже катастрофічні — 12 балів.
Правила поведінки людини під час землетрусу
1. Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує — це предмети й уламки, що падають.
2. Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на безпечну відстань.
3. Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.
4. Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у кімнаті. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.
5. Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п'ятого поверху. Вихід із споруди буде найбільш заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.
6. Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.
Вулкан — конусоподібна гора з кратером на вершині, з якого час від часу вивергаються розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід тощо.
У сучасному світі нараховується близько 760 діючих вулканів, унаслідок виверження яких за останні 400 років загинуло 300 000 осіб.
Основними вражаючими факторами при виверженні вулканів є; ударна хвиля, уламки (каміння, дерева, частини конструкцій), попіл, вулканічні гази (вуглекислий, сірчаний, азот, метан, деколи фтор, який отруює воду), теплове опромінювання, лава, яка рухається по схилу зі швидкістю 80 км/год. з температурою до 1000 °С і спалює все на своєму шляху. Вторинні вражаючі фактори: цунамі, пожежі, вибухи, обвали, повені, зсуви. Найчастішими причинами загибелі людей і тварин у районах виверження є травми й опіки (часто верхніх дихальних шляхів), асфіксія (кисневе голодування), ураження очей. Упродовж значного проміжку часу після виверження вулкана серед населення спостерігається ріст захворювань на бронхіальну астму, бронхіти, а також загострення хронічних захворювань. У районах виверження вулканів запроваджується епідеміологічний нагляд.
До небезпек техногенного походження належать аварії, катастрофи, вибухи тощо.
Щороку в Україні виникає майже 500 небезпечних ситуацій техногенного характеру, які зумовлені аваріями (катастрофами) в промисловості, енергетиці, на транспорті.
Аварія — вихід з ладу технічних споруд, промислових об'єктів, технологічних установок, вибухи, зіткнення транспортних засобів, руйнування будівель і споруд. Аварія, як правило, завдає значної шкоди та матеріальних збитків. Великомасштабну аварію, яка спричинила значні людські жертви і завдала великих матеріальних втрат, називають катастрофою.
Аварії (катастрофи) поділяють на дві категорії.
До першої категорії відносять аварії, які спричинили повну або часткову зупинку виробництва з великими матеріальними збитками і загибеллю людей, аварії з можливим викидом у навколишнє середовище радіоактивних або сильнодіючих отруйних речовин, розповсюдженням цих речовин за межі території промислового підприємства і виникненням загрози для здоров'я і життя людей.
До другої категорії відносять аварії, внаслідок яких сталися руйнування або пошкодження окремих виробничих споруд з можливою загибеллю виробничого персоналу, викидом сильнодіючих отруйних речовин і розповсюдженням цих речовин у межах території промислового підприємства.
Прикладом є катастрофа, що сталася на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року — найбільша техногенна катастрофа XX століття глобального характеру, що істотно вплинула на усталений радіаційний фон багатьох країн Європи. Сумарний викид радіоактивних речовин унаслідок чорнобильської катастрофи становить 50 мільйонів кюрі — це 500 атомних бомб Хіросіми. Найбільшого радіаційного забруднення зазнали Україна, Білорусь і Росія.
На сьогодні в Україні існує великий ризик радіаційної небезпеки, зумовлений наявністю на її території чотирьох АЕС із тринадцятьма енергетичними ядерними реакторами, двох дослідних ядерних реакторів і більше трьох тисяч підприємств та організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини, а також виробляють радіоактивні відходи.
Окрім того, для України транскордонну потенційну небезпеку становлять аварії з викидом радіоактивних продуктів на АЕС інших держав (Російська Федерація, Литовська Республіка, Болгарія, Словаччина, Угорщина, Чехія).
Техногенні небезпеки радіаційного походження
Правила поведінки при аваріях на АЕС
Дотримання правил радіаційної безпеки та особистої гігієни
Контроль за грошима, забрудненими радіоактивними речовинами, які потрапляють у банківські установи
Техногенні небезпеки хімічного походження
Принципи гарантування техногенно-екологічної безпеки
3.2. Сучасні екологічні проблеми і здоров'я людини
Зв'язок між здоров'ям людини й атмосферою
Який вихід з цієї ситуації