Історія української преси - Животко А.П. - "Робітнича газета"

З 30. ІІІ за редакцією В. Винниченка почала виходити у Києві друга щоденна газета. Був це орган ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) під назвою "Робітнича Газета". Ставила вона своїм завданням організаційну працю серед українського робітництва та політичне осведомления його. Звертаючи увагу на становище недержавних народів під Росією, остерігала їх словами: "Недержавні народи повинні з великою опаскою підходити до представників пануючого народу й до їх "великих слів великої сили". Закликала газета "розрубати ті пута, які сковували їх довгими віками..."

"Треба, — казала вона, — прямо глянути у вічі, треба запам'ятати, що росіяни, починаючи з деяких крайніх соціалістів і кінчаючи хисткими кадетами, — всі вони одним духом на нас дихають і ніколи не погодяться на тому, щоб недержавні народи самі собі вирішили свою долю". А тому, на думку "Робітничої Газети", перед українським робітництвом і народом у цілому стоїть завдання "самому, своїми силами... визволитися від національного гніту". Спиняючись на розбіжності політичних світоглядів між угрупованнями та між політичними партіями, "Робітнича Газета" формулює1 тактику в боротьбі за спільну національну мету такими словами: "Нарізно йти, разом бити".

Так поставлені завдання відбилися на цілому змісті газети. Сторінки її якнайяскравіше віддзеркалюють характер часу. Дають огляди визвольного руху на місцях. Містять популярні статті на теми громадсько-політичного та культурно-освітнього характеру. Свідчать вони про ступінь підготовки ширших мас в цю добу до національно-творчого життя. Крім популярних статей на теми самовизначення, Установчої Ради, автономії тощо мусили з'явитися тут статті ще й на такі теми, як наприклад, "Яка нам потрібна мова для освіти?" і подібне.

Зверталося тут увагу також на справу організації професійного руху та на огляди робітничого руху в інших країнах.

І, врешті, голос у справі організації українського війська. Було їй присвячено кілька статей та уваг, серед яких у першу чергу треба згадати голос самого редактора В. Винниченка та полковника С. Долинського, який дав спеціальну статтю про військовий вишкіл і творення військових кадрів.

"Боротьба" і "Народна Воля"

За якийсь місяць по виході "Робітничої Газети" появляється у Києві ще один щоденник, а саме "Народна Воля", що його з 4.У почав видавати Центральний комітет Української Селянської Спілки. Присвячений був організаційним справам селянства та захисту його інтересів. Свої завдання і напрямки погоджувала вона з тим політичним напрямом, що його займала Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР), яка з 1 .V почала видавати свій офіційний орган під назвою "Боротьба".

Випускаючи перше число "Боротьби", редакція писала: "Коли наша партія задумала видавати свою газету і назвала її "Боротьба", дехто запитував: яка тепер може бути "боротьба", за що, з ким? Адже ж революція скинула царське правительство і самого царя і тепер, мовляв, запанувала в Росії свобода... Українська Партія Соціалістів-Революціонерів завше боролася не тільки за свободу політичну, але і за свободу будувати новий громадський та економічний лад... І от організувати народ для одностайної боротьби за трудові інтереси т наша задача".

Цьому завданню — конкретному розв'язанню та розробці цього питання — присвячувано в "Боротьбі" статті М. Шрага, М. Салтана, М. Сріблянського (М. Шаповала) та інших.

Містилися тут інформаційні матеріали з життя партії, огляди соціалістичного руху, статті на теми національно-визвольного руху тощо.

Спиняючись у першому числі на питанні державного ладу, часопис стояв на ґрунті ідеї української державної самостійності. Не виключав можливості федеративного устрою Росії шляхом угоди самостійних держав, що виникли б унаслідок самовизначення недержавних народів, що входили до складу Росії. "В теперішню відповідальну хвилину самовизначення нації... є великою помилкою побоювання виявити себе самостійниками", — підкреслювала "Боротьба" своє становище.

З переходом на щоденне видання зміст "Боротьби" поширено як інформативним матеріалом, так і статтями на політичні теми, оглядом преси, фейлетоном тощо. Як щоденна газета, виходила вона спочатку за редакцією М. Шрага. Серед співробітників були: М. Шаповал (М. Сріблянський), Н. Григоріїв, А. Терниченко (аграрні теми), Гнат Михайличенко (пізніш розстріляний денікінцями) та багато інших.

Року 1918 в УПСР стався розкол. За якийсь час "Боротьба" стала органом лівої течії партії, що оформилася в самостійну політичну партію, прибравши собі назву за органом "Боротьбісти".