Історія української преси - Животко А.П. - Педагогічні часописи

Побіч зі згаданими науковими органами з 1931 р. в Самборі почав виходити "Літопис Бойківщини", присвячений дослідам історії, культури і побуту бойківського племені. Видавало його раз чи двічі (1935, 1936) на рік Товариство "Бойківщина" за редакцією д-ра Гуркеви-ча. Появилося одинадцять книжок, що стали вкладом великої вартості до краєзнавчої літератури, принісши багато цінних матеріалів, праць, розвідок, вказівок для краєзнавчих дослідів тощо.

Цілям краєзнавчим присвячений був також часопис "Наша Батьківщина", який почав виходити в 1937 р. за веденням Українського Краєзнавчо-туристичного Товариства "Плай" (Львів) за редакцією М. Таранька.

Вже в перших же числах приніс цей часопис кілька цінних нотаток про завдання українського краєзнавства (М. Гавдяка), про краєзнавство і музейництво (І. Свенціцького), про археологію і краєзнавство (Я. Пастернака) та інші. В дальшому заповів був поруч з актуальним матеріалом присвячувати кожне число окремій країні Батьківщини. Поруч з цим, щодо технічної сторінки, так і щодо змісту, дбайливим виданням визначаються часописи "Рогатинець", "Око" в Рогатині та інші.

Книгознавчі органи

Слабшим виявив себе на початку цієї доби перший репрезентант, орган книгознавчої журналістики, що появився у червні 1921 р. як орган видавництва "Бистриця" в Станіславові під назвою "Книжка". Був це неперіодичний вісник українського книжкового руху, назвавшись "новою небувалою появою". З 1922 р. стає місячником, помалу розвивається і притягає ширші кола співробітників. З 1923 р. стає органом "Союзу Українських Книгарень і накладень". Довше протриматися не пощастило. Щойно в 1927 р. цей же Союз приступив до видання нового свого органу під назвою "Книжник" (редактор М. Матчак), що ставив завданням реєструвати всю українську видавничу продукцію на західноукраїнських землях на зразок "Літопису українського друку" (Харків). Та не вдалося довше втриматися і цьому органу. Натомість у 1937 р. Бібліологічна комісія Наукового Товариства ім. Шевченка приступає до видання місячника бібліографії та бібліофільства під назвою "Українська Книга".

Під веденням досвідченого редактора і знавця д-ра Є. Пеленського журнал цей з перших же книжок звернув на себе увагу суспільства й преси, яка відгукнулася на його появу якнайкращою оцінкою. Впродовж трьох років поклав цей журнал до книгознавчої скарбниці чимало цінних внесків з історії української книжки Й преси, з бібліотекознавства, бібліографії тощо.

Вкінці годиться згадати тут ще й такий спеціальний орган, що в цю добу почав виходити, як "Бібліотечний Порадник" (1925).

Педагогічні часописи

З органів педагогічних та українського шкільництва в 1921 р. появився місячник Товариства "Учительська Громада" під назвою "Світло". Присвятив цей журнал свої сторінки обговоренню справ дошкільного та позашкільного виховання, народної освіти, суспільної опіки тощо. Подавав найважніші події з національного і суспільного виховання в краю і поза краєм, містив бібліографію тощо. Врешті, звертав увагу на тісний зв'язок між національно-культурним і економічним життям. Наслідком цього з'являлися тут також статті з кооперації в зв'язку з загальним національно-культурним рухом, з кооперації і виховання молоді і подібне.

Одночасно зі "Світлом" продовжував виходити у Львові орган Товариства "Взаємна Поміч Українського Вчительства" під назвою "Учительське Слово", присвячений справам Товариства та питанням педагогічної практики. По припиненні "Світла" виходив цей часопис аж до війни, даючи при тому спеціальний додаток під назвою "Методика і шкільна практика".

Це ж Товариство з 1927 р. видає поважний педагогічний квартальник під назвою "Шлях виховання і навчання". З 1938 р. почав був виходити спеціальний орган, присвячений теорії і практиці дошкільного виховання під назвою "Українське Дошкілля". Врешті, справам організаційним в українському шкільництві, як також шкільній праці, присвячені були такі органи як "Українська Школа" та "Рідна Школа", яку видавало Товариство тієї ж назви, як ілюстрований двотижневик.